Як "злити" справу Катерини Гандзюк: інструкція від офісу генпрокурора

30 Квітня 2020

Катя Гандзюк померла в лікарні після 96 днів боротьби за життя. Майже два роки тому, в липні 2018, біля під’їзду її будинку на Катю чекали, аби вилити на неї літр сірчаної кислоти. Через її принциповість, незручність для місцевих феодалів та сміливість говорити правду. Увесь цей час триває розслідування справи, утім замовники досі не покарані. Натомість вони не просто можуть уникнути справедливого покарання, а й роблять це з допомогою генерального прокурора Ірини Венедіктової.

Днями Офіс Генерального прокурора фактично злив справу Каті. Про це, зокрема, написав її батько — Віктор Гандзюк.  Якщо коротко — виглядає так, що справу Каті намагаються якнайшвидше “зам’яти” і передати до суду, не зібравши достатньо доказів та не провівши всі необхідні слідчі дії. Це означає, що винні можуть уникнути покарання, адже суду банально не вистачить доказів для винесення вироку замовникам та організаторам.

І це при тому, що у прокуратури було ще три місяці на проведення досудового розслідування. Цей час можна було б використати для того, аби допитати підозрюваних, зібрати додаткові докази та свідчення, довести до кінця навіть вже попередньо узгоджені та обіцяні слідчі дії. Замість того, аби виконувати цю роботу, Офіс Генерального прокурора ініціює передачу справи до суду, за матеріалами якої скоріше за все реально не вистачить доказів для здійснення правосуддя.

Цікаво, що швидка передача справи до суду була також вимогою сторони захисту підозрюваного у замовленні цього злочину голови Херсонської облради Владислава Мангера. Цю вимогу й виконав Офіс Генпрокурора на чолі з Венедіктовою. Тут можна почитати про це більше

Примітною у цій справі є й також повна байдужість та безвідповідальність Офіс Президента України. Це при тому, що президент Зеленський неодноразово публічно заявляв, що взяв цю справу під особистий контроль та обіцяв покарати замовників.  Але схоже, що тепер сам же ховається від визнання правди. А правда полягає у тому, що генпрокурор Венедіктова, призначення якої він також ініціював особисто, покриває місцевих феодалів, які вбивають людей.

Багатьох українців вже навіть не дивує несправедливість і абсурд, який нас оточує. Але ми не можемо сприймати це як звичні реалії життя та закривати очі на проблеми. Коли в країні тримають людей під вартою у справах, що шиті білими нитками, намагаються засудити активістів, які не дали себе вбити, карають і переслідують “незручних” людей та вигорожують злочинців — у ній немає верховенства права і закону. Жити у такій системі — небезпечно для кожного.

Притягнення до відповідальності замовників у справі Каті може захистити тисячі людей та стати запобіжником у майбутньому. Не можна дати вбити цю можливість. І, обов'язково, треба покарати тих, хто зловживає владою для покривання вбивць. Адже у боротьбі з несправедливою правоохоронною системою може опинитися кожен.