Як правильно читати новини про наукові дослідження

02 Травня 2020

В інформаційному просторі зараз з’являється особливо багато новин, статей, переказів про різні дослідження вірусу SARS-CoV-2 та хвороби COVID-19.

Це добре, що наукові дослідження тривають, ми маємо змогу дізнаватися дуже швидко що працює, а що ні, і загалом бути в курсі останніх наукових новин. Але часто через брак уваги чи розуміння специфіки наукових публікацій, можна натрапити на небезпечну “сенсацію”.

Це дуже характерно для ЗМІ. Не завжди дописувачі в медіа перевіряють, де опубліковане дослідження чи звертають увагу на його статус. Буває, що й не шукають першоджерела, а передруковують новини своїх чи закордонних колег, та не слідкують за подальшою долею дослідження.

Чому це небезпечно, особливо, коли йдеться про здоров’я та медицину?

Якщо цю інформацію не перевіряти чи не вказувати це у своїй публікації, меседжі з неперевіреною інформацією можуть досягати дуже великих аудиторій та навіть бути небезпечними для здоров’я.

На що тоді потрібно звертати увагу?

1. Чи не надрукована стаття на ресурсі, де публікують “preprint” дослідження.

Препринт в академічному видавництві — це попередня версія наукової роботи чи дослідження, що ще не рецензована, тобто не пройшла офіційну експертну незалежну оцінку. Фактично це закінчений проєкт наукового рукопису, який автор може завантажити на загальнодоступний сервер. Такі ресурси є для багатьох напрямів наукових досліджень — природознавчих, гуманітарних, соціологічних наук та медицини, зокрема Editage.com  

Часто це той самий варіант рукопису, який подається до наукового журналу. Після завантаження, він проходить швидку перевірку за певними критеріями, аби переконатися, що стаття має науковий характер. Потім вона розміщується в мережі на визначених ресурсах, і протягом певного часу доступна до перегляду у першопочатково завантаженому вигляді для кожного. На ресурсах, де розміщують такі статті, обов’язково вказано, що вони не рецензовані. 

Наприклад, на Medrxiv.org — ресурсі, де публікують preprint медичних статей та досліджень, на головній сторінці та зверху кожної статті є попередження, що публікації на цьому сайті не рецензовані. Відповідно на ці матеріали НЕ слід покладатися у клінічній практиці чи у поведінці, що пов’язана зі здоров’ям. Зокрема, висновки чи результати НЕ слід розповсюджувати у ЗМІ як вже встановлену інформацію чи істину.
З написанням матеріалів по preprint статтям треба поводитися дуже обережно. Як мінімум, вказувати чітко і зрозуміло, що це preprint версія, і що це означає.

2. Важливо слідкувати за тим, чи дослідження не було відкликане, та обов’язково повідомляти своїх читачів про це, оновлювати цю інформацію.

На деяких ресурсах, наприклад, на MedScape, перевірка досліджень є вимогою. Але цього не можна сказати про звичайні медіа, які зараз в шаленому темпі передруковують статті і навряд чи щось перевіряють.

Ось яскравий приклад такого поширення інформації. На початку березня було опубліковане китайське дослідження, де автори розглядали, як вірус SARS-CoV-2 поширився в автобусі. Висновком дослідження, окрім іншого, стало те, що, схоже, вірус може поширюватися на відстань майже 15 футів (4,5 метра). Це у два рази більше, ніж заявляли усі офіційні джерела та рекомендації щодо фізичного дистанціювання.

Не дивно, що стаття привернула значну увагу медіа, і результати дослідження було надруковано у великій кількості видань. Можливо, ви також бачили схему автобуса з пасажирами, які інфікувалися вірусом, а які ні. Це також активно поширювалося.
Згодом статтю було відкликано без пояснення причин. Але навряд чи медіа, про які це написали, дізнаються цю інформацію і напишуть оновлення. Багато людей надалі можуть натрапляти на цю статтю, довіритися цій інформації та поширювати її далі.

Що робити, аби цього уникнути?

І наостанок, універсальна порада — завжди послуговуйтеся критичним мисленням та здоровим глуздом, коли йдеться про ваше здоров’я та людей навколо.

поділитися