Про замовну "соціологію" в Україні
07 Липня 2020"40% українців хочуть бачити меню в ресторанах двома мовами”
“Лише чверть українців підтримують медреформу”
“Більшість українців не підтримують співпрацю з МВФ”
Схожі заголовки заполонили інформаційний простір близько тижня тому. Ці десятки новин були написані на основі результатів соціологічного опитування, яке зробили КМІС наприкінці червня цього року. Повністю результати тут
Соціологічні дослідження в Україні регулярно стають інструментами для маніпуляції думками людей і запуску імітованих дискурсів щодо тих чи інших питань. Публікуються результати дослідження, медіа їх підхоплюють, беручи в заголовки цифри, отримані внаслідок свідомо некоректно поставлених питань або варіантів відповідей, і вжух — маємо штучно сформовану громадську думку чи імітацію якихось дискурсів.
Дослідження КМІС не стало виключенням. Показовим кейсом тут є питання щодо мови меню в закладах.
- Передусім, питання починається з твердження, що останнім часом виникає начебто багато дискусій про те, якою мовою повинно бути меню українською чи російською мовою. Фактично вже від початку нав’язується наратив про якусь мовну суперечку чи проблему, якої насправді не існує.
Цю “проблему” постійно розкручують проросійські медіа-помийки, а також такі персонажі як Шарій, який нещодавно “раптово” помітив, що в українській мережі McDonalds немає опції обирати російською (якої до цього і так не існувало). Детальніше
- Саме питання є прикладом маніпулятивного формулювання, як і запропоновані варіанти відповідей. Адже у переліку навіть немає варіанту, передбаченого законом про мову, — що меню в закладах обов’язково має бути українською, решта мов — на розсуд власника. Немає варіанту — немає його вибору респондентами, тож бачимо як через такі “фішки” респондентів підштовхують до бажаного вибору, а не дізнаються їхню реальну думку.
- Texty.org.ua звернулися до директора Київського міжнародного інституту соціології Володимиру Паніотто з проханням дати коментар стосовно цього та коректності формулювань запитань в опитуванні.
На що він відповів, що в дослідженні коригували формулювання як просив замовник, а самі соціологи не вирішують, наскільки доцільно його ставити. Тобто директор самостійно визнає, що є ризик використання соціологів з політичною метою, і КМІС бере у цьому участь.
Дуже важливо ретельно дбати про інформаційну гігієну і мислити критично, аби вберегтися від таких маніпуляцій. В контексті результатів досліджень, можна робити таке:
- Завжди читайте далі заголовків в медіа. Часто в назву новини виносять якусь “яскраву” цифру, яка може бути маніпуляцією, вирваною з контексту, або сформованою на основі некоректно поданих варіантів відповіді чи запитання у самому дослідженні.
- Шукайте першоджерело і переглядайте саме дослідження. Результати ґрунтовних досліджень зазвичай публікуються разом із запитаннями та розгорнутими даними, а не лише цифри.
- Звертайте уваги на формулювання питань. Від цього безпосередньо залежить результат дослідження. Відсутність варіанту вибору щодо мови меню в ресторанах в опитування КМІС — показовий кейс.
- Дивіться на вибірку дослідження та обґрунтування методу збору даних. Якщо вибірка є репрезентативною для всієї України, має бути примітка щодо тимчасово окупованих територій.
- З’ясуйте хто саме та як проводив дослідження і на чиї гроші, чи немає у виконавців конфлікту інтересів. Особливо, звертайте увагу на замовника, коли йдеться про рейтинги кандидатів чи партій.
- Якщо про організацію, яка проводила дослідження ви чуєте вперше, обов’язково пошукайте інформацію про неї інтернеті. Відсутність сайту, сторінок в соціальних мережах чи взагалі будь-яких згадок можуть вказувати, що це фіктивна організація. Варто також перевірити, чи немає компанії-виконавця в списку псевдосоціологів:
Тут можна почитати про це більше
Особливо важливо слідкувати за цим медіа, які тиражують новини про результати досліджень. Неправильне трактування результатів, толерування маніпуляцій, разом з клікабельними заголовками, які не відповідають дійсності, — формують викривлене сприйняття людьми суспільно важливих питань, чого і прагнуть агенти рускава міра в країні.