Сексизм шкідливий навіть у дрібницях

28 Вересня 2019

Сексизм шкідливий, навіть коли він прихований та “витончений”. Питання не лише в доступі жінок до керівних посад чи посад в принципі, різниці в заробітній платі та обсязі неоплачуваної домашньої роботи. Сексизм — він також у дрібницях, часом неочевидних.

Наприклад, коли у формальному спілкуванні з жінками чоловіки дозволяють собі використовувати зменшувальні форми імен чи пестливі слова. Але потрібно не втомлюватися захищати власні кордони, не толерувати фамільярність та за потреби визначати принципові для вас речі у спілкуванні. 

Дії жінок намагаються пояснювати емоціями, а не логікою. Наприклад, про жінок, які відстоюють свою позицію і не мовчать, коли незгодні, люблять казати як про надто емоційних чи приписувати “складний характер”.

Дехто з чоловіків не вважає за потрібне потиснути руку жінці на зустрічі. Дуже комічно виглядає ситуація, коли чоловіки губляться, що робити з простягнутою жіночою рукою.

В Уряді довго не могли звикнути, що в мене немає по-батькові, що я just Уляна. Тож дехто з колег не знав, як правильно до мене звертатися. Але з часом всі звикли, що я just Уляна (і не УлЬяна). Це була перемога. 

Жінок завжди намагаються втиснути в рамками соціальних стандартів та кліше. Журналісти раніше питали мене, чому не взуваю підборів, або чому ношу таку зачіску. Чомусь вважається, що всі жінки мають любити рожеве, квіти та підбори. Але ж ніколи журналісти не питають у чоловіків-міністрів, чому вони обрали таке взуття чи підстриглися саме так.

Зрештою жінки досі мають складнощі із доступом до керівних посад, хоча часто займаються вирішення дуже проблемних питань. І це актуально не лише в Україні. Дослідження свідчить, що у британських наукових медичних лабораторіях та дослідних центрах більшість топових позицій займають чоловіки, жінки ж найбільше представлені на нижчому рівні. Хоча жінки становлять понад 60% наукових співробітників, але дві третини топових позицій належать чоловікам. Крім того, збільшення заробітної плати у жінок відбувається повільніше, ніж у чоловіків. 

В інтерв’ю під час цього дослідження жінки казали, що змушені були боротися за все, що мають. Вони також мали сильніше відстоювати свою позицію, якщо вона не збігалася з позицією колег-чоловіків. Дослідниці також нарікали на ретельнішу перевірку з боку керівництва.

Усе це нагадує мовчазну змову: чоловіки підтримують чоловіків. Водночас, результати дослідження свідчать, що в роботі колегам простіше отримати допомогу чи підтримку від жінок. Це у свою чергу призводить до того, що жінки виконують додаткову роботу, що утім ніяк не впливає на їхній кар’єрне просування чи зарплату. Надмірна робота з боку жінок часто сприймається як щось належне. Але це часто призводить до перевтоми та відповідних наслідків. 

Незалежно від рівня професійних навичок та посади, гендер досі впливає на сприйняття людини в ділових стосунках. Дослідження свідчать, що сексизм та гарасмент шкодять здоров’ю жінок не менше, ніж надмірне навантаження та стрес на роботі чи некомфортні робочі умови. Наслідком сексизму та стресу, пов’язаного із гендерною дискримінацією, може бути депресія, тривожність чи інші соматичні симптоми.

Коли жінка є об’єктом сексизму чи гарасменту на роботі, вона має більше претензій до керівництва. Дослідження також свідчать, що гарасмент має більш негативний ефект у колективах, де переважають чоловіки — наприклад, у збройних силах чи фінансовому секторі. 

Створювати атмосферу рівності та будувати колектив, у якому не толерують сексизм, є задачею не менеджменту та HR-ів, а й самих співробітників. Багато насправді залежить і від самих жінок. Мусимо вчасно розставляти рамки та зупиняти тих, хто нахабно порушує приватні межі чи принижує нашу гідність. За потреби можна пояснити, чому прояви сексизму є шкідливими — не лише для жінок, а й загалом для атмосфери. Лише спільними зусиллями та постійною роботою зможемо збудувати суспільство здорової людини