110 років з дня народження Степана Бандери

01 Січня 2019

Перше січня несе з собою оновлення, коли ми з новими силами та енергією розпочинаємо рік. Для України ця дата також символізує боротьбу та волю. Адже 1-го січня 110 років тому народився лідер Організації Українських Націоналістів — Степан Бандера.

Важко знайти особу в українській історії яку б так оточили міфами та стереотипами.

Діяльність в підпільній організації, боротьба, тюрми, концтабори, відвертий виклик окупантам, особисте життя покладене служінню Україні, репресована родина, врешті, смерть від рук вбивці — основні факти з життя Степана Бандери. У пам’ять про все, що він зробив для сьогоднішньої України, почитайте цей текст Володимира В'ятровича. Він розвіює основні міфи про його життя та наводить факти, чому власне сьогоднішня Українська держава — значною мірою результат боротьби Бандери та бандерівців.

Наприклад, міф про те, що Бандера — колаборант з нацистами — що було основним елементом радянської пропаганди, спрямованої проти ОУН та УПА. Не зважаючи на опубліковані тисячі документів, десятки досліджень про антинацистську боротьбу українських націоналістів, цей міф продовжує існувати.

В межах пропаганди Степан Бандера розглядався, часом розглядається й досі, як мало не головний прибічник Гітлера в Україні. Тим часом Бандера скептично оцінював можливість використання німецької допомоги у відродженні України. Цей момент став одним із ключових в його дискусії зі старшими членами ОУН, яка закінчилася розколом організації.

А ще теза, що Бандера не може вважатися національним героєм, адже «безпосередньо не брав участь у визвольній боротьбі»: спочатку як в'язень польських тюрем, згодом - німецького концтабору, а потім як політичний емігрант, який не мав змоги впливати на ситуацію в Україні.

Проте аналіз історичних фактів чітко показує, що саме він провів інкорпорацію Української військової організації в ОУН, чим завершив формування структури Організації, яке тривало з 1929 року.

Саме він вивів на новий рівень діяльність ОУН в першій половині 1930-их років, саме під його керівництвом ОУН провела низку гучних бойових та пропагандистських акцій, які зробили цю організацію популярною не лише в Україні, а й за її межами.

Його активна діяльність в 1939-1941 роках заклала міцні основи для наступного етапу розвитку визвольного руху. В цей час проведено велику кількість військових та організаційних вишколів, які підготували кадри для подальшого розгортання повстанської армії. Тоді ж закладено важливі ідейні засади, які забезпечили розвиток ОУН з підпільної організації у загальнонаціональний визвольний рух.

Велику роботу було проведено Бандерою в післявоєнний період під час еміграції. Під його керівництвом мережу ОУН розгорнуто практично у всіх країнах, де мешкали українці, - в Західній Європі, Північній та Південній Америці, Австралії.

Степан Бандера був реальним і небезпечним для ворогів діячем українського визвольного руху. А разом з тим - він став його символом.