Зміни в системі дитячих будинків

01 Червня 2019

Діти мають зростати в сім’ях.

Жоден зразковий інтернатний заклад з найкращими умовами не замінить сім’ю. Саме тому разом з іншими Міністерствами минулого року розпочали зміни в системі підтримки дітей, що живуть без батьків. І це не про закриття інтернатних закладів.

Насправді з дітей, що живуть у таких закладах в Україні, лише 8% мають статус дітей-сиріт. У решти є мама або тато, або обидва з батьків, які опинилися в скрутному становищі та не можуть виховувати дитину. Щоб ці діти зростали у своїй сім’ї, шукаємо способи допомогти таким сім’ям.

Торік ми підготували проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про центри реабілітації та паліативної допомоги дітям”. За ним передбачено трансформацію будинків дитини в центри медичної реабілітації та паліативної допомоги.

Що саме відбуватиметься:

• До 2020 року будинки дитини будуть працювати у звичному режимі. Паралельно проводитиметься необхідна підготовка — щоб усіх дітей, від яких відмовилися батьки, влаштувати у сім’ї.
• З 2020 року дітей не будуть приймати в будинки дитини. Буде створено всі умови, щоби ці діти могли повноцінно зростати зі своїми рідними батьками. У виключному випадку вони будуть жити в патронатній чи прийомній сім’ї.
• До 2023 року на місці дитячих будинків будуть організовані паліативно-реабілітаційні центри. Кількість місць в центрах буде створена відповідно до потреб громади.

Сьогодні критично не вистачає реабілітаційних та паліативних центрів. Від моменту направлення дитини в такий центр до початку лікування — проходить близько року. Це сильно впливає на ефективність лікування та реабілітації дитини.

У новостворених центрах можна буде отримати послуги з реабілітації або паліативу. Центр також може надавати послуги з респісу — тимчасового перепочинку батьків дитини з інвалідністю. Допомогу дітям надаватимуть в обов’язковій присутності батьків або людей, які їх замінюють. На інтернати ці заклади не перетворяться.

Паліативна допомога і реабілітація увійшли в “зелений перелік” — гарантований державою пакет послуг, за який платитиме Національна служба здоров’я України. Ці послуги для громадян будуть безоплатні.

Всі ці зміни не означають, що діти з дитячих будинків залишаться без житла. Ми прагнемо, щоби діти, які зараз живуть у них, були влаштовані в хороші сім’ї або ж могли рости в умовах, наближених до сімейних.

Таке середовище вкрай важливе для фізичного, емоційного і психічного розвитку дитини (особливо в перші роки життя) та кардинально впливає на майбутнє цих дітей.

Як альтернатива дитячим будинкам існує практика патронатної сім’ї (тимчасової). Це перехідний період перед підготовкою передання дитини родині, яка нею опікуватиметься.

Наразі в країні не вистачає патронатних сімей. Кожна дитина, батьки якої не можуть з певних причин забрати її додому і налагоджують своє життя, має перебувати не в інтернаті, а в патронатній сім'ї. Місцеві департаменти охорони здоров’я та управління соцзахисту мають активно займатися впровадженням цих змін.

Рішення про введення послуги з патронату над дитиною приймають місцеві державні адміністрації або виконавчі органи місцевих рад. Вони ж здійснюють підбір і сприяють навчанню кандидатів. Саме така допомога дітям — це реальна турбота про них, а не просто декларація на папері чи подарунки солодощів.

Сьогодні існують набагато кращі моделі підтримки дітей, ніж дитячі будинки. Увесь цивілізований світ відмовився або відмовляється від такого влаштування дітей — в тому числі через негативний вплив на психічний і фізіологічний розвиток дитини. Не живуть діти в інтернатних закладах і до повноліття. Такого просто не існує.

Так не повинно бути і в нас.