Про здоровий підхід у планових перевірках здоров'я. Частина 1

24 Листопада 2020

Доволі часто читачі звертаються на сторінку зі схожими запитами “мені чи моїм батькам ХХ років, підкажіть, чи варто проходити регулярний медичний чекап (коли людина робить низку аналізів і досліджень), який, наприклад, пропонують цілим пакетом в приватних клініках?”.

Коротка відповідь така — щоб бути здоровими і не пропустити якийсь стан чи хворобу, варто надавати перевагу здоровому способу життя і консультуватися з лікарем регулярно, а не лише, коли вже з’являються симптоми чи стає зле. Водночас універсальної поради щодо планової перевірки здоров’я немає, адже вона різниться щонайменше за віком, статтю, видом діяльності та належністю до групи ризику мати те чи інше захворювання, а у кожного ці ризики індивідуальні. Тож не варто одразу кидатися робити всі дослідження і аналізи, які пропонують в таких пакетах. Вони не всі доцільні, не всі досить інформативні, тож це може мати більше шкоди, аніж користі, і коштувати чималих грошей та "нервів".

Передусім, запам’ятайте надважливе правило — не займайтеся самопризначенням різних інструментальних досліджень чи аналізів. Перший контакт із системою охорони здоров’я має відбуватися через вашого сімейного лікаря! Якщо ви не знаєте що і як робити, що здавати або ж хочете збагнути доцільність проведення дослідження — проконсультуйтеся з лікарем чи за потреби прийдіть на огляд. До речі, низку аналізів можна отримати вже на первинному рівні медичної допомоги безоплатно. Ось тут повний перелік, яких саме 

Для початку, чим можуть бути корисними загальні планові перевірки здоров’я? Очевидно, що їх роблять з метою виявлення факторів ризику та ранніх ознак захворювання, а також задля запобігання майбутній хворобі шляхом раннього втручання — це можуть бути зміни щодо способу життя чи початок прийому ліків для контролю (наприклад, високого тиску). Запобігання і знання про свої ризики кращі, ніж лікування хвороби на пізньому етапі, коли трапилися незворотні зміни, тож лікування буде дорожчим, вже не кажучи про наслідки для здоров’я людини.

Але є й мінуси. Планові щорічні перевірки формату "head-to-toe” (тобто з голови до п’ят) без зауваження віку, статі та факторів ризику — шкідливі та часом небезпечні через низку причин. Одна з них — висока ймовірність мати хибнопозитивний результат, що тягне за собою додаткові зусилля (людські і матеріальні) на діагностику чи навіть непотрібне лікування, яке також має свої негативні наслідки. У зв’язку з цим не всі скринінгові програми (перевірка, коли людина не має симптомів) були корисними, а часом мали навіть більше шкоди ніж користі. Тому їхню ефективність та доцільність, як з точки зору наслідків для пацієнта, так і фінансових витрат, почали ретельніше переглядати.

Раніше таке щорічне обстеження для дорослих зазвичай включало щонайменше аналізи крові, аналіз сечі, рентген грудної клітки та електрокардіограму. Від “всеохопного” підходу перевірок здоров’я почали відмовлятися в 70-80-х роках минулого століття. Тоді провідні організації в охороні здоров’я, серед них American Medical Association, American College of Physicians, United States Preventive Services Task Force (USPSTF), Canadian Task Force on Periodic Health переглянули настанови та рекомендували замінити їх на періодичний скринінг, консультування та фізичний огляд людини з врахуванням (!) віку, статі, факторів ризику, наявності симптомів, аналізу попередніх показників та історії хвороб. Також враховуються вакцинації, тобто рекомендації та нагадування їх робити вчасно. Детальніше

Чому такий підхід кращий за умовну перевірку всього підряд? Якщо коротко, то він пропонує концепцію, що для цілей скринінгу слід регулярно проводити лише ті його компоненти, які точно та ефективно виявляють стани і хвороби, для яких рання діагностика важлива та призведе до поліпшення результатів для пацієнта. Простіше кажучи, варто рекомендувати до виявлення ті хвороби і стани, раннє втручання щодо яких реально зможе допомогти пацієнту не померти передчасно чи покращити його чи її якість та тривалість життя.

Беручи це все до уваги, можна зробити висновок, що потреба робити планові перевірки має визначатися індивідуально (на основі віку, статі, факторів ризику), а також базуватися на найновіших рекомендаціях провідних організацій, адже вони регулярно переглядають докази щодо ефективності і доцільності тих чи інших втручань та видають на основі цього оновлені рекомендації.

Далі спробуємо окреслити основні профілактичні перевірки і показники, які важливо контролювати, та які заходи у цьому важливі. Переважна більшість з них базується на рекомендаціях USPSTF. Ця частина рекомендацій не буде охоплювати скринінг на різні види раку. Про них буде в наступному дописі.

То що важливо у профілактиці та скринінгах

Вакцинація та консультування з лікарем.

Вони є наріжними каменями первинної профілактики багатьох захворювань. Ці заходи не мають шкоди для пацієнтів та визнані економічно ефективними. Тож така профілактика рекомендована пацієнтам будь-якого віку.

Щодо консультування з лікарем. Йдеться передусім про те, що лікарі можуть надавати поради своїм пацієнтам щодо необхідних змін способу життя на більш здоровий, аби запобігти серцево-судинним хворобам, мотивувати і пояснювати пацієнтам, чому важливо і як покинути куріння чи вживання алкоголю — фактори, які суттєво збільшують ризики людини померти передчасно.

Якщо говорити про доцільність цих інтервенцій, то визнано, що консультування щодо здорового способу життя має високу ефективність для пацієнтів з відомими підвищеними ризиками серцево-судинних та хронічних захворювань, пов'язаних з харчуванням. Для людей, які не мають ризиків, рекомендації мають не настільки високий рівень доказовості, але це не означає, що консультування щодо здорового способу життя взагалі зайве чи не потрібне. Детальніше

Куріння. Лікарі мають допомагати відмовитися від куріння всім пацієнтам, які курять. Ця рекомендація має високий рівень доказовості. Декілька мета-аналізів продемонстрували сильну кореляцію між кількістю та тривалістю консультацій та рівнем утримання від куріння та успіхом у цьому. Тож якщо курите, не соромтеся порадитися зі своїм лікарем як це покинути.

Вживання алкоголю. USPSTF рекомендує лікарям проводити скринінг усіх своїх пацієнтів (старших за 18 років) на зловживання алкоголем та проводити короткі сеанси поведінкового консультування, щоб зменшити споживання алкоголю. 

Консультування щодо сексуальної поведінки. Оскільки інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), пов’язані із потенційними ускладненнями, USPSTF рекомендує лікарям проводити високоінтенсивні поведінкові консультативні втручання для сексуально активних пацієнтів. Деякі дослідження показали, що поведінкове консультування може суттєво зменшити частоту ІПСШ. 

З цього висновок такий. Важливо регулярно консультуватися зі своїм лікарем щодо вищевказаних питань, а лікарям — запитувати про це своїх пацієнтів. Для цього не потрібно нічого особливо, просто прийти на огляд, поговорити з лікарем та почути його/її рекомендації. Навіть спілкування і корисні поради можуть слугувати дуже дієвою профілактикою, на що навіть вказують докази.

 Щодо вакцинації. Неможливо говорити про профілактику хвороб без згадування необхідності мати щеплення. Тут зупинятися докладно не будемо, головне пам’ятати, що є щеплення, які дають захист на все життя, а є ті, які треба робити повторно через певний проміжок часу. Про це може зокрема нагадати ваш лікар. Якщо ви не пам’ятаєте чи не маєте інформації про свої щеплення, запитайте у лікаря як діяти. Тут перелік необхідних щеплень для кожного (тих, що входять в календар профілактичних щеплень, й тих, що ні) 

Вимірювання тиску.

Через високий тиск зростає ризик розвитку мозкового інсульту, інфаркту міокарда, серцевої чи ниркової недостатності. Багато людей з підвищеним тиском можуть не відчувати симптомів, тож вимірювання тиску є дуже важливим, аби виявити гіпертензію і визначити подальші втручання (це зазвичай прийом ліків для контролю тиску).

USPSTF рекомендує вимірювати тиск всім пацієнтам старшим за 18 років. Щодо інтервалу між скринінгами дані непевні. Але та ж USPSTF вказує, що щорічний скринінг потрібен дорослим у віці 40 років і старше та для тих, у кого підвищений ризик гіпертензії (наприклад, є надмірна вага). Дорослим у віці від 18 до 39 років з нормальним артеріальним тиском (<130/85 мм рт. ст.), які не мають інших факторів ризику, слід проводити повторний скринінг кожні два роки. В будь-якому випадку, знати свої показники тиску дуже важливо, і якщо ви давно не міряли тиск, обов’язково це зробіть за нагоди.

Індекс маси тіла.

Всім пацієнтам рекомендується систематичний скринінг ожиріння з розрахунком індексу маси тіла, починаючи з шести років. Формулу, як його прорахувати, можна знайти тут. Інтервали часу між вимірами індексу маси тіла точно не визначені, але це варто робити щонайменше під час кожного візиту до лікаря. Якщо індекс маси тіла високий (становить 30 чи більше), лікар має рекомендувати поведінкове консультування.

Рівень холестерину в крові.

Високий рівень холестерину підвищує ризики атеросклерозу, серцевого нападу, ішемічної хвороби серця та інсульту. Тому знати свій рівень холестерину варто всім. Рекомендації USPSTF щодо цього наразі оновлюються. Попередні можна переглянути тут

American Heart Association рекомендує робити скринінг на рівень холестерину дорослим кожні 4-6 років (починаючи з 20 років), якщо людина не має додаткових ризиків (наприклад, високий тиск, надмірна вага, вже діагностовано ішемічну хворобу серця, інсульт або міні-інсульт, захворювання периферичних артерій). Перевіряти цей показник варто значно частіше, якщо ви в групі ризику.

Це також може допомогти визначити лікар за допомогою розрахування ризику судинних катастроф в наступні 10 років. Цей ризик оцінюють на основі віку, статі, раси, лікування, наявності цукрового діабету чи куріння, рівня кров'яного тиску та холестерину. Пройти тест можна тут

Можливо, вам доведеться частіше робити тест, якщо ваш лікар визначить, що у вас підвищений ризик серцево-судинних захворювань. Якщо холестерин буде не в нормі, то передусім лікар має порадити зміни у способі життя. Прийом ліків — статинів може бути рекомендовано, якщо ці заходи не допомагають. Детальніше

Аналіз крові на рівень глюкози натщесерце для виявлення серцево-судинних ризиків та цукрового діабету 2 типу.

Рекомендовано проводити такий скринінг дорослим віком від 40 до 70 років із надмірною вагою або ожирінням. Люди, які мають сімейний анамнез діабету, гестаційний діабет, синдром полікістозних яєчників, або є членами певних расових / етнічних груп можуть мати підвищений ризик появи цукрового діабету в молодшому віці або з нижчим індексом маси тіла. Тому лікар може рекомендувати проводити цей скринінг раніше. Щодо оптимального інтервалу між скринінгами, то USPSTF вказує, що для дорослих з попереднім нормальним рівнем цукру дані обмежені. Деякі дослідження показують, що повторний скринінг кожні 3 роки може бути розумним підходом у такому випадку. 

Скринінг на виявлення дисфункції щитоподібної залози

Це питання досить дискутивне в медичній спільноті. USPSTF прийшло до висновку, що наявних даних недостатньо для оцінки співвідношення користі та шкоди скринінгу на порушення функції щитоподібної залози у невагітних, безсимптомних дорослих. 

Американська асоціація щитоподібної залози та Американська асоціація клінічних ендокринологів рекомендують розглянути можливість скринінгу на гіпотиреоз (нестачі гормонів) у пацієнтів старше 60 років, а також "агресивного виявлення випадків" (але не універсального скринінгу) в осіб, які мають підвищений ризик гіпотиреозу, та у жінок, які планують вагітність.

Підвищений ризик можуть мати жінки старші за 60 років, люди, які мають сімейну історію захворювань щитовподібної залози, автоімунне захворювання (цукровий діабет 1 типу чи целіакію), мали опромінення шиї чи верхньої частини грудей, перенесли операцію на щитоподібній залозі. Детальніше

Тут більше про те, які симптоми може викликати нестача тиреоїдних гормонів

Тест на гепатити B та С та ВІЛ

Можна бути носієм вірусу гепатиту C, або гепатиту B, або ВІЛ-інфекції, не належати до групи ризику і не знати про носійство. Ви роками можете не відчувати жодних симптомів чи змін, в той самий час у вашому організмі відбуваються дуже серйозні та небезпечні зміни. Це якраз той вид перевірки, який досить просто зробити, і це може врятувати життя вам і вашим близьким. https://bit.ly/3iHItcr, https://bit.ly/2SAfFb9

Тест на ВІЛ робити рекомендовано людям віком від 15 до 65 років (можна і не в рамках вказаного віку, якщо є ризики). Водночас свій статус важливо знати жінкам, які планують вагітність, чи вже вагітні. Частота тесту залежить від способу життя та належності до групи ризику. Наприклад, CDC рекомендує робити його щороку людям з підвищеним ризиком (наприклад, чоловікам, які практикують секс з чоловіками, людям, які живуть з партнером чи партнеркою, які мають ВІЛ, людям, які вживають ін’єкційні наркотики, чи мають ризиковану сексуальну поведінку). Але лікар, зважаючи на фактори ризику, може порадити робити тест ще частіше — кожні 6 місяців.

В будь-якому випадку, якщо ви ніколи не робили тест на ВІЛ та гепатити чи це було давно, то за нагоди зробіть. Їх можна зробити безоплатно за 15 хвилин у вашого сімейного лікаря, з яким ви уклали декларацію. Тут також перелік медзакладів, де можна здати тест безоплатно.

Остеопороз

Жінкам за 65 років варто проходити тест на щільність кісткової тканини (DXA test). Це короткий, безболісний тест на хребті або стегні, який може показати, чи є у вас остеопороз або остеопенія (зменшення щільності кісток, що сигналізує про ймовірний початок остеопорозу). Якщо ви маєте фактори ризики (сімейну історію переломів чи вживаєте препарати, які можуть впивати на щільність кісток, як-от кортикостероїди), тестування може знадобитися раніше. Порадьтеся з лікарем щодо цього. Щодо доцільності проведення цього скринінгу у чоловіків бракує даних, аби зважити переваги і ризики. Детальніше

То що виходить у підсумку? Що є скринінги корисні та доцільні, особливо рішення про які базують на індивідуальних факторах ризику, віку і статі, наявності хронічних хвороб та загалом спосібі життя людини. Тож немає універсального плану, який підходить для всіх. Тим паче неможливо вмістити доцільну та справді ефективну перевірку здоров’я в якийсь конкретний пакет з купою різних аналізів і досліджень та рекомендувати його проходити всім підряд. Тому найкращий варіант — це індивідуально визначати план обстежень з вашим лікарем, зважаючи на вищевказані фактори, а головне — якомога більше піклуватися про своє здоров’я. Це найкраще, що можна зробити, аби запобігти багатьом ризикам, які з ним пов’язані.