Як НЕ мають проводитись конкурси на державні посади

29 Листопада 2019

Останнім часом дивують кадрові рішення та непрозорість конкурсних процедур на важливі посади. І не лише в системі охорони здоров’я.

Тиждень тому відбувся відкритий конкурс на посаду голови ДержКіно України. Це стратегічно важливий напрямок не лише для розвитку українського кінематографа та поширення культури в Україні, а й для боротьби у гібридній війні, яку розпочала проти нас Росія.

Однією з кандидаток на цю посаду є Julia Sinkevych — генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю, співзасновниця і член Наглядової ради Української кіноакадемії, член Європейської кіноакадемії та продюсерка кількох проектів. Юлія працює в індустрії понад десять років, має досвід і розуміння процесів, своє бачення подальшого розвитку галузі та підтримку української кіноспільноти.

Але чомусь комісія Національного агентства з питань державної служби не помітила у Юлії достатньо компетенції для перемоги у конкурсі. При тому, що пройшовши всі етапи і дійшовши до фінальної співбесіди, вона залишилася єдиною кандидаткою на посаду. Звісно, критеріїв, за якими оцінювались її навички та вміння, як і аргументації низьких балів, надано не було. Тут можна дізнатися більше.

Ця ситуація викликала суспільний резонанс з вимогами пояснення “прозорості” конкурсу та мотивації рішення комісії, але притомного діалогу та ефективних кроків для вирішення питання досі немає. Тим часом сьогодні оголошено новий конкурс на вакантну посаду голови ДержКіно.

На підтримку Юлії можна підписати відкритий лист до Президента, Прем'єр-міністра, Міністра культури, молоді та спорту з вимогою переглянути результати "співбесіди". Підписати лист можна тут.

Коли професійні і принципові люди готові брати велику відповідальність змінювати важливу сферу та зустрічають серйозний спротив — це тривожний сигнал для майбутнього нашої країни. Після таких кейсів, шанси на те, що зміни очолюватимуть справді гідні кандидати, зменшуються фактично щодня.

Жодна людина не захоче піти на державну службу чи в будь-яку іншу державну інституцію, якщо тут не працюватимуть прозорі та рівні правила для всіх, а перемагати у конкурсах на держпосади будуть не мотивовані та професійні кандидати, а зручні особи із кола “своїх”.

Якщо ми хочемо мати професійних принципових патріотичних людей у державних органах — ми повинні їх захищати. Це стосується будь-якої сфери життя нашого суспільства — від охорони здоров’я до культури та кіно.

Важливо, щоби громадськість та ЗМІ не випускали такі ситуації з уваги. На черзі ще кілька призначень на важливі посади, серед них — призначення керівника Українського інституту національної пам'яті.