Що варто знати про целюліт

30 Червня 2019

Відгадайте про що йдеться

Багато жінок його соромляться та намагаються боротися усіма відомими способами. Чоловіки зустрічаються з ним рідше, але також вважають його не найбільш привабливим явищем. З’являється він незалежно від віку та досить сильно впливає на сприйняття свого тіла. Мова йде про целюліт.

У нас про нього є кілька новин: і хороші, і погані. Почнемо з поганих: більшість косметичних засобів у боротьбі з целюлітом малоефективні, а процедури слід робити постійно. Хороші новини: целюліт — це не хвороба і не вада, а досить звичне для чоловіків та жінок фізіологічне явище. Хоча у всьому є своя межа — целюліт буває різним за градацією, тому “запускати” та повністю його ігнорувати не варто.

Термін “целюліт” початково використовували для позначення запалення сполучної тканини в шкірі. Іншою та більш коректною назвою є гіноїдна ліподистрофія, тобто зміна жирової тканини, характерна для жінок. Для зручності в пості ми писатимемо “целюліт” — це більш вживане та загально відоме поняття.

Чому виникає целюліт?

Целюлітом зараз називають видимі прояви жирової тканини, коли шкіра з вигляду нагадує цедру апельсину. Він з’являється, бо каркас сполучної тканини в шкірі занадто слабкий, а об’єм жирової тканини завеликий.

У чоловіків сполучна тканина в шкірі нагадує сітку, а в жінок смужки. Сітка краще витримує тиск жирової тканини. Також з віком у шкірі утворюється менше колагену — молекул, що забезпечують пружність та еластичність шкіри. Тож смужки починають тримати жирову тканину ще гірше. Це перша зрада.

Друга полягає в тому, що в межах нашого тіла жирові клітини по-різному запасають та віддають жир. На стегнах і ногах переважають альфа-адреналові рецептори. Коли на них діє адреналін, вони відкладають жир. Натомість, на обличчі чи в жирові тканині молочних залоз переважають бета-рецептори. Саме там більшість жінок втрачає жир передусім. Отже, стегна і сідниці, можна сказати, приречені на ріст.

Ще однією причиною целюліту є локальна ішемія жирової тканини, тобто брак крово- та лімфопостачання. Показано, що збільшення ваги викликає в жировій тканині брак кисню, на який вона реагує зміною в експресії генів — там активується транскрипційний фактор HIF-1 (hypoxia inducible factor 1), який запускає певні гени. Зміни в їхній роботі дещо нагадують зміни в деяких пухлинах. Це призводить до спотворення структури жирової тканини. Цікаво, що в жінок із мутацією в гені HIF-1 немає целюліту, або він дуже слабко виражений. 

В міру прогресу целюліту, змінюється стан сполучної тканини довкола жирових клітин — так часточки стають більш помітними чи відчутними на дотик. А в судинах змінюється провідність і виникає хронічне запалення. 

Тож з одного боку целюліт — це цілком фізіологічно. З іншого боку, якщо він супроводжує надлишкову вагу, і є наслідком малорухливого способу життя, нездорового раціону чи хибно підібраного одягу, то слід вжити заходів. Не заради “краси”, а заради здоров’я.

Коли ми їмо багато вуглеводів, особливо солодощів, і споживаємо алкоголь виникає так звана гіперінсулінемія — стан, коли рівень гормону інсуліну часто підвищується. Згодом це може призвести до діабету 2-го типу. Він також посилює і прояви целюліту.

Крім цього, надлишок калорій викликає утворення гормону лептину та зниження рівня гормону адипонектину. Їх обох виділяє жирова тканина. Високий рівень лептину також викликає ішемію — в судинах гірше виділяється закис азоту, потрібний для їхнього розширення. Нам знайомі ці ефекти: утворення закису азоту і розширення судин викликає таблетка нітрогліцерину та відомі ліки для стимуляції ерекції. 

Брак фізичних навантажень проявляється і як набір ваги, і як вторинна ішемія жирової тканини. Підшкірному жиру бракує кровопостачання, і целюліт посилюється. 

Високі дози естрогенів, що виділяються у жінок під час вагітності, приміром, та тих, що надходять ззовні у вигляді гормональної терапії чи контрацептивів — також підсилюють прояви целюліту.

Що ж робити, аби зменшити прояви целюліту?

Є процедури, що вважаються ефективними, хоча їхній ефект тимчасовий. Це лімфодренаж та масаж, постановка банок (це посилює циркуляцію лімфи та крові), хірургічне втручання в структуру сполучної тканини, лазерна корекція структури жирової тканини. 

А це можна робити щодня самостійно:

поділитися