Які небезпеки несе проект нового закону щодо наркотичних засобів (№2784)

30 Січня 2020

Часом буває, що депутати розробляють законопроекти, які в реальному житті не будуть працювати, їхні положення наслідують хибні світові практики, а прийняття фактично означатиме порушення прав людини. Нещодавно такий законопроект (№2784) щодо наркотичних засобів внесли депутати до ВРУ.

Зміни, які пропонують, означають, що будь-яку людину, яка вживає наркотики, можна буде відправити на примусове лікування, і навіть будь-кого відправити на примусовий медогляд чи притягнути до кримінальної відповідальності за “пропаганду наркотичних засобів”. Повністю переглянути текст можна тут.

Чому прийняття законопроекту в такому вигляді небезпечне:

• У законопроекті багато невідповідностей, які суперечать одна одній, а також нормам чинного законодавства.
• Передусім, діагнозу “наркоманія”, який вживається у проекті закону, не існує юридично з 1998 року. Вже з того часу Міністерство охорони здоров’я офіційно перейшло на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб (МКХ-10).

Поведінка, яка пов’язана з вживанням психоактивних речовин, відноситься до розділу психіатрії. А у всьому світі відхилення людей, що потерпають від вживання психоактивних речовин, віднесені до психічних розладів і лікуються психіатрами.

• Прийняття законопроекту може ускладнити доступ до знеболювальних лікарських засобів пацієнтам, що їх потребують. Такі ліки пропонують отримувати лише за електронним рецептом, який зараз ще не працює. Планується, що він почне діяти з квітня цього року, але лише у кількох пілотних регіонах.

Тобто в законопроекті депутати фактично хочуть закріпити єдину можливість для пацієнтів отримати ліки через електронний рецепт, який на цьому етапі ще навіть не тестується. Таким чином позбавити пацієнтів доступу до необхідного лікування.

• Пропагандою наркотичних засобів можна буде вважати будь-яке поширення достовірної інформації про лікарські засоби, просвітницьку діяльність тощо. У законопроекті автори виділили лише наукові установи, видання чи семінари, де це може вважатися не пропагандою. Тобто наявність інформації про лікарські засоби, що містять наркотичні речовини, приміром, в аптеках буде вважатися незаконною. Це створить перешкоди для пацієнтів у отриманні інформації про лікарські засоби.

По суті, навіть допис схожого характеру, буде розцінюватися як пропаганда, за що можна отримати великий штраф чи строк позбавлення волі від двох до п’яти років.

• Дослідження вказують, що примусові методи лікування залежності від наркотичних речовин неефективні з точки зору довготермінових результатів, а у більшості випадків навіть мають доведений негативний ефект.

Наприклад, люди, яких примусово лікували від опіоїдної залежності, вдвічі частіше помирали від передозування, ніж ті, хто добровільно погоджувався на лікування.

Загалом існує мало доказів, що примусове лікування наркотичної залежності допомагає людям припинити їхнє вживання, чи зменшує кількість кримінальних рецидивів. Багато з даних, які підтримують цей метод, застарілі, обмежені та досить суперечливі.

http://bit.ly/3aX2KYv
http://bit.ly/2UaydAC
http://bit.ly/2GxtVvj

Це також підтверджує досвід країн, які сповідують каральні методи, в тому числі примусове лікування і тяжку кримінальну відповідальність стосовно людей, які вживають наркотики. Серед таких країн Росія. http://bit.ly/3aWBqcY, http://bit.ly/3aRjLDA Тотальне порушення прав людини, виведення обігу наркотиків в організоване підпілля та швидке поширення небезпечних хвороб — це лише кілька наслідків застосування каральної політики.

Натомість більшість європейських країн навпаки рухаються у напрямку послаблення примусу. Доведені позитивні ефекти стратегії боротьби з наркотиками, де госпіталізація і лікування, — добровільний вибір людини. Основне ж завдання держави у цьому випадку — убезпечити людей, що вживають наркотики, від небезпечних хвороб, наприклад, ВІЛ чи гепатитів.

Сумнівно, що законопроект має на меті турботу про здоров’я і добробут українців. Дуже схоже, депутати лобіюють інтереси посадовців МВС, які вже роками наживаються на існуючій системі. І мають зовсім інші інтереси, ніж захист людей із залежністю чи запобігання зростанню випадків вживання наркотиків.