Як не зійти з глузду від різдвяної музики

17 Грудня 2019

Різдвяна музика лунає не те що від Романа до Йордану, а майже всю зиму. Пісні про сніг, подарунки, дзвоники, вечірки мають створювати святковий настрій. Але досвід і дослідження свідчать про те, що з різдвяною музикою не завжди все йде за планом. У чому справа?

Усі магазини, ресторани, торговельні центри і радіостанції ставлять дуже тривалий час обмежений набір пісень про свята. Спершу це справді створює святковий настрій і запускає умовні рефлекси, напрацьовані роками: купувати глінтвейн, думати про подарунки і вбрання на корпоратив, бігти купувати кілька кілограмів мандаринів.

Добре знайома, але давно не чута (бо ж вона різдвяна) музика викликає у нас ностальгію, приємний сум чи замисленість, затягує у вир спогадів про такі само дні, але багато років тому. Ностальгія, хоч і викликає сум, але корисна для психічного та фізичного самопочуття. Вона сприяє відчуттю, що життя не марне, є що згадати. Саме тому музику часів юності радять слухати та наспівувати людям старшого віку, а також пацієнтам із різними формами деменції. 

Є нелінійна залежність нашої прихильності до музики і її впізнаваності. Загалом, нам може сподобатися будь-яка музика, якщо ми її достатньо часто будемо слухати. Це знають виконавці, що грають кавер-версії відомих пісень, виконують свої старі хіти чи домовляються про ротацію нових пісень на радіо. Досить проста музика викликає призвичаєння швидше за “складну”, в якій є кілька тем чи варіації теми, зміна темпу, тощо. Тому грати “щось веселе” фінансово вигідніше.

Але святкова музика нам знайома давно. Спершу ми звикаємо чути звідусіль про Санту в місті, а згодом навіть дратуємося. До слова, тортури повторюваною гучною музикою використовувалися в тюрмі Гуантанамо. Кав’ярні чи торговельному центру далеко до тюрми, на щастя, але для людей, що там працюють, і змушені слухати одне і те саме цілий день, дуже потерпають від цих повторів. Вони намагаються її не чути, не реагувати, а це виснажує. Наші когнітивні зусилля марнуються на ігнорування пісеньок. Детальніше

Стараннями армії маркетологів передсвятковий психоз починається надто рано. Уже до 25 грудня, не кажучи про 7 січня, люди встигають втомитися від нагнітання святкової атмосфери. Та й підготовка до Різдва це не лише глінтвейн і светри з оленями, а й річні звіти, ділові партнери, які кажуть на термінові запити “а давайте уже після свят”, господарчі справи та купа витрат. Не дивно, що різдвяні пісні у бувалих людей можуть викликати не приємну ностальгію за маминим імбирним печивом, а навпаки умовний рефлекс нервувати і відчувати стрес через навалу справ. Це дослідження і підтверджують. 

Надмірна стимуляція музикою, вогниками, декораціями, рекламою, запахами і цінниками є однією із хитрощів, що змушують нас “вичерпати своє его” та почати діяти не дуже помірковано. Чого уже згаданим маркетологам і треба. Інша хитрість — поєднання різдвяних запахів кориці, сосни і музики робить покупців більш лояльними до магазину. 

З іншого боку, різдвяна музика, яка уже набридла чи ніколи не подобалася, на 20% зменшує продажі і бажання ходити магазином. Люди, які відчувають, що ними маніпулюють, змушуючи у цьому випадку “поринути в різдвяний настрій”, починають чинити спротив і в похмурому настрої критично роздивляються товари чи меню і купують менше. Детальніше

Як же ж тоді створювати святковий настрій і лаштуватися до Різдва, коли і музика не така, і рефлекси зіпсовані? На щастя, наука нам пропонує досить ефективні та корисні для здоров’я підходи.

• Різдвом має пахнути. Запахи діють на наші емоційний стан та пам’ять швидше, ніж ми встигаємо це усвідомити передньою корою півкуль головного мозку. Приємні запахи менш нав’язливі за приємну, але одну і ту ж музику. Запахи також можуть викликати ностальгію і підбурювати вир спогадів — це називається ефект Пруста.
• Спробуйте створювати святковий настрій за допомогою ароматів чи навіть ефірний олій, нанесених на зволожувач повітря. Або просто зволожуйте та очищуйте повітря в офісі, магазині і спальні. Нашим легеням, слизовим і шкірі потрібне вологе чисте повітря. Оптимальний рівень вологості в приміщенні 40-60%. 
• Співайте. Колядки чи будь-які інші пісні, заспівані хором, покращують емоційний стан, збільшують відчуття причетності, самоідентифікації, навіть зменшують рівень кортизолу і збільшують рівень імуноглобулінів класу А в слині. Співи в хорі рекомендують людям із деменцією. Тож колядувати і щедрувати не лише можна, а й треба. 
• Не лише Jingle bells. Джордж Майкл і АВВА — це прекрасно. Але прослуховування класичної музики людьми, що до неї призвичаєні, активує низку генів, залучених в синтез і транспорт нейромедіатору дофаміну, і пригнічує гени, відповідальні за дегенерацію нейронів.  

Звісно, така музика подобається не усім, бо це складна музика, яку не всі слухали достатньо багато, щоби до неї призвичаїтися. От і готовий трюк для маркетологів: ротація класичної музики в торговельних центрах і кав’ярнях не буде відлякувати “різдвяних скруджів”, мучити персонал повторюваністю, а клієнтів призвичаїть до складності і сприятиме утворенню в їхньому мозку дофаміну і сповільненню нейродегенерації. До слова, фонова класична музика, а не хіти, змушує купувати дорожчі вина. 

Ми дуже раді, якщо різдвяна музика створює вам святковий настрій. А тим, кому ні — співчуваємо та закликаємо бізнес більш творчо підходити до підбору пісень та залучати більше класичної музики чи хітів попередніх поколінь, та дбати про якісне повітря офісів, барів, ресторанів і торговельних центрів. І пожежну безпеку також.