Що таке стійкість бактерій до антибіотиків і чому це небезпечно вже і зараз

30 Жовтня 2020

Антибіотикорезистентність — досить популярне слово, але далеко не всі розуміють, що воно означає, і чому це небезпечно виключно для кожного з нас і вже зараз. Здається, ну і що, що прийму антибіотик для профілактики чи коли я вже хворію. Чи зроблю КТ, а там будуть зміни по типу “матового скла”, то як не пити антибіотик? Йдеться ж про моє здоров’я та життя! Зрештою, якби антибіотики були такі небезпечні, то їх не продавали б у кожній аптеці без рецепта, а лікарі попереджали про небезпеку їхнього неправильно вживання та не радили приймати кожному пацієнту.

Це дуже небезпечні уявлення, які стали причиною того, що ми зараз буквально живемо в час, коли ефективні антибіотики просто закінчуються. Ми стаємо свідками того, як прогрес, який в медицині створили антибіотики, зусиллями всього світу відкинуто на століття назад. Це дуже серйозно та небезпечно, ніж може здаватися на перший погляд.

Що таке "антибіотикорезистентність"? Для багатьох людей — дуже складне слово, яке означає щось там про те, що антибіотики більше не діють чи перестануть діяти колись. Це приблизно так, але не зовсім.

Стійкість до антибіотиків виникає внаслідок змін або мутацій в ДНК бактерій, або придбання ними генів стійкості до антибіотиків від інших видів бактерій. Останнє відбувається шляхом горизонтального перенесення генів. Ці зміни дозволяють бактеріям пережити вплив антибіотиків, призначених для їхнього знищення.

Це означає, що при застосуванні антибіотика всі бактерії, які не зазнали мутації, гинуть. В той самий час, стійкі до антибіотиків бактерії виживають. Далі вони можуть продовжувати ділитися і рости, виробляючи ще більше бактерій, на які антибіотик не впливає. Такі стійкі штами бактерій з’являються з неймовірною швидкістю.

Якщо спрощено пояснити, то антибіотикорезистентність виглядає приблизно так. Уявіть, що бактерія — це фортеця з великими міцними воротами, які замикаються на ключ. Правильно підібраний антибіотик має ключ до замка від воріт цієї фортеці, тож буквально може в нього вдертися і знищити бактерію чи зупинити її розмноження. Але через те, що бактерії вчаться змінювати замок, і це відбувається дуже і дуже швидко, антибіотик стає безсилим і не може відчинити ці ворота. Тепер його ключ не відмикає замок. Бактерія спокійно залишається жити у фортеці та продовжує розмножуватися. І навіть більше: ця бактерія може “розповідати” іншим про те, як зробити замок таким, аби його не відмикав ключ антибіотиків. Так їх стає все більше і більше, а разом з цим й антибіотиків, які втрачають свою ефективність.

Уявіть, що кожна наша дія з неправильним застосуванням антибіотиків для лікування чи надмірне їхнє використання у промисловості пришвидшує процес мутацій, які й без цього відбуваються дуже швидко. Бактерії вчаться змінювати свої замки всюди, по всьому світу, буквально щохвилини.

Невже все відбувається настільки швидко?

Так, бо бактерії дуже швидко мутують і призвичаюються та діляться своїми мутованими генами дуже просто між собою та з представниками інших видів. Десятки тисяч поколінь бактерій змінюються та мутують, поки ви робите собі чай і дивитеся серію улюбленого серіалу.

Навіть ще до часу широкого застосування деяких антибіотиків, були виявлені бактерії, які до них вже резистентні. Наприклад, перші ознаки стійкості деяких бактерій стали очевидними незабаром після відкриття пеніциліну ще у 1942 році. Тоді було виявлено чотири штами золотистого стафілокока в госпіталізованих пацієнтів, які стали нечутливими до дії антибіотика. Протягом наступних кількох років частка інфекцій, спричинених стійкими до пеніциліну золотистих стафілококів швидко зростала, і траплялася не лише в лікарнях. На кінець 1960-х років понад 80% різних штамів золотистих стафілококів стали стійкими до пеніциліну. Ця резистентність трохи спинилася після винайдення антибіотику іншого покоління — напівсинтетичного метициліну в 1960-х роках. Здогадайтеся, що трапилося далі. З’явився новий штам бактерій, стійких і до цього антибіотику.

Така сама історія трапилася з іншим антибіотиком — ванкоміцином, який був введений у клінічну практику в 1972 році для лікування стійкості вже до метициліну. Випадки резистентності до ванкоміцину реєструвались зареєстрували вже у 1979 та 1983 роках. Лише через п’ять років після початку його застосування.

Цей список можна продовжувати ще і ще. В результаті бачимо, що від часу винайдення нового антибіотику, за кілька років вже з'являються штами бактерій, які до нього не чутливі. Що це означає в реальному житті? Дуже швидко зникають ефективні колись ліки від небезпечних хвороб — туберкульозу, пневмонії, гонореї та багатьох інших. Цей список далеко не вичерпний, і з часом поповнюватиметься іншими хворобами, якщо нічого не робити.

Добре, але ж наука і технології настільки розвинулися, що ми можемо робити нові антибіотики, якщо старі більше не працюють?

Ні, не можемо. Зараз ми живемо в той час, коли дієвість антибіотиків у майбутньому залежить конкретно від дій виключно кожного з нас. І навіть, якщо винайти нові супер-дієві антибіотики, перервати замкнуте коло не вийде, якщо глобально поведінка людей не зміниться.

З кінця 1960 до 1980-х років фармацевтична промисловість розробила багато нових антибіотиків для вирішення проблеми резистентності. Але після цього, значного прогресу не відбувалося, з'являлося все менше і менше нових антибіотиків, в той самий час як попередні переставали діяти, бо бактерії вже змінили свої замки.

В період між 1985-1989 роками з'явилося 11 нових антибіотиків. Так відбувалося до 1999 року — щочотири роки з’являлися приблизно 11 нових антибіотиків. Вже у 2000-2004 їхня кількість зменшилася майже втричі — до чотирьох антибіотиків, 2005-2009 — до трьох. В наступні роки їхня кількість дуже несуттєво зросла, але все одно цього недостатньо, аби наздогнати цю прогалину, і навряд чи це станеться колись взагалі.

Чому ж не з'являється швидко нових антибіотиків? Якщо коротко, то їхня розробка потребує багато часу на вивчення, дослідження, і зрештою виробництво. Це все величезні кошти та інвестиції для компаній, які цим займаються. А разом з цим й величезні збитки на виробництво ліків, які скоріше за все ще й не матимуть фактичної користі для людей. Адже поки будуть створювати новий антибіотик, через хаотичний прийом та низку інших причин з їхнім застосуванням, він може стати недієвим ще до початку свого застосування. Через це інвестиції в розробки антибіотиків кардинально зменшилися, що впливає на глобальні зусилля у боротьби зі стійкістю бактерій до антибіотиків, зокрема.

Попри це деякі розробки все ж тривають. За даними ВООЗ, зараз є 50 антибіотиків, переважна частина з яких (32) націлені на найбільш поширені 12 класів бактерій, а також туберкульоз, які стали найбільш стійкими до існуючих методів лікування та становлять найбільшу загрозу для людей. Але знову ж таки, масштаби поширення стійкості та пристосування бактерій настільки швидкі, що цього також недостатньо, якщо ми не докладатимемо інших зусиль, крім виробництва нових ліків.

Мені лікування потрібно вже, а антибіотики перестануть діяти за кілька років. До цього часу знайдуть нові чи станеться ще якийсь прорив в науці.

Це хибна думка, передусім тому, що в більшості випадків антибіотики для лікування застосовують неправильно. Тому перед тим, як вимагати виписати антибіотик у лікаря чи прописати собі, зрозумійте, чи дійсно він вам потрібен.

Більше того, антибіотики неефективні вже і зараз. І це однозначно може зачепити вас чи ваших близьких, а не трапитися десь колись в далекому майбутньому. Лише в США щороку трапляється понад 2,8 мільйона стійких до антибіотиків інфекцій, в результаті чого помирає понад 35 тисяч людей. За даними ВООЗ, у світі внаслідок цього помирають 700 тисяч людей, 230 тисяч з них через мультирезистентний туберкульоз. Якщо нічого не робити, за прогнозами вже у 2050 році кількість смертей через хвороби, які колись лікували антибіотики, сягне 10 мільйонів.

Як кожна моя неправильна дія з використанням антибіотиків впливає на стійкість бактерій до них?

Під час взаємодії з антибіотиками бактерії щоразу мутують і пристосовуються. Що частіше це відбувається, то швидше йде процес мутацій — “зміни замків до фортець”. Що саме робить бактерії стійкими до дії антибіотиків:

• Надмірне та нераціональне використання антибіотиків для лікування або профілактики хвороб. Особливо, шкідливо “лікувати” антибіотиками хвороби, спричинені, наприклад, вірусами. Антибіотики на них НЕ діють.
• Недотримання курсу лікування. Переривання курсу лише робить бактерії сильнішими. Таким чином ви просто “тренуєте” частину з бактерій, вони стають сильнішими і стійкішими і здатні передавати цю силу далі.
• Неякісний інфекційний контроль у медичних закладах.
• Недотримання базових правил гігієни та санітарії.
• Надмірне використання антибіотиків у тваринництві, розведенні риби та аграрних культур. Антибіотикорезистентні бактерії потрапляють в організм людини разом із їжею та водою.

Тепер уявіть, що це роблять мільйони людей у всьому світі, постійно та одночасно.

Що можу зробити особисто я, аби уповільнити цей процес?

• Дуже проста, але дуже дієва звичка — регулярно та ретельно мити руки. Це запобігає поширенню бактерій, а відтак — зменшує потребу у використанні антибіотиків.
• Не використовувати антибіотики для лікування застуди, грипу чи COVID-19. Пам'ятайте і розповідайте іншим, що антибіотики НЕ діють на віруси, вони проти них безсилі. Усі антибіотики націлені на мішені, які існують в бактеріальній клітині, натомість у вірусів навіть і клітини своєї немає. Для антибіотиків віруси фактично невидимі.
• Якщо дійсно є необхідність у лікуванні антибіотиками, пийте їх до кінця. Не переривайте курс лікування, навіть якщо вам стало краще.
• Не передавайте нікому антибіотики, що залишилися після вашого курсу лікування. Добирати їх потрібно дуже індивідуально, і робити це може лише кваліфікований медик.
• Не призначайте собі антибіотик самостійно, лише через те, що побачили десь його назву в мережі та відчуваєте, що захворіли. Перша дія у такому випадку — не йти в аптеку за ліками, а проконсультуватися з кваліфікованим лікарем та діяти за його вказівками.
• У цьому питанні дуже багато залежить від медиків. Лікарі мають свідомо призначати антибіотики лише тоді, коли це дійсно необхідно. Якщо є можливість, необхідно провести тест, аби визначити стійкість до антибіотиків.

У нас з цим зараз проблема, адже лікарі самі для “перестраховки” призначають антибіотики, коли вони не потрібні. Тому завжди запитуйте у свого лікаря, чи дійсно вам треба таке лікування. Якщо лікар не може пояснити потребу з допомогою доказовості та здорового глузду, час його змінити.

Нам треба всім збагнути, що це дуже важливо і своїми зусиллями сповільнювати цей процес, дотримуючись цих правил та розповсюджуючи інформацію про антибіотикорезистентність. Адже поки ви читали цей пост, кілька десятків тисяч бактерій десь вже мутували та набралися сили протистояти антибіотикам і вже нормально не діють. А десь через це вже не може вилікуватися чи померла людина.

Будьмо свідомі та робімо все, що від нас залежить, аби це зупинити.