Зміни на рівні первинної медичної допомоги розпочалися майже два роки тому. За цей час близько 30 мільйонів пацієнтів обрали сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів, майже 2 тисячі медзакладів і 25 тисяч лікарів перейшли на нові принципи роботи, багато всього покращилося як в якості та доступності медпослуг, так і у відносинах між лікарем та пацієнтом.
Нещодавно було опубліковано результати дослідження, яке провели фахівці проєкту USAID Ukraine – USAID Україна. У дослідженні аналізували роботу 163-х закладів та опитали 2108 пацієнтів, а також лікарів та головних лікарів медзакладів. Ці результати відкривають багато інсайтів про те, що саме змінилося за цей час на рівні первинної меддопомоги, а також в якому напрямку її потрібно надалі розвивати.
На сайті НСЗУ Національна служба здоров’я України є коротке резюме цього дослідження. Тут дослідження повністю.
Хочемо акцентувати увагу на результатах дослідження, які не викладені в короткій версії.
◾ Стосовно пацієнтів, якості і доступу до меддопомоги:
→ Дослідження показало, що вразливі групи пацієнтів (люди з інвалідністю, члени багатодітних сімей, люди з низьким рівнем доходів та люди, які мають хронічні хвороби) — стали більше звертатися за медичною допомогою. Це показник того, що медичні послуги стали доступнішими, і нова модель фінансування медзакладів реально працює. Люди, які раніше відкладали візит до лікаря через страх чи фінансову складову, зараз мають можливість отримувати медичну допомогу безоплатно і цим користуються.
→ Пацієнти загалом дуже задоволені роботою лікаря — “Переважно лікарі спілкувалися з пацієнтами уважно (88%), спокійно та тихо (91%), з повагою (85%). Лікарі не вважали, що пацієнти нічого не розуміють (72%), обговорювали з ними можливі шляхи лікування та подальші кроки (76%). Більшість пацієнтів (86%) повністю отримали від лікаря чітку та зрозумілу інформацію”.
→ Також пацієнти задоволені сервісом в медзакладах (інфраструктурою, ремонтом, чистотою приміщень, наявністю рецепції чи місця для дитячого візка) — більш як 50% визначили цей показник як “дуже добре”, 41,8% респондентів “дуже задоволені”.
◾ Стосовно роботи лікарів, що надають первинну медичну допомогу:
→ Опитування лікарів показало, що половина з них (51,5%) змінили стиль своєї роботи. Лікарі почали більше консультувати телефоном та відмітили особливо зміну відносин між лікарями та пацієнтами. Лікарі вважають, що пацієнти стали більш вимогливими як до лікарів, так і до закладу загалом.
→ В дослідженні проаналізовано окремо якість надання послуг за трьома окремими діагнозами — бронхіальна астма, цукровий діабет та гіпертонія. Які основні результати:
▪ У випадку астми і цукрового діабету помічено недостатню кількість проведених досліджень для прийняття важливих рішень. Частина з них не внесена в базу, в картках не вказані дані щодо моніторингу важливих показників.
▪ Найкраща ситуація з гіпертонією — у 58,3% випадків внесено дані для прийняття рішень, а у 84,6% випадків було проведено достатню кількість необхідних тестів. Це найвищий показник серед цих трьох хвороб.
▪ Всюди дуже низький рівень призначення ліків без доведеної ефективності — астма (3,5%), цукровий діабет (5,4%), гіпертонія (12,8%). Цей показник часто має кореляцію з типом медзакладу, а також з віком лікаря та рівнем його/її ознайомлення з базою клінічних протоколів Duodecim.
▪ Більшість ліків, які виписують пацієнтам мають доведену ефективність та покриваються програмою “Доступні ліки”. Пацієнти отримують ці ліки безоплатно або з невеликою доплатою за електронним рецептом. З результатів дослідження, у випадку астми за програмою покривається — 63,1% ліків, цукрового діабету — 80,5%, гіпертонії — 72,5%.
→ Лікарі хоч і здебільшого зосереджені на пошуку симптомів та ознак хвороб, призначення досліджень (тобто на лікування хвороб), велика частина з них почали більше займатися профілактичною діяльністю — консультування щодо способу життя, харчування тощо (тобто зосереджуються на запобіганні хвороб). 98% лікарів вказали, що вони це роблять.
→ Чим здебільшого займаються лікарі під час виконання роботи? Якщо розглянути структуру робочого часу, то більшість із них (52,8%) витрачає від 4 до 6 годин на день для прийому пацієнтів на робочому місці. Решту часу, а також понаднормово, лікарі відвідують пацієнтів вдома (переважно до 2 годин на день) та консультують пацієнтів у телефонному режимі (до 2 годин на день). Ці показники варіюються залежно від вікової структури пацієнтів та місцевості.
→ 94,5% лікарів, які взяли участь у дослідженні, використовують міжнародну систему класифікації первинної медичної допомоги ICPC-2.
◾ Стосовно роботи головних лікарів:
→ Головні лікарі переважно не займаються активною лікарською практикою, зосереджуючись на адміністративній роботі. Лише 43% головних лікарів укладали декларації з пацієнтами, при цьому вони переважно мають до 500 укладених декларацій. Тобто вони здебільшого займаються управлінською роботою.
→ Вони загалом задоволені своєю роботою (80,6%) і зазначають, що задоволеність збільшилася після змін в системі фінансування медзакладів (91,3%).
→ Ці зміни вплинули на їхню діяльність — головною зміною (на думку лікарів) можна вважати збільшення самостійності та гнучкості у прийнятті рішень. Наприклад, лікарі задоволені тим, що тепер вони можуть краще організовувати роботу закладу, розробляти самостійно фінансовий план та впроваджувати систему мотивації для лікарів, що безпосередньо покращує якість їхньої роботи.
→ Головні лікарі нарікають на збільшення навантаження в плані звітності та фінансових планів. Формування фінансових планів і планів розвитку вимагає володіння навичками фінансового планування, з чим існують окремі проблеми.
→ 86,5% закладів, що надають первинну меддопомогу мають плани розвитку або бізнес-плани для перспективного розвитку закладу. Вони включають такі напрямки, як: навчання персоналу (участь лікарів медзакладу в конференціях, семінарах тощо), закупівлі обладнання, покращення сервісу, зокрема проведення ремонту приміщень.
Це одне з перших досить великих досліджень, в якому аналізували зміни на рівні первинної допомоги. І його результати вказують, що ми на вірному шляху. Там, де є спроможність, бажання і готовність працювати, лікарі, керівники медзакладів та пацієнти завжди перемагають, а опонентам змін залишається лише нарікати та займатися “виправленням” реформи.
