Виступила у Варшаві на конференції з гуманітарної допомоги

11 Червня 2019

Сьогодні у Варшаві мала виступ на конференції Responsible Business for Humanitarian Emergencies. Конференція відбулася в рамках Warsaw Humanitarian Expo — найбільшого міжнародного гуманітарного ярмарку у Центрально-Східній Європі, присвяченого глобальній гуманітарній допомозі. Розповіла про виклики, з якими ми стикаємося в Україні, коли йдеться про гуманітарну допомогу. Зокрема про ті, що постали перед нами з початком російської агресії.

Коли Росія розпочала війну проти України, окупувала Крим та вторглася на Схід, наша армія не була достатньо готова. Це стосувалося і тактичної медицини — військові не вміли надавати першу допомогу в умовах бойових дій. Гіршим за відсутність матеріального забезпечення була відсутність відповідних навичок. Для військових країн НАТО поранення, від яких вмирали українці, часто не були смертельними, адже вони були навчені надавати першу медичну допомогу в умовах бою та евакуювати поранених.

Більшість гуманітарних програм побудовані за принципом “допомогти тут і зараз”. Але допомога в тривалій перспективі потребує дещо іншого підходу. Важливо не просто дати ресурси, а навчити ними користуватися. Життя зрештою рятують не аптечки чи джгути, а люди, які вміють ними користуватись.

Саме цей принцип ми закладали в основу роботи організації Patriot Defence / Захист Патріотів. Допомога військовим сфокусована передусім на навчаннях і тренуваннях, а не суто на матеріальній допомозі. Проходження тренінгу — завжди було обов’язковою вимогою отримання аптечки чи іншого спорядження. Навчання з першої медичної допомоги на полі бою пройшло 35 тисяч солдатів і медиків.

Під час війни ми стикнулися ще з одним викликом — потребою контролювати, аби гуманітарна допомога була дійсно “гуманітарною” та дійсно “допомогою”. За 5 років гібридної війни Росія доправила на окуповану частину Донбасу 84 “гуманітарні” конвої, що містили зброю та військову техніку, від якої гинуть українські військові та місцеві мешканці.

Саме тому "гуманітарні" конвої які надходять з Росії, потребують ретельної верифікації від міжнародної спільноти. Світ має побачити та визнати, що Росія знецінює та розмиває поняття гуманітарної допомоги. Правильне рішення — це продовжувати та посилювати санкційний режим, щоб притягнути Росію до відповідальності.

Не менш важливо контролювати, аби гуманітарна допомога використовувалася за призначенням та банально не розкрадалася на якомусь з етапів.

Надання гуманітарної допомоги не має зводитись до звичайного бізнесу та постачання речей. Перш за все — це внесок у розвиток регіонів та людей, які цієї допомоги потребують. Навчити людей важливим сучасним навикам, сприяти розвитку підприємництва та створенню нових робочих місць, розвивати культуру самодостатності — такими мають бути цілі гуманітарних ініціатив.

Стандартом повинне бути старе прислів‘я: “Якщо хочеш нагодувати чоловіка один раз, дай йому рибу. Якщо хочеш нагодувати його на все життя, навчи його рибалити”.