Чому просто підвищити народжуваність недостатньо
08 Вересня 2019В Україні завжди є популярною теза про підвищення народжуваності як пріоритету роботи уряду. Комунікація цієї тези часто замінює собою розмову про те, як змінювати життя українців так, щоб їм хотілося більше і частіше народжувати в Україні.
Насправді ж народжуваність, як така, не є показником нічого, крім демографії. Наприклад, Австрія, Німеччина, Південна Корея, Японія — за рівнем народжуваності поступаються Україні. А от найвищий рівень народжуваності при цьому мають Ангола, Нігер, Малі, Уганда, Замбія, Сомалі. Нігер, наприклад, є аграрною країною із рівнем ВВП $8,1 млрд (для порівняння ВВП України — $112 млрд).
Насправді ж народжуваність, як така, не є показником нічого, крім демографії. Наприклад, Австрія, Німеччина, Південна Корея, Японія — за рівнем народжуваності поступаються Україні. А от найвищий рівень народжуваності при цьому мають Ангола, Нігер, Малі, Уганда, Замбія, Сомалі. Нігер, наприклад, є аграрною країною із рівнем ВВП $8,1 млрд (для порівняння ВВП України — $112 млрд).
Досягнення певної “гарної” демографічної цифри не має бути метою влади. Метою роботи уряду має бути створення таких умов, у яких громадяни, за бажання, можуть мати дітей.
Для цього необхідно забезпечити гарантований доступ до якісної медичної допомоги та прогресивної освіти, дати людям відчуття безпеки та впевненості у своєму майбутньому, майбутньому держави та економіки. І звісно, соціальний захист усіх сфер життя, особливо, коли йдеться про вразливі категорії суспільства.
МОЗ України безпосередньо відповідає за ефективну роботу медичної системи — передусім про показники тривалості життя і рівня смертності (зокрема від епідемій, неінфекційних хвороб і гострих станів).
Це власне і було те, у чому ми в останні роки намагалися закласти основи для потужних зрушень. Нарешті пріоретизували розвиток превентивної медицини, запроваджували програми запобігання розвитку неінфекційних хвороб, забезпечували вільний доступ до вакцин, розбудовували мережу кардіоцентрів, де пацієнти у гострих станах, могли безоплатно отримати екстрену допомогу, розвивали телемедицину, аби зекономити час пацієнта у критичному стані.
Система охорони здоров‘я може заохочувати українців вести здоровий спосіб життя, вакцинуватися, дбати про своє репродуктивне здоров‘я, покращувати якість надання медичної допомоги та зменшувати рівень дитячої смертності.
Також важливо, аби держава дбала про соціалізацію молодих батьків і допомагала їм продовжувати ефективно працювати та виховувати дитину. Сьогодні доволі типовою є ситуація, за якої жінка після пологів не може вийти на роботу, адже її зарплата не покриває витрати на няню та утримання дитини. Не працювати одному з членів родини також часто “занадто велика розкіш“.
Нам необхідно більше проектів на зразок муніципальної няні — коли держава допомагає покрити витрати на няню. Це рішення значно краще, ніж просто надавати виплати мамі або тату в декреті. Водночас стимулює розвиток економіки і соціалізує батьків.
Народжуваність не можна розглядати як маркер успішності країни, її соціально-економічного розвитку та ефективності державної системи охорони здоров‘я поза контекстом. Цей показник має значення лише разом із достатком, рівнем щастя та освіти. Дбати про кількість лише заради кількості — погана ідея.
Робота над створенням гідних умов для життя і розвитку людини, в тому числі з дітьми, зрештою призведе до покращення економіки і буде мати позитивний демографічний ефект.