Манту мочити можна, а один одного - ні

29 Березня 2019

У розвинених державах, на які ми звикли дивитись як на приклад, політична боротьба переважно відбувається між спільнотами з різними проектами розвитку країни, з різним баченням економічної, соціальної та зовнішньої політики. В Україні ж присутня сильна сторона, проектом якої є окупація країни та перетворення її на територію з імітованою незалежністю. Bad luck.

Особливо помітно це стало після Революції Гідності, коли лише перспектива дійсно вільної України показала, на що готовий Кремль заради збереження своїх хворих імперських амбіцій.

Ця війна, значною мірою, є війною наративів. Один з найсильніших наративів росіян — про українців, які приречені на страждання і поразки, які не довіряють одне одному та своїй державі. Простими словами — про українців, яким нема за що боротися. Таких українців вони хочуть бачити у книгах, серіалах, фільмах, аналітичних матеріалах у медіа та статтях на всіх можливих ресурсах, соціальних мережах і взагалі всюди.

Поки за суперечками і протистояннями ми спроможні розпізнати загрозу спільній безпеці й спільно діяти — ми є сильні та ми є. Пам’ятаймо про це. Росіяни не вміють вигравати війн у тих, хто не здається. Тому вони намагаються вживити нам поразку, зраду і пристосуванство як національну ідею.

Наша сила у тому, щоб стаючи кращими у змаганні проектів з розвитку України, випрацювати імунітет до вірусу зневіри та постійного сумніву, вірусу меншовартості. Для цього треба говорити правду. Правда про нашу боротьбу — наш найсильніший наратив і найсильніша вакцина від рускава міра, за яким беззаперечно приходять російські танки.

Я читаю багато поганого про все, що в нас відбувається останніми тижнями, і дуже мало про те, як ми подорослішали за останні 5 років. Як тим самим росіянам і ще багатьом націям навіть не снився такий рівень дискурсу про життя країни. Ми ростемо. А зрілість — це про “гру в довгу” і любов до України “не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею…”. Кожного дня. Незалежно від політичного циклу чи табору. Особливо, у період виборів, коли так багато людей пропонують короткий і легкий шлях до успіху. Тобто брешуть.

Якими б не були результати голосування у неділю: манту мочити можна, а одне одного — ні. Пам’ятаймо про це і бережемо Україну.

поділитися