Білий халат не робить зі злодія героя

05 Жовтня 2019

Чи можна виправдати пожежника, який виконав свою роботу, загасивши пожежу, але при цьому вкрав все цінне майно та гроші з дому? Чи можна виправдати лікаря, який робить складні операції, але при цьому бере за це з пацієнтів космічні суми готівкою просто тому, що відчуває себе недоторканим?

Вчора Голосіївський районний суд відпустив під домашній арешт завідувача відділу трансплантації та хірургії печінки Національного інституту трансплантології Олега Котенка, якого раніше затримали під час отримання від пацієнта 20 тисяч доларів за проведену операцію з трансплантації печінки. Згодом під час обшуків у лікаря вилучили ще майже 1 мільйон доларів готівкою.

Постсовєцька медична еліта нав‘язали частині суспільства тезу про те, що подібні злочини є санкціонованими, бо заробітня платня у лікарів низька і вони рятують життя. Тому займатися вимаганнями і шантажем людей у відчаї — це нормально.

«Нашу дівчинку можна було врятувати, але він запросив 50 000 $ за операцію. Кожного дня вимагав гроші... Їй було 19 років. 19!!!», — це розповідь лише про одну із пацієнток Котенка.

Коли йдеться про такі злочини, не може бути місця для подвійних стандартів. Про скількох пацієнтів, які не змогли зібрати необхідну суму, ми ніколи не дізнаємось? Скільки життів втрачено, бо подібні лікарі не захотіли оперувати без готівки?

У правовій державі усі рівні перед законом і правосуддя здійснюється незалежно від майнового чи соціального стану. Натомість вкотре спостерігаємо вибіркове правосуддя та маніпуляцію суспільною думкою. Нереформована судова система, яка вже давно прогнила та захищає будь-кого, хто має гроші та зв‘язки, тягне усіх нас на дно.

Зміни, які ми започаткували у системі охорони здоров’я, спрямовані зокрема й на те, щоб лікарі на всіх рівнях почали отримувати гідну оплату праці — прозоро та чесно. Але монополісти, такі як Олег Котенко, чинять опір змінам у закладах охорони здоров‘я.

Зараз вони мають можливість проводити складні операції та брати за це величезні суми готівкою. Беруть вони ці гроші не тому, що ця операція дійсно стільки коштує, а тому що просто хочуть та можуть. Паралельно із цим — вони блокують розвиток молодих фахівців, бо їхня мотивація — не розвиток сфери, а власна монополія. Щоб коли їх нарешті затримають на гарячому — у них була можливість використати пацієнтів як заручників.

Вони значно більш зацікавлені проводити декілька “коштовних” операцій на рік, аніж протягом усього року надавати медичні послуги всім пацієнтам без винятку і отримувати за це кошти за тарифом від Національної служби здоров‘я України.

Коли НСЗУ встановлює тарифи на певні медичні послуги та оплачує їх медичному закладу, медичні феодали втрачають можливість отримувати гроші в конвертах. Темрява боїться світла.

Ця історія — дає дуже чітке розуміння, чому заклади академії меднаук та Феофанія з усіх сил намагаються обійти трансформацію системи охорони здоров’я та уникнути укладання договорів з НСЗУ. Є дуже впливовий прошарок медиків, які публічно постійно бідкаються про бідність лікарів, а потім сідають у дорогі іномарки та їдуть у свої заміські вілли.

Такі люди, як Котенко, не дають розвиватися цілим галузям в Україні. Вони також є в судовій системі, у правоохоронній, у фінансах та політиці. Найбільше вони бояться змін, які створюють рівні правила для всіх, адже тоді їхній статус не гарантуватиме їм можливості для незаконного збагачення. Вони бояться реальної конкуренції і майбутнього, яке невідворотнє. Чим швидше ми перестанемо сперечатись про очевидних злочинців — тим швидше збудуємо здоровішу Україну.