В'язні Кремля повернулися до України
07 Вересня 2019Сьогодні полонені Росією бранці повернулися в Україну. Тепер надважливим завданням є повернення їх до нормального життя. Наслідки перебування у неволі дуже серйозні, тому всі бранці потребують якісної та вчасної фізичної і психологічної реабілітації.
Ступінь стресу, викликаний цим досвідом, залежить від умов перебування, психологічного досвіду, ступеня жорстокого поводження, а також культурного контексту. У випадку з українськими полоненими ситуація була вкрай критична. Багато з них, живучи у неволі, не мали доступу до нормальної медичної допомоги, постійно перебували під фізичним та емоційним тиском, нерідко переживали тортури та не мали можливості спілкуватися зі своїми рідними.
В умовах полону з'являється дуже багато стресорів. Усі вони мають фізичні або психологічні прояви. Серед фізичних — втрата ваги, виснаження, інфекційні хвороби, діарея, травми та поранення, харчова депривація, безсоння, наслідки пристосування до незвичних погодних умов. Психологічні включають нудьгу, тривале відчуття загрози, приниження, ізоляцію, апатію, страх перед тортурами та смертю, відчуття провини та розлуки зі своїми рідними, суїцидальні думки.
Найбільш ймовірні наслідки перебування у неволі — посттравматичний стресовий розлад, депресія, складнощі в адаптації, надмірне споживання психоактивних речовин та алкоголю, тривожні розлади, а також погіршення здоров’я через хронічні хвороби та появи, до прикладу, розладів шлунково-кишкового тракту через неповноцінне харчування, погіршення зору, появи серцевого розладу або туберкульозу.
Щоби подолати наслідки полону від самого початку з бранцями повинні працювати спеціально натреновані військові психологи. Вони допомагають їм керувати емоційними аспектами звільнення — зрозуміти свій досвід та його особливості. Такий метод називається “дебрифінг” — він включає повне опитування, деталізований огляд подій із систематичним вивченням фактів та емоційних реакцій, пов'язаних із цим досвідом. Цей метод ефективний та допомагає уникати серйозних посттравматичних стресових реакцій, депресії та інших психічних розладів, які можуть виникати як наслідки полону. Це — початок повернення до нормального життя.
Безумовно, всі бранці повинні пройти ретельний медичний огляд та отримати необхідну медичну допомогу. Перший огляд має відбутися одразу після звільнення та зосереджуватися на негайних потребах та ризиках для життя, які потрібно усунути якнайшвидше. Водночас варто звернути увагу на повернення до нормального харчування. Не менш ніж за 72 години має бути зібрана інформація про стан здоров’я. Наступна фаза передбачає комплексне медичне обстеження та лікування. На цьому етапі призначаються регулярні візити до лікаря та постійний моніторинг стану здоров’я.
На наступній фазі бранці можуть повноцінно повертатися до своїх рідних. Надання медичної допомоги продовжується в міру потреби її отримувати. Психологи повинні постійно залишатися залученими до спостереження процесу репатріації. Тісний контакт з психологом має тривати щонайменше рік після повернення з полону.
Зараз до цього процесу міцно прикута увага ЗМІ. Спілкування з медіа, постійний інтерес та натовпи журналістів — це додатковий стрес та психологічний тиск на бранців. Його потрібно уникати. Тому під час спілкування з медіа психологи також можуть брати участь в наданні заяв.
Важливо, щоби представники ЗМІ розуміли відповідальність своїх дій. Особливо, не ставили недоречних запитань і не намагалися переслідувати бранців та їхні сім’ї з метою отримати ексклюзивну інформацію. Зараз їм найбільше потрібні спокій та збереження особистого простору.
Водночас процес повернення бранців може бути важким для їхніх близьких. Важливо зберігати терпіння та сили упродовж всього цього періоду. За потреби — звернутися по психологічну підтримку чи допомогу також.
Родичам і близьким бранців та всім українцям варто пам‘ятати, що сьогодні лише перший день з довгого і непростого шляху повернення до життя на волі, який ми маємо допомогти пройти кожному. За тих, хто залишився у полоні, боротьба продовжується.
В умовах полону з'являється дуже багато стресорів. Усі вони мають фізичні або психологічні прояви. Серед фізичних — втрата ваги, виснаження, інфекційні хвороби, діарея, травми та поранення, харчова депривація, безсоння, наслідки пристосування до незвичних погодних умов. Психологічні включають нудьгу, тривале відчуття загрози, приниження, ізоляцію, апатію, страх перед тортурами та смертю, відчуття провини та розлуки зі своїми рідними, суїцидальні думки.
Найбільш ймовірні наслідки перебування у неволі — посттравматичний стресовий розлад, депресія, складнощі в адаптації, надмірне споживання психоактивних речовин та алкоголю, тривожні розлади, а також погіршення здоров’я через хронічні хвороби та появи, до прикладу, розладів шлунково-кишкового тракту через неповноцінне харчування, погіршення зору, появи серцевого розладу або туберкульозу.
Щоби подолати наслідки полону від самого початку з бранцями повинні працювати спеціально натреновані військові психологи. Вони допомагають їм керувати емоційними аспектами звільнення — зрозуміти свій досвід та його особливості. Такий метод називається “дебрифінг” — він включає повне опитування, деталізований огляд подій із систематичним вивченням фактів та емоційних реакцій, пов'язаних із цим досвідом. Цей метод ефективний та допомагає уникати серйозних посттравматичних стресових реакцій, депресії та інших психічних розладів, які можуть виникати як наслідки полону. Це — початок повернення до нормального життя.
Безумовно, всі бранці повинні пройти ретельний медичний огляд та отримати необхідну медичну допомогу. Перший огляд має відбутися одразу після звільнення та зосереджуватися на негайних потребах та ризиках для життя, які потрібно усунути якнайшвидше. Водночас варто звернути увагу на повернення до нормального харчування. Не менш ніж за 72 години має бути зібрана інформація про стан здоров’я. Наступна фаза передбачає комплексне медичне обстеження та лікування. На цьому етапі призначаються регулярні візити до лікаря та постійний моніторинг стану здоров’я.
На наступній фазі бранці можуть повноцінно повертатися до своїх рідних. Надання медичної допомоги продовжується в міру потреби її отримувати. Психологи повинні постійно залишатися залученими до спостереження процесу репатріації. Тісний контакт з психологом має тривати щонайменше рік після повернення з полону.
Зараз до цього процесу міцно прикута увага ЗМІ. Спілкування з медіа, постійний інтерес та натовпи журналістів — це додатковий стрес та психологічний тиск на бранців. Його потрібно уникати. Тому під час спілкування з медіа психологи також можуть брати участь в наданні заяв.
Важливо, щоби представники ЗМІ розуміли відповідальність своїх дій. Особливо, не ставили недоречних запитань і не намагалися переслідувати бранців та їхні сім’ї з метою отримати ексклюзивну інформацію. Зараз їм найбільше потрібні спокій та збереження особистого простору.
Водночас процес повернення бранців може бути важким для їхніх близьких. Важливо зберігати терпіння та сили упродовж всього цього періоду. За потреби — звернутися по психологічну підтримку чи допомогу також.
Родичам і близьким бранців та всім українцям варто пам‘ятати, що сьогодні лише перший день з довгого і непростого шляху повернення до життя на волі, який ми маємо допомогти пройти кожному. За тих, хто залишився у полоні, боротьба продовжується.