Про особистий простір

13 Червня 2020

Часто в транспорті, на вулиці, в магазині чи будь-якому громадському місці люди порушують особистий простір інших людей. Хтось стає надто близько в черзі, хоча є купа вільного місця позаду, хтось навіть торкається руки чи іншої частини тіла чи просто говорить в обличчя, абсолютно ігноруючи уявний особистий кордон.

Збереження особистого простору — це не “особливість” інтровертів чи мізантропів, як це помилково заведено вважати. Це реальна потреба кожної людини. І її потрібно поважати та дотримуватися.
Особистий простір — це відстань, яку ми тримаємо від інших людей, а також простір навколо нас, який вважаємо “своїм”. Люди часто відчувають дискомфорт, коли інші люди порушують встановлену фізичну межу під час соціальних взаємодій — коли нас хтось торкається чи стоїть надто близько. Це явище пов'язане з концепцією “периперсонального простору” — своєрідною зоною “безпеки”, що нас оточує. https://bit.ly/2AwoqgN, https://bit.ly/37nWfg8

Вона різниться у кожної людини та залежить від низки факторів та контексту — типу стосунків з іншими людьми, статі, віку, особливостей та культурних традицій, що склалися в оточенні тощо. Науковці вважають, що відчуття особистого простору у людини починає формуватися у віці 3-4 років та цементується вже в підлітковому віці. https://bit.ly/3fmv741

Однією з найбільш популярних теорій про особистий простір є теорія антрополога Едварда Хола. Він розділив простір навколо людей на чотири зони різного розміру — своєрідні бульбашки, які оточують людину, і в яку допускаються інші, залежно від близькості стосунків. Це — інтимна зона (до якої можуть увійти лише близькі — сім’я, домашні тварини та найближчі друзі), особиста (для друзів та близьких знайомих), соціальна відстань (охоплює рутинні соціальні взаємодії з новими знайомими або зовсім незнайомими людьми) та публічна зона (доступна майже для всіх).

В теорії Хола подані точні вимірювання відстані, але вони надто узагальнені, аби поширювати їх на всіх. https://bit.ly/2AwoqgN Культурні та особисті особливості, а також психологічний стан впливають на розмір цих зон та межу допуску чи заборони до особистого простору для інших. Наприклад, доведено, що особистий простір збільшується зі зростанням тривожності. https://bit.ly/3dZJNFU

Коли в нашому особистому просторі опиняється хтось умовно “чужий”, в мозку активується амигдала — частина лімбічної системи, що обробляє емоції, сигнали про безпеку тощо. Науковці це вияснили відносно нещодавно. До цього роль активації амигдали у цьому процесі досліджували та довели у приматів.

Люди з порушенням розвитку нервової системи чи з особливостями у роботі мозку мають інше відчуття особистого простору. Наприклад, порушення роботи амигдали абсолютно “вимикало” відчуття особистого простору в порівнянні з людьми, у яких амигдала функціонує нормально. У людей з порушенням розвитку нервової системи — приміром, з аутизмом чи СДУГ (синдром дефіциту уважності та гіперактивності), навпаки, вторгнення в особистий простір спричиняє активацію механізмів захисту, особливо тактильне втручання. 

Яким би не був ваш особистий простір та допустима відстань для близьких чи незнайомих вам людей, пам’ятайте, що порушення умовного кордону у будь-якій з цих відстаней — спричиняє стрес, дискомфорт, посилює відчуття небезпеки та заважає сфокусуватися.
Скоріше за все ви відчували дуже сильний дискомфорт, особливо коли незнайома людина знаходиться надто близько — ви не можете думати ні про що, поки вона не залишить ваш простір. То як поважати особистий простір іншої людини?

• Ніколи не торкайтеся людини, з якою ви незнайомі. Недоречними також є обійми, якщо ви бачите людину вперше у житті чи нещодавно познайомилися.
• Реагуйте на мову тіла та міміку. Коли хтось відхиляється від вас, ви, скоріше за все, знаходитесь в особистому просторі цієї людини, що спричиняє їй дискомфорт. Якщо ви це помітили — зробіть крок назад.
• Не нахиляйтеся надто близько до обличчя, аби щось сказати. Краще скажіть голосніше.
• Якщо у транспорті є вільний простір, не сідайте чи не ставайте дуже близько до інших людей. Озирніться спочатку навколо та оберіть вільніше місце.
• Ніколи не схиляйтесь через плече людини, щоб щось прочитати чи подивитися, якщо вам не дозволили цього зробити.
• Не торкайтеся людини, якщо ви з нею не знайомі, особливо, якщо ви знаходитеся ззаду, і людина не може вас бачити.
• Дотримуйтеся дистанції, коли стоїте в черзі. Якщо ви станете ближче до людини, яка перед вами, черга не рухатиметься швидше.
• Трапляється так, що неможливо уникнути тісного контакту з незнайомими людьми, наприклад, в переповненому транспорті в час пік. У цьому випадку не варто вважати, що якщо місця немає, то вже нічого не вдіяти.
• Якщо ви стоїте дуже близько, озирніться навколо та подивіться чи ви не притисли іншу людину, чи не заважають ваші речі — сумка чи рюкзак, не розглядайте нікого зблизька, а якщо вам потрібно звернутися до людини, не торкайтеся її — спочатку встановіть зоровий контакт чи скажіть щось.

Ці правила можуть здаватися надто очевидними, утім, ми часто несвідомо порушуємо простір інших людей, не помічаючи цього.
Сьогодні ж, коли дотримання фізичної дистанції є одним з найефективніших способів захисту від інфікування вірусом SARS-CoV-2, пам’ятати та дотримувати дистанції вкрай важливо! Зрештою, це прояв поваги та ввічливого ставлення до людей навколо.

Поділіться цим дописом з людьми, які порушують ваш особистий простір, але ви не наважуєтеся їм про це сказати. А також поважайте особистий простір інших!