Що варто знати про догляд за руками | Уляна Супрун

Історія антисептиків, пошкоджених рук та хороших рішень сягає 19-го сторіччя. У відомого американського хірурга Вільяма Гелстеда працювала талановита медсестра панна Кароліна Гепмтон. В ті часи уже було відомо, що під час операції руки хірургів і їхніх асистентів мають бути стерильними, і цього досягали завдяки обробці антисептиками на основі фенолу (“карболка”) та хлориду ртуті.

З часом у хірурга і медсестри почався роман, а на додачу в Кароліни Гемптон через знезаражувачі на руках з’явився контактний дерматит, і вона хотіла залишити роботу. Щоби не втрачати ефективну медсестру, хірург замовив в нью-йоркської Goodyear company виготовлення латексних рукавиць. Вони врятували її руки. Відтоді в хірургії перестали мити руки буквально отрутами, і почати використовувати рукавички. https://bit.ly/2V95NGi, https://bit.ly/2x5XClP

Не можна сказати, що питання контактного дерматиту в медичного персоналу це остаточно вирішило — в багатьох медичних працівників така проблема все одно є, адже багато хто має алергію чи дерматит через латекс та постійне користування антисептиками. Проте, різні медичні рукавички, мило та вода, антисептики на основі спирту — це точно краще рішення, ніж агресивні карболка і ртуть.

Чому псується шкіра?

◾ Дезінфектанти на основі спирту чи хлоргексидину рідко викликають алергію чи дерматит за умови, що вони не містять ароматизаторів чи барвників. Однак, санітайзери на основі спирту денатурують білки, на які потрапляють, тому гинуть і вірусні капсиди (оболонки), і долоні стають жорсткими.

◾ Крім цього, спиртові антисептики чи часте миття милом позбавляють шкіру ліпідів (тобто жирів, наприклад, керамідів), через що шкіра стає як пергамент. Також вони роз’єднують клітини епідермісу, що і спричиняє стан сухості наче наждачного паперу.

Позбавлена захисного шару з жирів і міцно з’єднаних між собою клітин шкіра ще сильніше зазнає пошкоджень мийними засобами і дезінфектантами. Змінюється і склад шкірної мікрофлори, і там частіше з’являються умовно-патогенні стафілококи та грам-негативні бактерії.

◾ Що концентрованіший спирт в антисептику, то сильніше сушиться шкіра. А ізопропанол сушить сильніше, за етанол. Та не забувайте, що антисептик, в якому спирту менш як 60%, не дієвий, тобто мити руки, наприклад, горілкою не підійде.

◾ Дерматит викликають, зазвичай, не етанол й ізопропанол, а інші знезаражувальні речовини, як-от йодофори, хлоргексидин, тріклозан. Втім, в разі вірусної загрози вони недієві. Це прикро, але в цьому разі можна хоча б одразу збагнути, що викликало червоні цятки і свербіж шкіри.

◾ Іншими сполуками, що викликають алергію чи дерматит, можуть бути ароматизатори, бензиловий, стеариловий та ізостеариловий спирт, мірістиловий спирт, феноксиетанол, парабени та безалконій хлорид. Поради ВООЗ щодо складу антисептиків для рук тут.

Якщо у вас виникла алергія чи дерматит за останні тижні, то це, ймовірно, не через антисептик, а через інші засоби догляду за руками чи навпаки їхню відсутність.

◾ Іншими чинниками, що псують руки за умов підвищеної гігієни, це миття рук надто гарячою водою, втрата води пошкодженою шкірою, в тому числі через вітер і сухість повітря, погана якість паперових рушників та не-користування кремами для рук.

Отже, що робити, аби під час пандемії руки зберегти свої руки? Є три стратегії, що доповнюють одна одну: дібрати знезаражувач, що не викликає алергії/дерматиту, мити, знезаражувати і витирати руки за всіма правилами та користуватися засобами по догляду за шкірою.

◾ Антисептик має бути на основі спирту, можливо, мати гліцерин для пом’якшення шкіри, і більше нічого може не містити додатково.

◾ Мийте руки щонайменше 20-30 секунд в теплій, а не гарячій воді, і не беріть надто багато рідкого мила — воно має добре змитися, не лишивши руки слизькими. Твердим милом користуватися цілком можна. Якщо ви помили руки з милом, то купати їх в спирті цього разу уже не потрібно.

◾ Майте власний рушник, щоразу витирайте ним руки насухо після миття. Звісно, під час карантину люди миють руки переважно вдома і користуються, ясна річ, власними рушниками. Але поза домом, краще витирати руки паперовими серветками, якщо немає свого рушника.

Повітряних сушарок краще уникати, бо вони також можуть бути джерелами бактеріального чи вірусного забруднення і ще сильнішої втрати вологи шкірою.

◾ Ходити з мокрими руками — шкідливо, адже вони обвітрюються, навіть коли немає загрози заразитися вірусом. У вітряні весняні дні можете далі носити трикотажні рукавиці — вони врятують руки від обвітрювання. Головне — не торкатися руками в рукавичках обличчя і регулярно їх прати.

◾ Обов’язково користуйтеся кремами, лосьйонами чи навіть живильними масками для рук. Це стосується всіх: і жінок, і чоловіків. Можна наносити засіб з догляду за руками щоразу після миття і перед сном.

Для кращого живлення можна нанести рясний шар крему, надягнути бавовняні чи лляні рукавиці, і так спати. Для дуже сухих рук радять використовувати вазелін — він створить захисний шар і запобігатиме втраті вологи шкірою. Ще одним дієвим засобом підтримки шкіри є зволоження повітря.

Суха шкіра не має ставати приводом пряпиняти ретельно мити чи обробляти руки антисептиком. Сьогодні дотримання належної гігієни рук — це один з найдієвіших способів вберегтися від збудників небезпечних хвороб!

➡ Як працює мило
➡ Як мити руки
➡ Як користуватися антисептиком