Нове керівництво МОЗ тисне на працівників

24 Вересня 2019

“Зіткнення світів”. Так можна охарактеризувати те, що наразі відбувається в МОЗ України. В цьому цілком погоджуюся з Євгеном Глібовицьким 

Політичне керівництво Міністерство охорони здоров'я України тисне на керівництво директоратів, щоби вони звільнялися “по-хорошому”. При цьому притомно сформульованих причин звільнення ніхто не озвучує — лише “розбіжність у поглядах”.

Нове керівництво хоче “своїх” людей на посадах, якими можна керувати в ручному режимі. Але державні службовці працюють в інтересах громадян, а не міністрів чи депутатів. Вони не є “чиїмись”, не є “людьми Супрун”, і мають повне право озвучувати свою позицію, коли не погоджуються з чимось.

Директорати Міністерства працюють не задля реалізації бажань конкретної людини чи політика. Вони складали присягу народу України та будуть працювати на користь українців за будь-яких обставин. І саме такі державні службовці потрібні Україні.

Вони пройшли складні конкурси в багато етапів — із прозорими правилами та оцінюванням. Декому довелося пройти цей шлях декілька разів. І все це вони зробили для того, щоб мати можливість втілювати зміни, час яких давно настав.

Їхня робота, політики, над формуванням яких вони працюють, базується на доказовій базі, а не на порадах чи поглядах самопроголошеної “еліти”. Тієї “еліти”, яка 27 років наживалася на медицині, на здоров’ї українців та набивала свої кишені і кишені фармацевтичної мафії грішми платників податків. Тієї еліти, яка вважає, що її самопроголошений статус робить її кращою за справжніх експертів та професіоналів. Тієї еліти, яка звикла скрізь мати зв’язки та “своїх” людей, у тому числі у державних інституціях.

Одна із цінностей державної служби — незалежність. Люди, які нині працюють у МОЗ України, не підуть на компроміс зі злом. Вони будуть відстоювати своє право працювати на користь українського народу. Професійні та незалежні держслужбовці — це експерти, які не є "чиїмись людьми". Вони є частиною нової культури. Натомість служба на користь еліти — це інституційне рабство.

У суспільстві здорової людини експертом є той, хто багато працює, досліджує проблему та набуває експертизу, а не отримує цей статус за замовчуванням. Нам варто визначитися, чи ми хочемо країну, де панує “совєцька еліта”, чи все ж ту, де право голосу мають справжні експерти, які захищають інтереси громадян.

Зміна керівництва МОЗ України не має стати “ротацією” для тих, хто роками заробляв на тендерах або дозволяв існувати медичним феодалам. Нам вдалося зруйнувати цей цикл, і в жодному разі не маємо до нього повертатися.

У суспільства мають бути червоні лінії, за які не можна дозволяти заходити політикам. Якщо ми хочемо мати професійних принципових патріотичних людей у державних органах — ми повинні захищати їх. Йдеться про наше здоров’я і здоров’я цілої країни.