Як не натрапити на фейки та брехню

06 Червня 2020

Фейки, брехня і маніпуляції щодня наповнюють інформаційний простір та здатні впливати не лише наші щоденні вибори у житті та думки, але й формувати світогляд. Саме тому інформаційна гігієна все більше і більше стає пріоритетом у піклуванні про себе та своїх близьких.

За останній тиждень отримала кілька повідомлень з лінками на анонімні телеграм-канали, де про мене була опублікована фейкова інформація. Серед низки корисних каналів на цій платформі трапляються й ті, які створені з метою поширювати фейки, анонімні сенсації чи зливати псевдоінсайти.

Технологія маніпуляції через телеграм-канали походить з Росії. Поширений формат — це публікація якоїсь внутрішньої інформації чи інсайту на каналі, джерело якого неможливо перевірити. Надалі цю інформацію можуть навіть підхопити ЗМІ і перетворити в новину. Боротися з такими інформаційними вкидами досить складно, і навіть найбільш оперативна реакція на фейк може не виправити ситуацію, адже damage is done.Це лише один з видів маніпуляції та засмічення інформаційного простору.

Днями на Українська правда вийшла дуже корисна стаття про маніпуляції в соціальних мережах та інших платформах, та як з ними борються. Раджу почитати, аби розширити свій арсенал інструментів проти брехні та перекручування інформації.

Як фільтрувати фейки?

Передусім, пам’ятати, як вони здебільшого виглядають. Ось кілька рис фейків, які часто можна помітити з першого погляду:

▪ відсутність посилань на джерела інформації чи посилання на вигадані дослідження
▪ дуже помітні логічні помилки, наявні очевидні упередження
▪ приховування даних, які суперечать висновку
▪ однобоке висвітлення питання, немає жодної згадки про альтернативні теорії
▪ висновки базуються на усталених традиціях чи практиках
▪ апеляція до емоцій та використання шаблонів

Читати лише перевірені ресурси та відстежувати джерело новини, фото, зображень чи будь-якої іншої інформації. Тут є перелік ресурсів, які допоможуть піклуватися про інформаційну гігієну. Серед них Stopfake, По той бік новин, Texty.org.ua, VoxUkraine та Як не стати овочем — вони цілеспрямовано перевіряють факти та розвінчують брехню, зокрема, розповідають, як це можна навчитися робити.

Слідкувати кого ви додаєте в друзі у фейсбук, а також регулярно фільтрувати сторінки, на які ви підписані, та які читаєте.

Дуже часто в друзі “стукають” поширювачі нісенітниць та брехні. Через те, що дописи друзів фейсбук показує більш охоче, не фільтруючи запити, можна отримати як фанатів шкідливих рекомендацій, так і ботів. Фактично самовільно дозволити засмічувати свій інформаційний простір.

Запам'ятайте, сигнали, які вказують, що сторінка може бути фейковою.

▪ мало або взагалі немає дописів у стрічці, але в акаунта багато підписників
▪ є дописи, але відсутні вподобання та коментарі
▪ люди, які підписані на сторінку, схожі на ботів (мають пусті сторінки і мало друзів)
▪ сторінка часто змінює ім’я
▪ публікуються фейки

Також час від часу переглядайте сторінки, на які ви підписані. Трапляється, що колись цікаві вам пабліки перейменовуються і змінюють ракурс публікацій. В тому числі можуть почати поширювати й брехню.

Допомагати близьким та рідним вчитися розпізнавати фейки та піклуватися про інформаційну гігієну.

Фейк можуть не розпізнати люди будь-якого віку. Але особливо важливо подбати про своїх близьких та родичів старшого віку. Запропонуйте їм менше дивитися телебачення і новин, діліться з ними перевіреними ресурсами, кидайте їм статті та посилання на офіційні джерела, якщо така можливість є.

Зараз дуже важливо бути максимально озброєними логікою, критичним мисленням та надійними інструментами для перевірки фактів. Тому не нехтуйте жодною можливістю, аби потренувати свою здатність критично мислити. Адже це — звичка здорової людини.