Що варто знати про самотність
07 Лютого 2020“Я не заперечую, що ще не знайшов відповідну людину, як кажуть. Але впевнено можу сказати, що мені й самому абсолютно комфортно жити. Факт, що підтверджує це, — цілковите небажання когось шукати. По-перше, у мене немає на це часу. По-друге, у мене навіть думки про стосунки не виникає”, — розповідає Вадим. Він — герой нового матеріалу в рамках спецпроекту PsycheЯ Patriot Defence / Захист Патріотів про усвідомлену самотність.
Самотність — непроста тема, проте доволі знайома багатьом. Багато людей відчувають у ній біль і тугу або ж тікають від неї усе життя, відганяючи від себе тривожні думки. Інші — свідомо йдуть у вільне плавання, відмовляються від стосунків та шлюбу, живуть і навіть подорожують наодинці.
Люди обирають усамітнення, на певний час або назавжди відмовляючись від стосунків, через безліч різних обставин. Хтось так і не зумів пережити зради або розлучення, хтось просто розчарувався у стосунках або ж почувається комфортно і повноцінно на самоті.
Вважається, що людина без пари/шлюбу/стосунків обов’язково буде нещасною. Це стереотип, згідно з яким стосунки, — це невід’ємна частина нашого життя, а люди за своєю природою соціальні істоти. Цей стереотип створює низку шаблонів стосовно самотніх людей — начебто з ними щось не так, і саме через це вони не можуть знайти партнера. Для людей, які в цьому впевнені, складно уявити, що самотність може бути усвідомленим вибором.
Через це в суспільстві поширені “архаїчні” судження типу “годинник цокає”, “треба встигнути народити” чи “це якось дивно бути одинаком/одиначкою”. Вони лише підбурюють людей шукати і толерувати будь-які стосунки, бо “краще з кимось, ніж самому/самій”, і робити це лише, аби уникнути тиску, а часом і осуду суспільства.
Це відбувається зокрема через те, що люди по-різному розуміють поняття “бути самотньою людиною”/”жити на самоті” та самотність. Хоча це різні речі, зазвичай їх не розрізняють. Бути одному (на самоті) й почуватися самотнім — не одне й те саме.
Самотність — це більше, ніж просто бажання не бути в компанії або небажання комунікувати з іншою людиною. Це емоційний стан, в якому людина відчуває сильну порожнечу та ізоляцію.
Люди можуть відчувати самотність з багатьох причин, і багато життєвих ситуацій пов’язані з нею. Самотність — доволі поширена реакція на розлучення або розрив чи втрату будь-яких важливих довгострокових стосунків. За таких умов це може бути пов’язано як із втратою конкретної людини, так і з виходом з соціальних зв’язків, викликаним подією або пов’язаним із ним сумом.
Життя на самоті чи усвідомлена самотність — це, перш за все, соціальний факт (“я один/одна”), та особистий вибір людини. Важливо розуміти, що усвідомлена самотність не є аскезою чи викликом суспільству.
Усі ми в різні періоди життя можемо залишатися наодинці чи бути самотніми через різні обставини або через те, що обрали самотність. Поки самотність знаходиться під контролем людини і є її усвідомленим вибором, вона може стати новим, навіть емоційно позитивним досвідом. Це гарна можливість навчитися слухати і чути себе та свої бажання.
Найщасливіші люди йдуть за своїми бажаннями — чи то стосунки, шлюб, чи самотнє життя. Ніщо з цього не є кращим або гіршим, бо універсального рецепта щастя не існує.
Що таке самотність та чому ми її боїмося, чим може бути корисна самотність та як її подолати без травм, як мислять та що відчувають люди, що не потребують стосунків, читайте в матеріалі
Кілька корисних дописів, які можуть стати у пригоді:
Як самотність впливає на фізичне і психічне здоров’я
Про соціальні стереотипи
Чому під час депресії людина може відчувати себе самотньою і уникати спілкування