Результати ЗНО – маркер якості освіти

19 Червня 2019

Менш, ніж за два тижні в Україні розпочнеться вступна кампанія. Зараз учасники ЗНО ще чекають на результати тестування із деяких предметів — зокрема історії та іноземних мов, а також тих, що потрібні для вступу в медичні виші — хімії та біології.

Але вже відомі результати та загальна статистика тестування з української мови, математики та фізики.

16% українських школярів не склали ЗНО з української мови та літератури. Вони не подолали мінімальний поріг. Такі учні не зможуть брати участь у цьогорічній вступній кампанії. У 2018 року таких учасників ЗНО було 14,5%, у 2017 — 7,5%. Кількість учасників ЗНО, які не складають його, щороку зростає.

Що стосується математики, то цього року її не склали — 18%, минулого — 19%.

Цього разу, як і щороку, після оприлюднення результатів ЗНО в суспільстві розгортається дискусія. Лунають тези про “занадто складні завдання”, “несправедливе оцінювання” та “експерименти над випускниками”. Щоразу є й ті, хто хапаються за голову і бідкаються, що із року в рік зі шкіл випускаються все слабші учні.

Але передусім результати тестування є маркером якості освіти і свідченням того, що її потрібно покращувати та робити більш сучасною. І це ключове, на чому варто фокусуватися, аналізуючи показники ЗНО.

Ми, в МОЗ України, стикаємось із подібною ситуацією, коли запроваджуємо тестування, яке покликане визначити реальний рівень знань студентів медичних вишів. Цього року поки студенти чекали результатів тесту КРОК-2, соцмережі буквально горіли від обурення, а під МОЗ відбувалися акції. Лунали тези про те, що завдання для тестів розроблено по американській програмі, а до такого студенти не готові. Дехто навіть був переконаний, що на них “ставили експеримент“. Хоча насправді тести розробляли викладачі медичних університетів виключно по навчальних програмах студентів в українських університетах.

Днями університети отримають результати міжнародному моніторинговому дослідженні якості медичної освіти. Воно було проведене, аби визначити справжній рівень медичної освіти, оновити навчальні програми відповідно до результатів та підвищити якість викладання. Важливо розуміти, що цей тест — не “покарання”, а інструмент вдосконалення.

Ми в Міністерство охорони здоров'я України будемо і далі допомагати університетам покращувати якість освіти. Але виші вже сьогодні мають широку автономію, і можуть самостійно оновлювати навчальні програми та робити їх більш сучасними.

Медична освіта в Україні вже змінюється, і на це є великий суспільний запит. 80% українців вважають, що вимоги при вступі до медичних вишів мають бути високими, а вступні іспити мають базуватися на міжнародних програмах.

Уже впроваджено поріг для вступу на медичні спеціальні, ухвалено стратегію розвитку медичної освіти та запроваджено єдиний державний кваліфікаційний іспит для студентів-медиків.

Всі ці зміни впроваджуються зовсім не для того, щоб позбавити когось права на навчання, або ускладнити життя студентів. Вони необхідні, щоб українська система освіти дійсно відповідала сучасним вимогам, українські лікарі мали знання на одному рівні зі своїми міжнародними колегами, а українці — отримували якісну медичну допомогу.

Випускники шкіл, студенти та їхні батьки мають вимагати якісної освіти, якщо вони дійсно зацікавлені в тому, щоб бути конкурентоздатними на ринку праці та працювати на одному рівні зі своїми колегами з розвинених країн.