Пандемія підтвердила, що існуюча система інтернатів не захищає дітей

12 Травня 2020

У зв’язку з пандемією COVID-19 додому з інтернатних закладів повернулися 42 тисячі дітей. На перший погляд новина видається позитивною, але якщо розібратися, то виникає багато питань.

Передусім, ця ситуація демонструє скільки дітей в Україні мають батьків, але з різних причин ці діти перебувають під опікою держави. Також ми бачимо, як швидко з інтернатів можуть повернути дітей до їхніх батьків, якщо виникає така потреба.

В Україні замість того, аби під час карантину забезпечити дітям в інтернатних закладах відповідний захист, їх повернули до батьків, які (у більшості випадків) були позбавлені батьківського піклування з різних причин. Так керівники інтернатів фактично зняли з себе відповідальність за частину своїх підопічних.

Почитайте матеріал УП.Життя про цю ситуацію 
Переважна більшість дітей в інтернатних закладах — діти з так званих сімей у складних життєвих обставинах. Перебуваючи вдома, діти ризикують стати жертвою жорстокого поводження або жити в непридатних для того умовах без можливості задовольнити базові потреби (їжа, вода, одяг).

Батьки могли бути позбавлені батьківських прав, якщо не забрали дитину з пологового будинку, ухиляються від виховання дитини, жорстоко з нею поводяться, мають алкогольну або наркотичну залежність, практикують експлуатацію дитини в різних формах або вчинили інший кримінальний злочин щодо дитини. Детальніше
Буває, що батьки самі відмовляються від опіки над дитиною і віддають їх до інтернатних закладів, або працівники таких закладів переконують такі сім’ї відмовитися від батьківських прав.

Турбота про вихованців інтернатних закладів виглядає дуже дивною, якщо під час пандемії їм не можуть організувати відповідний захист, а тому відправляють додому без належної підтримки батьків та контролю за тим, що станеться з дитиною в таких умовах.

До служб, громадських та благодійних організацій вже надходять тривожні повідомлення. Переважно про те, що діти, яких повернули до батьків, не отримують належної опіки, не мають доступу до дистанційного навчання. Фактично, їхні батьки не готові та не в змозі попіклуватися про дитину.

Що можна зробити вже сьогодні на різних рівнях? "БФ "СОС Дитячі Містечка Україна" пропонує такий план дій:

• Оцінити потреби та стан сімей, в які повернули дітей.
• Надати необхідні соціальні послуги родинам з дітьми у складних життєвих обставинах. Адже дітей повернули, але проблеми залишилися, тому зараз якнайшвидше треба зрозуміти їхні потреби та допомогти.
• Забезпечити можливість фахівцям із соціальної роботи і службам у справах дітей необхідним для контролю за ситуацією — надати засоби індивідуального захисту, забезпечити зв’язок чи у разі потреби транспорт. Так вони хоча б зможуть контролювати умови, в яких опинилися діти.

Це тимчасові дії, які не зможуть вирішити системну проблему. Для попередження подібних ситуацій потрібно усвідомити глобальну проблему на державному рівні — нездатність існуючої системи захистити дітей від будь-яких загроз.

Лише системні рішення здані якось це змінити. Реформа державних інтернатів, яка розпочалася 2017 року, зараз перебуває на другому етапі. Серед змін основними є допомога сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах та розвиток патронатних сімей. Про це писали раніше тут

Загалом національна стратегія реформування системи інституційного догляду та вихованням дітей (https://bit.ly/3fr06Ne) передбачає, що протягом 2019-2024 років буде зменшена кількість дітей, які виховуються в інтернатних закладах. Йдеться про часткову відмову від інтернатів та влаштування дітей до сімейних форм виховання — тобто розподілення дітей у прийомні, патронатні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

Інтернатні заклади є пережитком совєцької епохи та не приносять користі ані дітям, ані суспільству, в яке вони повертаються після свого повноліття. Варто впроваджувати практику патронатних сімей, а також дитячих будинків сімейного типу, аби діти росли й виховувалися в оточенні людей, яким вони небайдужі.