82 роки тому більшовики розстріляли українського лікаря Володимира Підгаєцького

03 Листопада 2019

Українського лікаря Володимира Підгаєцького розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармосі. Він був одним із 1111 в’язнів таборів, розстріляних совєцькою владою до річниці жовтневої революції — з 27 жовтня по 4 листопада.

На Соловецькому етапі, у Сандармосі, були закатовані та вбиті сотні українців, серед них — Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, Валер’ян Підмогильний, Марко Вороний, Олекса Слісаренко. Вони стали жертвами найбільш масової “чистки” в історії совєцького терору.

Володимир Підгаєцький вивчав проблему гігієни праці в сільському господарстві, написав перший в Україні підручник із гігієни праці та заснував першу кафедру професійної гігієни в Київському медичному інституті. Він був членом Центральної Ради Української народної республіки та членом президії медичної секції Всеукраїнської академії наук. Саме зусиллями Володимира Підгаєцького було створено Інститут фізичної культури у Всеукраїнській академії наук. Крім того, він організував одну з перших у Європі станцію, яка досліджувала організацію праці в сільському господарстві.

Підгаєцький був засуджений у сфабрикованій справі — за участь у діяльності контрреволюційної організації «Спілка визволення України». Спершу його засудили до 8 років. У його вироку було вказано: “беручи під увагу проявлену ним соціальну небезпеку — позбавити волі з суворою ізоляцією”. Термін ув’язнення було подовжено, а в 1937 році спеціальна трійка НКВД постановила розстріляти його у Сандармосі.

Урочище Сандармох як місце масових вбивств було невідоме понад півстоліття. Лише в 1997 році там виявили рештки жертв — тоді людство побачило ще один масштабний доказ кривавих злочинів совєцької влади. На місці розстрілів зараз встановлений хрест, у пам’ять про закатованих українців.

Пам’ятати про злочини совєцької влади, наступницею якої є нинішній Кремль — дуже важливо для нас. Аби не мати жодних ілюзій та марних очікувань, аби не отримати кулю в потилицю, домовляючись про мир. Пам’ятати про злочини та болі минулого це також є ознакою сильних людей. Для цього потрібно достатньо мужності — не пробачати злочини катам.