Як пов'язані генетика, культурні традиції та когнітивні викривлення у питаннях здоров'я

27 Вересня 2020

Уважно читаємо ваші коментарі під дописами.

Завжди знайдеться з десяток коментаторів, які піддають сумніву цінність наданої інформації, посилаючись на власний досвід, традиції чи стан речей в інших країнах. Наприклад, “Чому у Франції багато п’ють, а не хворіють?” або ж “Мій дідусь їв сало з картоплею, вживав алкоголь і курив, при цьому дожив до 90 років, а ви кажете про якусь піраміду здорового харчування?”. Відповідаємо.



Є така річ, як когнітивні викривлення — ми хибно інтерпретуємо інформацію, бо на нас діють якісь чинники:

Побачити, скільки ж тих викривлень може бути, можна за цим посиланням. Когнітивні викривлення дуже часто заважають нам сприймати поради про здоров’я належним чином. Та й вірити в те, що зумовлені алкоголем вади розвитку плода чи зв’язок між раціоном та хронічними хворобами — це скоріше неправда чи перестороги.

З іншого боку, є чинники, які важко взяти до рахунку, а вони діють. Зокрема, це генетичні розбіжності між різними людьми чи навіть популяціями. А ще соціоекономічні чинники та навіть історичні події, як-от Голодомор. Тому коли ми порівнюємо нас і французів, то часто забуваємо, що відмінність не лише між горілкою та вином, а й у великій кількості інших чинників.

Наведемо три приклади, аби показати, як легко схибити у висновках. Ці приклади — умовні зібрані образи.

“Моя бабця пила молоко, їла хліб та цибулю, пережила війну, працювала в полі, дожила до 90 років, а ви тут щось про стрес, раціон і лактозу кажете. Чи то все “екологія” погана стала?”.

По-перше, тривалість життя визначається і генами, і середовищем. Середовище в разі умовної бабці-довгожительки було несприятливим: важка праця, війна, голод. Проте, середовище та наш спосіб життя багато важать в юності і середньому віці, і чим далі за 50, то більше важить генетика.

Мати “погані гени” (тобто генетичну схильність до діабету, автоімунних хвороб, дегенерації сітківки, порушення ліпідного обміну) і дожити при цьому до 90 практично неможливо. Отже, коли ви говорите про довгожителів, які все життя діяли всупереч сучасним медичним настановам, то ви говорите виключно про людей з “хорошими генами”. До речі, здатність пити в дорослому віці молоко і не потерпати при цьому від діареї чи метеоризму це також спадкова риса.

По-друге, якщо подивитися на тривалість життя в Україні, то побачимо, що жінки в середньому живуть 78 років, а чоловіки 69. Тобто багато людей помирає в середньому віці чи невдовзі після 60. Це рано. Тобто поза увагою залишаються численні люди, які не дожили до 90. На цих людей діяло приблизно те саме середовище, що і на довгожителів, але чомусь одні померли двадцятьма роками раніше. Чому? Тому що мали інші гени, інший “епігенетичний макіяж” на них, тобто гени інакше були активні впродовж життя, а також вели інший спосіб життя.

По-третє, є певні свідчення, що обмеження калорій та фізична активність можуть сприяти запуску програми сповільнення старіння. А ось коли їжі та цукру багато, а руху обмаль, тоді все навпаки.

Добре, якщо у вас в родині були довгожителі. Може, і вам пощастило з генами. В будь-якому разі, це не привід нехтувати доказовою медициною.

“А ось раніше ніхто вагітність не вів, купу аналізів не робив, анестезії не було, в полі народжували. І по 17 дітей в родині!”.

За умов, коли на людину діє природний добір, а описаний саме такий випадок, народжуватимуть тільки ті жінки, які змогли. Решта помиратимуть при першій-другій вагітностях чи пологах. Можливо, нащадків вони і не матимуть, тому про них не оповідатимуть по фейсбуках. Приміром, у Швеції (про неї є дані) у 1800 році смертність матерів під час пологів та наступні 40 днів після них становила 895 жінок на кожні 100 000 пологів. А у 2014 році — чотири. Материнська смертність за два століття прогресу стала меншою в майже 225 разів.

До того ж поза увагою залишатимуться всі випадки передчасних пологів, втрати дитини під час вагітності, і ранньої дитячої смертності від інфекційних хвороб чи голоду. В пам’яті тільки історії тих, хто вижив. Це когнітивне викривлення.

Що більше в країні можливостей для освіти і працевлаштування всіх охочих, то менше дітей народжують жінки. Адже в розвиненому суспільстві жінка має доступ до контрацепції, роботи за зарплату, може краще подбати про дітей. Тому стає технічно можливо народжувати менше. Раніше народжували по 7-15 дітей не від хорошого життя.

Навіть за останні 30 років в усьому світі зменшився рівень смертності дітей до п’яти років. В Україні він був 1,94%, а став 0,88%. У Польщі цей показник зменшився понад втричі. А в Нігерії з 21% до 10%. Що було в Україні в першій половині 20 століття чи раніше — страшно уявити. Добре, що сьогодні в нас є інтенсивна терапія, догляд за передчасно народженими немовлятами, кесарів розтин та доступна вакцинація.

“А ось у Франції п’ють вина більше, ніж в Україні, багато їдять м’яса, а серцево-судинними хворобами хворіють менше”.

Навіть є такий вислів “французький парадокс”, який запровадили в 1992 році, коли помітили, що у Франції люди менше потерпають від серцево-судинних хвороб. Але значне споживання алкоголю ще нікого не зробило здоровим французом. Ось чому.

У Франції у 2016 році офіційно споживали еквівалент 12,6 літра чистого спирту на людину, в той час, як в Україні — 8,6. Здавалося б, що у Франції всі п’ють понад міру. Проте, чорний ринок алкоголю в Україні у 2019 році становив понад половину загального ринку. Тобто ми не можемо сказати точно, скільки насправді п’ють українці, бо з такими даними скоріше за все часто п’ють самогон і домашнє вино. Інший чинник, що викривляє обсяги споживання алкоголю в Україні та Франції — це кількість питущих людей і тих, хто не п’є. В Україні майже третина не п’є алкоголь ніколи. Або брешуть, або більше дістається тим, хто п’є. А ось у Франції — 5%. Тобто ті дані, що ми бачимо, то середнє, розподілене суто теоретично на всіх. А що в житті — невідомо.

Це ще не все. Важить те, як людина п’є, тобто патерн споживання алкоголю. Якщо ми п’ємо, умовно кажучи, келишок за сімейною вечерею щодня, то це досить безпечний патерн. Навіть є дані, що люди з таким помірним патерном споживання живуть довше: тут справа не стільки в користі вина, скільки в тому, що лише відносно здорові та забезпечені люди, що не п’ють ліків, можуть собі дозволити вино щодня. А багаті та здорові живуть довше за бідних і хворих.

Повернемося до України. В нас більше людей, що напиваються, коли п’ють, тобто споживають за раз еквівалент понад 60 грамів чистого спирту. Це дуже шкідливий патерн.

Нарешті, вагому роль грає те, що люди п’ють і які є інші чинники. Споживання червоного сухого та горілки, то дві великі різниці для серцево-судинної системи та кишкового мікробіому. Ферментовані поліфеноли синього винограду, та й всі компоненти так званої Середземноморської дієти, корисні для підтримання цілісності судин, захисту їх від оксидативного стресу і навіть “подобаються” кишковим бактеріям. В той час, як міцний алкоголь і типова його закуска шкодить кишковій мікрофлорі, що тягне за собою стан дисбіозу — порушення балансу корисних бактерій і всіх решти. З дисбіозом йде поганий контроль рівня холестеролу в крові та зростання ризику низки станів, як-от ожиріння, діабет чи навіть депресія.

https://cutt.ly/ufNg3ix
https://cutt.ly/rfNgEon
https://cutt.ly/5fNg4xX
https://cutt.ly/bfNg5HJ

Все непросто. Аби зробити висновки про зв’язок різних явищ, слід застосувати значну експертизу і знати факти, що не лежать на поверхні, а також пильнувати когнітивні викривлення, які чатують на нас тут і там.

Є безпечніший шлях. Намагатися не робити висновки про широкий загал на основі власного суб’єктивного досвіду, а покладатися на достовірні, визнані, офіційні джерела медичних настанов і їхніх порад щодо способу життя. Добре, що чиїсь бабуся, дідусь чи інші родичі були довгожителями, але краще довіряти доказовій медицині та фактам, а не оповідкам.

Тут більше про те, як когнітивні викривлення впливають на здоров’я.

поділитися