Чим небезпечні інформаційні бульбашки

14 Квітня 2019

Ситуація, яку нам змальовують медіа чи ми спостерігаємо в соціальних мережах найчастіше не дає нам повної картини щодо того, що відбувається. Багато фактів, думок та точок зору взагалі випадають з нашого поля зору, адже найчастіше ми бачимо і читаємо те, що знаходиться лише в нашій стрічці новин чи звичному нам медіа полі. Це означає, що ви знаходитесь в інформаційній бульбашці.

Це ваша персональна та унікальна бульбашка з інформацією, в якій ви живете онлайн. Вона підлаштована під ваші погляди, уподобання, інтереси та точки зору до яких ви прихильні і які вам до душі.

Такі інформаційні бульбашки мають різні причини та походження, адже ми можемо свідомо чи несвідомо уникати певної інформації, використовувати або ні алгоритми соціальних мереж чи водночас отримувати інформацію через інші канали. Від цього залежить наскільки наша бульбашка буде щільною.

У 2010 році почали говорити про бульбашку фільтрів (“filter bubble”). Вона виникає через низку причин. Алгоритми веб-сайтів, пошукових систем та соціальних мереж навчилися показувати користувачам інформацію, яка їм до вподоби та відповідає їхній поведінці. Залежно від ваших минулих дій в мережі, алгоритм обирає ту інформацію, з якою ви скоріш за все будете взаємодіяти. Вона досить персоналізована та відповідає вашим інтересам.

Таким чином ми випускаємо з поля зору інформацію, яка суперечить нашим вподобанням. Не отримуємо інформацію, що потенційно може розширити наш світогляд, зробити нас більш толерантними до інших точок зору чи навіть спонукати змінити думку про щось, вказати на іншу логіку подій чи процесів.

В результаті виникає враження, що ваша точка зору панує всюди. Начебто вся стрічка новин у вашому особистому профілі у фейсбук чи іншій соціальній мережі — це віддзеркалення життя та вподобань решти країни. Звісно, це не так. Саме тому так важко стикатися з реальністю, коли ми виходимо з онлайну.

Сьогодні багато дискутують про дію таких бульбашок фільтрів. Деякі науковці вважають, що наразі недостатньо даних, щоби вважати, що вони ґрунтовно впливають на вибір читачів стосовно контенту. Адже багато людей отримують інформацію з інших каналів також — телебачення, друкованих видань чи радіо. Навіть якщо вони користуються онлайн ресурсами, важко сказати, чи знаходяться вони в бульбашці інформації.

Частина науковців схильні підтримувати думку, що такі бульбашки фільтрів досить небезпечні для демократичного суспільства. Адже інформаційна ізоляція робить контент, що ми споживаємо, однобоким. Це створює проблему — стає більш важко прийняти протилежні точки зору. Така ізоляція підсилює наше незнання стосовно інших перспектив і поглядів. В результаті може стати причиною заглиблення поляризації суспільства та навіть укріплення екстремістських поглядів. 

Наскільки сильно бульбашка фільтрів впливатиме на поляризацію залежить від політичної системи в країні. 

Що рекомендують робити, аби вирватися з бульбашки фільтрів:

• Підписатися на кілька сторінок платформ, медіа чи особисті профілі, що суперечать вашим поглядам. До цього можна додати вмикання телевізійних новин час від часу. Інші точки зору, протилежні думки, з якими ми не завжди погоджуємося, важливі, щоб про них знати. Науковці вказують, що люди, які обізнані в протилежних до своїх поглядах, будують кращу аргументацію на підтримку своєї точки зору. 
• Використовувати режим анонімного перегляду, видаляти історію пошуку, чистити кеш та видаляти або блокувати файли cookie. Це потрібно робити, щоби інформація про вас та ваші дії не зберігалася в браузері.
• Перевірити налаштування акаунтів в соціальних мережах. Так само ваша інформація може збиратися і на її основі “будуватися” результати пошуку в браузерах. Тут є кілька порад від "По той бік новин" як можна вибратися з інформаційної бульбашки. 

Будьте більш відкритими до інших поглядів, аналізуйте інформацію, зіставляйте факти та мисліть критично. Це найкращі методи для пошуку та фільтрації інформації. Спілкуйтеся з людьми офлайн і не уникайте можливості діалогу з носіями інших поглядів чи вподобань. Завжди пам’ятайте, що людина людині людина. Особливо, в такий інформаційно насичений період.