Змінити медицину, щоб вижити

13 Липня 2016

Оригінал: life.pravda.com.ua

Від редакції: 12 липня президент запропонував Уляні Супрун стати заступником міністра охорони здоров’я. Петро Порошенко заявив, що звернувся до Уряду з проханням призначити її на посаду заступника міністра охорони здоров’я.

"Українська правда. Життя" публікує статтю Уляни Супрун про те, що необхідно змінити в українській медицині і як.

З 1930-х років тривалість життя в Україні залишається на тому самому рівні, а за останні 25 років рівень смертності зріс.

Тепер ми посідаємо друге місце після африканської країни Лесото за рівнем смертності, не пов’язаної з війною (WHO, World Bank, UNESCO, CIA). 

Якщо порівнювати з іншими країнами, на Заході за останні 10 років тривалість життя подовжилася на 10 років, а рівень смертності знизився до рівня, що становить майже половину сьогоднішнього показника в Україні.

Простіше кажучи – українська нація вимирає, що робить наше виживання питанням національної безпеки.

Чинна система охорони здоров’я в Україні неспроможна забезпечувати здоров’я громадян. Систему потрібно змінювати. Вона має будуватися на визнанні особистої гідності, а у центрі уваги нової системи мають стояти потреби кожного громадянина, тобто пацієнта.       

Зміни медичної системи України мають розпочатися з посилення ролі лікарів первинної допомоги, створення нової парамедичної служби, превентивної медицини, національного медичного страхування, покращення медичної освіти, ліцензування фахівців у галузі охорони здоров’я, визнаних на міжнародному рівні стандартів надання медичної допомоги та догляду, точний і повний збір інформації.

ПЕРВИННА МЕДИЦИНА Й ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА

Україні потрібно створити нову парамедичну службу, де бригади швидкої допомоги складатимуться з екстрених медичних техніків та парамедиків – фельдшерів, які пройшли перепідготовку.

Подібно до нової патрульної служби, нова парамедична служба може бути частково підтримана міжнародними донорами.

Лікарі, які наразі працюють у бригадах швидкої допомоги в системі екстреної медичної служби, можуть пройти перепідготовку для того, щоб стати лікарями первинної медичної допомоги в клініках.

У короткостроковій перспективі це відразу призведе до збільшення кількості лікарів загальної практики. 

Більшість пацієнтів на Заході мають доступ до лікаря загальної практики, який відстежує життєву та медичну історію пацієнта. Це той лікар, до якого пацієнти звертаються раз на рік для щорічного огляду.

Така система будує відносини між лікарем і пацієнтом, завдяки яким пацієнт є суб’єктом медичної допомоги, а не об’єктом контролюючого міністерства. Нам потрібно це в Україні вже сьогодні.

У довгостроковій перспективі політика Міністерства охорони здоров’я має передбачати стимули для того, щоб студенти-медики обирали спеціалізації, пов’язані з первинною медициною, зокрема, через підвищення рівня оплати праці таких фахівців.                 

ПРЕВЕНТИВНА МЕДИЦИНА

Превентивна медицина є ще одним наріжним каменем для підтримки здоров’я населення.

Необхідно розгорнути широкі соціальні програми з підвищення обізнаності щодо профілактики захворювань.

Система має безперервно оцінювати профілактичні медичні програми та надання екстреної медичної допомоги для того, щоб адекватно реагувати на тенденції у змінах структури населення і видів захворювань.

Ні для кого не секрет, що більш здорові громадяни споживають менше ресурсів охорони здоров’я.

З огляду на це, потрібне ефективне використання ресурсів і запровадження "податку на шкідливі звички" для алкогольних і тютюнових виробів з метою одержання більше коштів для збільшення заробітної плати фахівців з охорони здоров’я та програм громадського здоров’я.

Цей крок буде надзвичайно непопулярним, ураховуючи рівень споживання алкоголю та паління в країні, але його потрібно зробити.

Зважте лише на один факт: пачка цигарок у Лондоні коштує 12 фунтів стерлінгів, тоді як у Києві така сама пачка коштує у 20 разів дешевше.

МЕДИЧНА ОСВІТА

Медична освіта в Україні вимагає кардинального оновлення, щоб бути здатною готувати якісних лікарів. 

Якщо розглянути статистику Центру тестування МОЗ, то результати іспитів інтернів деяких медичних університетів є критичними.

В одному з навчальних закладів іспити за напрямком "Загальна лікарська підготовка" не склали майже 50%, в інших двох – по 20%.

Сьогодні особа, яка навчалася за медичною спеціальністю, може працювати лікарем після одержання диплому та проходження одного чи двох років інтернатури.

Загалом це складає вісім років навчання після середньої освіти.

Для порівняння, щоб стати хірургом у США вам потрібно навчатися 16-17 років: завершити чотири роки навчання в університеті, чотири роки в медичній школі, один рік в інтернатурі та шість років резидентури, після чого вам може знадобитися один чи два додаткових років вузької спеціалізації.

Україні потрібно також запровадити стандартизовані національні іспити того ж рівня, що й американська система іспитів Ради для студентів медичних спеціальностей, медсестер, фармацевтів, екстрених медичних техніків та інших фахівців у галузі охорони здоров’я.

Крім того необхідними є нові академічні програми для таких відсутніх сьогодні професій, як парамедики, спеціалісти з фізичної терапії, ерготерапії тощо, а також нові спеціальності в галузі медицини, еквівалентні міжнародним кваліфікаціям.

Кількість наявних освітніх можливостей має відображати реальні потреби населення, а рівні відшкодування за послуги охорони здоров’я мають відповідати якості лікування та допомоги.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Гарантії робочого місця не повинні базуватися на системі відкатів головному лікареві, а мають бути пов’язані з професійною та етичною відповідальністю лікаря перед громадою.

Щоб розірвати мафіозні зв’язки, які домінують сьогодні в Україні, у системі має бути запроваджено ліцензування медичних фахівців, а також вимоги щодо безперервної освіти та навчання для регулярного продовження ліцензії.

Це забезпечить якість медичної допомоги та дозволить здійснювати безпосередню оплату ліцензованим медичним працівникам.

Сьогодні ліцензію одержує лише медичний заклад, і подекуди головний лікар є особою, яка визначає, чи буде працювати конкретний лікар, залежно від своєї "десятини". Так не може більше продовжуватися.   

СТВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ АСОЦІАЦІЙ

Лікарі мають створити справжні професійні асоціації, не віртуальні чи такі, що існують лише як назва.

Міжнародні стандарти медичної допомоги та етичні норми, встановлені такими професійними асоціаціями, є керівними вказівниками для лікування й догляду за пацієнтами.

У короткостроковій перспективі рівень оплати праці медичного працівника має ґрунтуватися на професійних стандартах та оцінках колег.

Такі професійні асоціації доєднаються до міжнародних структур і здійснюватимуть дослідження, експертну оцінку яким надаватимуть колеги зі спільноти фахівців у галузі медицини й охорони здоров’я.

Це стане ще одним механізмом покращення охорони здоров’я в цілому через запровадження кращих практик на основі доказової медицини та міжнародного досвіду.

ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ

Зміни в системі охорони здоров’я в Україні мають включати національний реєстр пацієнтів та медичної інформації з електронними медичними записами, що забезпечить компактність і мобільність даних та захищений доступ до інформації.

Це стане базою для правильного прийняття рішень задля надання якісних, належних і необхідних медичних послуг з ефективним використанням ресурсів сектору охорони здоров’я.

Надійна програма збору даних з їх статистичним аналізом також відкриє нові можливості для досліджень, що покращить рівень медичного обслуговування пацієнтів і сприятиме професійному розвитку медичного персоналу.

Нам необхідно створити стандартизований, уніфікований медичний облік для кожного пацієнта та зобов’язати медичні заклади запровадити такий медичний облік.

Кожен медичний заклад повинен забезпечити своїх працівників технічним обладнанням і провести відповідне навчання з ведення медичного обліку протягом шести місяців після його затвердження.

Переведення медичної документації пацієнтів у цифровий формат і надання доступу до даних, які містяться в уніфікованій системі медичного обліку також має гарантувати конфіденційність для пацієнтів.

Такі дані будуть доступними органам охорони здоров’я та професійним асоціаціям для аналізу, вироблення стратегій, планування полісі і досліджень.

Очевидно, що сьогодні в Україні це можливо, враховуючи високі стандарти, якість ІТ фахівців та їх вмотивованість допомагати суспільству.

ФІНАНСУВАННЯ

Для уряду найвищим пріоритетом має бути створення національної програми медичного страхування на основі ефективного та прозорого використання бюджетних коштів, що виділяються на охорону здоров’я, та нагляду за фінансуванням з боку місцевих посадовців, професійних медичних асоціацій та асоціацій пацієнтів, а також громадянського суспільства.

Така модель створить чіткі й точні зобов’язання щодо плати за медичні послуги завдяки принципу "кошти йдуть за пацієнтом".

Централізоване фінансування закладів обмежує як вибір пацієнта, так і можливості лікарів обирати методи лікування.

Водночас, структурна реорганізація та оптимізація медичних закладів і персоналу на місцевому рівні для забезпечення відповідності потребам громади заощадять кошти.

Це включатиме перепрофілювання непотрібних медичних закладів для надання соціальних послуг, зокрема їх реорганізації в будинки для людей похилого віку, заклади догляду за хворими, реабілітаційні центри, у тому числі для осіб з алкогольною та наркотичною залежністю, та для інших потреб.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Новий закон про раціоналізацію та спрощення реєстрації та сертифікації лікарських засобів і виробів медичного призначення, подібний до таких, які вже прийняті в країнах з потужними регуляторними процесами, має бути прийнятий і впроваджений швидко та ефективно.

Наприклад, бойовий кровоспинний турнікет, який широко застосовується державами-членами НАТО для зупинки критичної кровотечі та вже пройшов серйозне наукове випробування й одержав схвалення Федерального управління США з нагляду за харчовими продуктами та лікарськими засобами, не повинен потребувати "ре-сертифікації" в Україні.

Затвердження оновленого Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та реалізація пілотних програм щодо відшкодування вартості основних лікарських засобів для певних захворювань (наприклад, для серцево-судинних захворювань, діабету) також допоможе здолати домінування інтересів фармацевтичних та інших спеціальних груп, які не дають розвивати сучасну систему охорони здоров’я.

Прозоре звітування щодо одержання та використання державних коштів у довгостроковій перспективі очистить систему від зловживань та зменшить витрати на охорону здоров’я.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

Лише поєднання міцних, незалежних інституцій та однозначне неприйняття корупції суспільством може змінити чинний стан речей.

Система має включати чіткі, ефективні та дієві загальні антикорупційні правила, незалежний та ефективний судовий розгляд справ, пов’язаних з корупцією, а також розумну й прозору систему закупівель.

Гучні корупційні справи проти високопосадовців з приводу залаштункових оборудок з підтасовки цін у державних тендерах мають бути доведені до вироку.

Ми мусимо діяти вже сьогодні. Україна повинна негайно запровадити вищезгадані ключові принципи, на яких ґрунтуватимуться швидкі та ефективні практичні зміни.

У довгостроковій перспективі ці зміни сприятимуть становленню нової системи охорони, або "опіки" здоров’ям. Безпосередні, невідкладні зміни мають відбуватися паралельно з довгостроковим плануванням.

До 2050 року за прогнозами міжнародних організацій населення України становитиме 35 мільйонів осіб, а це на 2 мільйони менше, ніж у 1950 році. Час працює проти нас.