Як працює система охорони здоров'я в США

28 Січня 2019

Тільки рік тому ми почали глобальні зміни в системі охорони здоров’я України. Але попри всі мінуси, які передбачає така затримка для українців, маємо беззаперечний плюс. Це можливість вчитися на чужих помилках та створити значно ефективнішу модель, яка враховуватиме потреби кожного громадянина.

Дехто помилково вважає, що ціллю трансформації системи охорони здоров’я в Україні є побудувати таку модель, як в Сполучених Штатах. Але це зовсім не так.
Ми не будуємо таку систему охорони здоров’я, як в США. На це є низка причин. Передусім, модель забезпечення населення медичними послугами американців далека від ідеальної.

Розберемо, як вона влаштована:

Близько 46% грошей на охорону здоров’я виділяють федеральний уряд та уряди штатів. Роботодавці сплачують 27% витрат на охорону здоров’я. Для таких підприємств є податкові пільги. Решту 27% сплачують приватні особи. Детальніше

На охорону здоров’я США витрачають 16.4% ВВП. Це найбільше в світі.
Але велике фінансування не гарантує всім громадянам рівного доступу до медичних послуг 

У 2018 році, понад 15% американців не застраховані взагалі. Причина – зависока вартість страховки, втрата роботи чи неможливість отримати страхову субсидію. Громадяни без страховки можуть користуватися послугами неприбуткових центрів охорони здоров’я та кімнат невідкладної допомоги в лікарнях. Втім, часто вони йдуть звідти, не отримавши допомогу. Такі установи зобов’язані лише оцінити стан пацієнта і стабілізувати його, але не лікувати.

Наявність страховки теж не означає безліміт на медицину.

Більшість американців належать до певних страхових програм та отримують так звану керовану допомогу. Через мережу посередників їм дають направлення до лікарів, клінік, аптек, лабораторій, рентген-кабінетів та інших установ. Інколи людям прописують зайве, інколи не прописують потрібне. Деякі страхові програми не покривають лікування хронічних хвороб.

В США також є термін “недозастраховані” - так кажуть про людей, чий пакет страхування включає дуже обмежений перелік. Борги за лікування і навіть їх страх псують життя та здоров’я багатьом американцям.

Третина американців отримує медичні послуги за страховими програмами, що фінансуються коштом платників податків: Медікейр та Медікейд. Про них кажуть, що вони publicly funded. З 2010 року їхня дія була розширена завдяки Акту захисту пацієнтів і доступної медичної допомоги, Patient Protection and Affordable Care Act, яку охрестили Обамакейр (Obamacare).

Медікейр (Madicare) – національна страхова програма для людей 65 років і старших, та деяких людей “за межею бідності чи близько до неї”. Просто факт – у 2015 році за програмою Медікейр було надано послуг та ліків на 514 млрд доларів.

Деякі люди недостатньо бідні – саме таке визначення – щоб на неї податися, але і недостатньо забезпечені, щоби купити страховку. Тоді їхніх дітей може лікувати державна програма страхування здоров’я дітей до 19 років (CHIP). Під неї підпадають деякі вагітні жінки та діти із малозабезпечених родин держслужбовців. У 2009 році Барак Обама збільшив фінансування цієї програми та розширив випадки покриття. На 44 млн дітей більше змогло отримати страховку.

Медікейд (Medicaid) — це спільна програма урядів штатів та Федерального уряду, яку вони фінансують разом. Послугами цієї програми користуються 23% американців. Вона також спрямована на забезпечення страховками певних категорій людей. Покриття Медікейд трохи ширше, ніж в Медікейр, але не задовольняє потреби всіх. Кожен штат вирішує, хто підпадає під цю програму.

Акт захисту пацієнтів та доступної допомоги, відомий як Обамакейр (Obamacare) — був розроблена Бараком Обамою. Цей Акт ще більше розширив дію урядових страхових програм.

У 2018 році Обамакейр ледь не скасували президент і сенат, але її врятував на голосуванні покійний Джон МакКейн.

Акт націлений на збільшення покриття страховками, покращення якості послуг та контролю видатків. Під страхом штрафу людей зобов’язали купити хоча б мінімальну страхову програму, а для низки категорій надали пільги. Багато людей, що раніше не підпадали під програми державного страхування незабезпечених категорій, змогли отримати доступ до медицини.

Водночас Обамакейр породила нові проблеми. Зокрема збільшення потоку пацієнтів створює брак лікарів. У 2025 році в США знадобиться понад 50 тисяч нових лікарів первинної ланки.

Як бачите, все досить заплутано і не схоже на медицину мрії. Але, звісно, є багато успішних прикладів організації медичних послуг в США, в яких теж є чому повчитися. В наступних дописах розкажемо про них та про системи охорони здоров’я інших країн. Як ви вже здогадалися, в нас нова рубрика: #ТамДеНасНема