Чому гідроксихлорохін потрібно прибрати з протоколу лікування

13 Серпня 2020

Діюча речовина гідроксихлорохін, яку застосовують для лікування пацієнтів з COVID-19, за останні п’ять місяців стала чи не найпопулярнішим предметом досліджень та суперечок серед науковців та лікарів.

Але з часом з’являється все більше і більше якісних та переконливих доказів з результатів рандомізованих контрольованих досліджень, що пора припинити використання гідроксихлорохіну.

Для початку коротко нагадаємо хронологію застосування гідроксихлорохіну в Україні:

Другого квітня МОЗ України включило діючу речовину гідроксихлорохін в протокол лікування пацієнтів з COVID-19. Це сталося без жодних клінічних доказів ефективності та безпечності препарату, у той час, поки препарат використовували у світі лише(!) експериментально.

Згодом препарат дозволили застосовувати під наглядом лікарів та за інформованою згодою пацієнта, утім все ще залишалася низка проблем, пов’язаних з використанням гідроксихлорохіну. Наприклад, вже на цей час були зафіксовані серйозні побічні дії препарату, вийшло кілька переконливих досліджень про ризики застосування цих ліків для пацієнтів із серцево-судинними хворобами, з українських аптек зник “Плаквеніл” (торгова назва гідроксихлорохіну). Це, а також поширення необґрунтованих заяв про його ефективність, створило небезпечну ситуацію для пацієнтів, які його реально потребують, — для лікування ревматоїдного артриту, ювенального ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, а також деяких дерматологічних захворювань.

І взагалі в більшості країн, де його застосовували, робили це в межах клінічних досліджень. В Україні в публічному просторі інформації про такі дослідження немає.

Наприкінці травня в The Lancet було опубліковане велике дослідження про те, що гідроксихлорохін та хлорохін (препарат, який здебільшого використовується для лікування малярії), з антибіотиком чи без, неефективні для лікування пацієнтів із COVID-19. Натомість прийом цих ліків пов’язаний з підвищеним ризиком серцевих ускладнень і вищими показниками смертності.

Фактично одразу ж після цього ВООЗ зупинила клінічні дослідження препарату. Жодної реакції від МОЗУ на це не було, препарат продовжували використовувати для лікування.

На початку червня статтю було відкликано. Це сталося досить оперативно. В основному через те, що автори дослідження не змогли підтвердити правдивість аналізованих даних, і для перевірки їх надано не було.

Після цього ВООЗ поновили клінічні дослідження гідроксихлорохіну знову. Це також зробили й інші дослідники, які проводили клінічні дослідження препарату, але не всі. Але навіть відкликання дослідження в загальному не надто вплинуло на думку лікарів та науковців щодо ефективності гідроксихлорохіну, бо вже були інші дослідження, які доводили його неефективність.

Реакція МОЗУ залишалася незмінною — повне ігнорування будь-яких нових наукових даних. Зараз надалі цей препарат використовуються для лікування пацієнтів.

Чому варто переглянути застосування препарату?

Якщо на початку на нього покладали багато надій, зараз вже є достатньо доказів з рандомізованих контрольованих досліджень, які стверджують наступне, — гідроксихлорохін не має ефективності у лікуванні COVID-19, крім того, може мати побічні ефекти (які вже також підтверджені дослідженнями). Тобто у порівнянні зі стандартним лікуванням, ці ліки не мають ефекту, натомість можуть викликати побічні дії.

• National Institute of Health (США) ще наприкінці червня завершили дослідження гідроксихлорохіну через відсутність ефективності препарату.
• Припинили клінічне дослідження гідроксихлорохіну в Британії, через те, що вже на ранньому етапі стало зрозуміло, що гідроксихлорохін НЕ має ефекту в лікуванні, швидшому одужанні чи зменшенні тривалості перебування пацієнтів в лікарні.
• Австралійська National COVID-19 Clinical Evidence Taskforce (ціла спілка організацій, яка здійснює перевірку наукових даних і клінічних протоколів і їх відповідності останнім результатам досліджень) днями виступила проти застосування гідроксихлорохіну для лікування пацієнтів з COVID-19.
• FDA застерігає щодо застосування гідроксихлорохіну поза межами клінічних досліджень, а також збирає докази щодо безпеки препарату та можливих побічних ефектів. Останній апдейт розповідає про повідомлені серйозні побічні дії, а також вказує, що препарат “навряд чи ефективний” для лікування.
• Раніше FDA дозволила використовувати гідроксихлорохін та хлорохін для лікування екстрено, але потім скасувала своє рішення (приблизно в середині червня).
• National Institutes of Health у клінічних настановах не рекомендує використовувати гідроксихлорохін з азитроміцином для лікування COVID-19.
• ВООЗ зупинила клінічне дослідження гідроксихлорохіну в рамках Solidarity trial через відсутність доказів ефективності.
• Тут є зрозумілий огляд п’яти рандомізованих контрольованих досліджень гідроксихлорохіну з висновками, які вказують на низьку ефективність та наявність побічних ефектів. Таких досліджень з адекватною методологією вже є ціна низка.
• Зараз ще тривають дослідження гідроксихлорохіну та хлорохіну як препаратів, які ймовірно можуть запобігати COVID-19. В одному з них беруть участь 40 тисяч медичних працівників, які мають протягом кількох місяців приймати ці ліки. Поки що результати інших (менших за це досліджень) щодо профілактики гідроксихлорохіном та хлорохіном досить суперечливі.

Тож Міністерству охорони здоров'я України пора нарешті хоч якось відреагувати на наукові докази і переглянути протокол лікування пацієнтів з COVID-19 та прибрати цей препарат.