Дискусії щодо продовження карантину в Україні

23 Квітня 2020

Зараз все більше дискусій виникає стосовно продовження карантину та обмежувальних заходів в Україні. Ми начебто маємо план дій щодо послаблення обмежень. Але чи він безпечний?

Рішення про те, як діяти з послабленням обмежень, повинні базуватися на науці, доказах та даних.

АМА (American Medical Association) визначила чотири основні критерії, лише за виконання яких, можна планувати послаблення обмежувальних заходів. Виконання цих завдань — залізна основа для планування виходу з карантину та зняття будь-яких обмежень. Ці чотири критерії наступні:

• Зведення до мінімуму ризику передачі вірусу SARS-CoV-2, що базується на основі стійких доказів появи тенденції до зменшення кількості нових випадків інфікування та смертей.
• Надійна, чітко налагоджена та забезпечена усім необхідним мережа тестування.
• Забезпечена необхідними ресурсами та налагоджена система моніторингу і відстеження контактів.
• Лікарні та медичні працівники повністю забезпечені необхідними ресурсами. Це і засоби індивідуального захисту, і необхідна кількість обладнання, зокрема, апаратів ШВЛ на кількість ліжок у мережі медичних закладів.

У плануванні послаблення обмежень, важливо забезпечити виконання цих чотирьох критеріїв, а вже опісля думати про все інше. Якщо цього немає, планувати зняття обмежень може бути небезпечно. Тому наразі виконання вищевказаних критеріїв має стати беззаперечним пріоритетом для уряду.

Що ж робить уряд? Продовжує карантин до 11 травня та оголошує план виходу з нього, що складається з п’яти етапів (яких саме етапів поки невідомо). Початок виходу можливий за двох умов: якщо протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюється або коливається в межах 5%. По-друге, лікарні заповнені пацієнтами з COVID-19 менш ніж на 50%.

Вже другорядним названо “поступове збільшення кількості тестувань” та “покращення забезпеченості лікарень та медичних працівників”. Без будь-якої згадки про налагодження системи моніторингу та відстеження контактів.

Поступове збільшення кількості тестувань — ще не означає кращу спроможність. Ми можемо говорити про нормально налагоджене тестування лише тоді, коли є достатня кількість тестів у кожному регіоні, є достатня кількість медичних працівників і вони навчені та готові правильно відбирати зразки, є лабораторії, що мають усе необхідне для проведення досліджень, та забезпечено прозорий і зрозумілий спосіб збору даних і їхнього оприлюднення.

Стосовно збільшення забезпеченості лікарень та медичних працівників. Тут складно не згадати забезпечення медпрацівників засобами індивідуального захисту. Дати маски чи костюми — це навіть не ключове. Дуже важливо навчити персонал ними правильно користуватися.

Так, зараз проводиться вже більше тестів, лікарні поступово отримують захисні засоби для медиків та обладнання, але цього все ще замало для реальної протидії поширенню вірусу і готовності до зняття обмежень.

Деякі європейські країни вже контрольовано та обережно почали знімати обмеження. Зокрема, близько тижня тому Європейська комісія оприлюднила стратегію поступового виходу країн-членів ЄС з режиму обмежень. Переглянути повністю можна тут.

В документі також визначені основні критерії до зняття обмежень. І це:

→ Стійка тенденція до зменшення кількості випадків та смертей за тривалий період часу, тобто значне уповільнення темпів поширення вірусу.

→ Достатня потужність системи охорони здоров’я — наприклад, достатня кількість лікарняних ліжок (з точки зору заповнення), доступ до необхідних ліків, обладнані відділення інтенсивної терапії. Цей критерій є суттєвим, оскільки він вказує на те, що національні системи охорони здоров'я зможуть впоратися з подальшим збільшенням випадків після послаблення чи скасування обмежень.

→ Налагоджений моніторинг, тестування в поєднанні з відстеженням контактів та ізоляцією інфікованих людей.

Також в цьому плані звертають увагу на важливість проведення тестування частини населення на наявність антитіл до вірусу SARS-CoV-2, аби отримати дані щодо частки людей, які вже перехворіли та отримали імунітет. Це також ймовірно буде впливати на стратегію зняття обмежень.

Передчасне скорочення чи повне зняття обмежень у тандемі з відсутністю вищевказаних чотирьох принципів (особливо без налагодженого тестування і моніторингу контактів), може призвести до виникнення нових хвиль захворюваності на COVID-19. Це означає сильніше навантаження на системи охорони здоров’я, більша кількість випадків інфікування та смертей внаслідок хвороби.

Важливо розуміти, що продовження карантину — це дорогоцінний час, який коштує дуже велику ціну кожному українцю. Тому цей час уряд має використати для виконання завдань, які мають за собою наукове обґрунтування та реальну ефективність.