Що варто знати про геморой

16 Жовтня 2019

Найближчим часом повідомлю про успіх у судовому процесі щодо фейків Дубінського, але поки розповімо про наближену тему — геморой.

З гемороєм до лікарів звертаються рідше, ніж насправді хворіють, а ось за запитами в Google у 2017 році він обійшов хвороби, що передаються статевим шляхом. Це справді незручне питання. Здається, що єдиний вихід, це вірити рекламі протигеморойних безрецептурних препаратів. Але це лише здається.

Гемороїдальні вузли — це результат деструктивних змін в сполучній тканині прямої кишки і порушення циркуляції крові. Крові стає, умовно кажучи, забагато, і тонус судин втрачається. В гемороїдальних вузлах також відбувається запалення та утворення нових капілярів. Гемороїдальні вузли є майже в усіх, часто вони залишаються непоміченими.

Але з часом, особливо якщо щось спровокувало погіршення, з’являється безболісна артеріальна кровотеча під час дефекації, ректальний біль, випадання вузлів назовні, проблеми з дефекацією, і постійний дискомфорт.

Що провокує розвиток геморою? Фактори, що збільшують тиск всередині тіла і порушують венозний кровообіг.

• Закрепи через зневоднення чи брак рослинних волокон в раціоні, тривале натужування при спробі сходити в туалет
• Ожиріння (індекс маси тіла понад 30), особливо абдомінальне ожиріння (тулуба)
• Вагітність
• Старший вік
• Порушення тонусу м’язів тазового дна
• Анальний секс
• Сидяча робота і малорухливий спосіб життя

http://bit.ly/35JPPH9
http://bit.ly/2MF9TkU

Як діагностують геморой. Приводом запідозрити геморой є таке:

• Поява крові під час дефекації; зазвичай, кров яскраво-червона, бо це суміш венозної та артеріальної.
• Біль може бути наслідком анальної тріщини чи аноректального абсцесу, так званого парапроктиту (інфекційного запалення клітковини навколо прямої кишки).
• Відчутний чи помітний вузол всередині чи назовні анусу.

Зважайте, що біль може бути наслідком тріщини анусу чи аноректального абсцесса (інфекційного запалення).

Візиту до лікаря не уникнути, навіть коли вам ясно, що це геморой. Це тому, що він буває різного ступеню тяжкості. Від ступеня залежить схема лікування. Зазвичай, достатньо фізичного обстеження (аноскопії), без застосування більш інвазивних або дорогих методів.

Проте, в деяких випадках потрібно виключити можливість раку прямої кишки шляхом ендоскопічного дослідження, комп’ютерної томографії або іригоскопії. Вони не потрібні, якщо пацієнт із ректальною кровотечею молодший за 40 років, немає в сімейному анамнезі раку прямої кишки, в людини немає синдрому подразненого кишківника, анемії, втрати ваги, болю в животі, і терапія геморою наразі діє.

Приводом перевірити (і бажано відкинути) ризик раку є таке:

• Сімейний анамнез раку кишківника, аденоматозних поліпів, чи синдром Гарднера (спадковий аденоматозний поліпоз), або синдром Лінча (спадковий неполіпозний рак прямої кишки)
• Останні 10 років не проводили колоноскопію
• Анемія, втрата ваги, біль в животі
• Вік старше 45 років

При цьому потрібно також зробити аналіз калу на приховану кров.

Які бувають гемороїдальні вузли?

Залежно від наявності зовнішніх чи внутрішніх вузлів їх стану розрізняють чотири стадії гемороїдальної хвороби:

Перший — лише внутрішні вузли
Другий — зовнішні, що самостійно вправляються
Третій — зовнішні, що потребують механічного виправлення
Четвертий — зовнішні, не вправляються взагалі, тромбовані або защемлені вузли

Гемороїдальні вузли 1 та 2 ступеню важкості лікують зміною способу життя, медикаментозно, і мінімально інвазивними методами, що не потребують перебування на стаціонарі. Дивно (насправді, ні), що медичні протоколи радять передусім не свічки.

Як запобігати та лікувати геморой:

• Їжте більше рослинних волокон. Метааналіз 7 клінічних досліджень показав, що такий підхід ефективний в половині випадків — кровотечі зменшилися.
• Уникайте спраги і зневоднення.

Як наслідок достатнього споживання овочів, ягід, висівкового хліба та каш (клітковини), а також рідини, має налагодитися дефекація і відпасти потреба в тривалих потугах зі смартфоном, газетою чи сигаретою в руках. Тож і ризик загострення геморою зменшиться.

Ви правильно зрозуміли: якщо довго читати на новини на унітазі, то буде буквально butthurt.

• Не корисно користуватись туалетним папером взагалі, а особливо якщо є прояви геморою. Натомість в усіх рекомендаціях пишуть про підмивання після туалету прохолодною водою, або користування вологими серветками без ароматизаторів та спирту.
• Якщо зміна раціону не допомагає, чи дефекація наразі дуже болісна і проблемна, потрібні послаблювальні.
• Вагітні жінки можуть приймати м’які проносні препарати, робити вправи Кегеля для тренування тазового дна, спати на лівому боці, уникати закрепів, та приймати флеботоніки. Хірургічне видалення допускають лише в крайніх, дуже важких випадках.
• Потрібні також і ліки. Вони допомагають зменшити симптоматику гострого геморою, хоча наразі бракує даних про їхню ефективність.

З пероральних препаратів, тобто таблеток, найбільш виправданими є ті, що містять флавоноїди. Вони виступають в даному разі флеботоніками. Тобто завдяки їм судини краще тримають тонус, не розслабляються, мають меншу проникність, і менше запалюються. Решта — це топічні препарати — мазі, гелі, супозиторії, що зменшують біль чи тромбоз. Їх немає в протоколах лікування. Такі препарати можна купити без рецепта, і вони, ймовірно, зроблять краще, але вони не є системним рішенням проблеми геморою.

Що ж тоді є системним рішенням?

• Найпростіша процедура — це латексна лігування. Вона робиться спеціальним приладом, що чіпляє кільце на вузол, і той, з рештою, відпадає. Тут можна подивитися, як це виглядає на схемі.

Такий спосіб є прийнятним для геморою навіть першого ступеня, і має мінімально болісні наслідки та середню (не найвищу) ефективність. Ймовірність рецидиву помірна. Саме цей спосіб радять в першу чергу, базуючись на оптимальному співвідношенні ефективності і травматичності.

• Інший спосіб — це фотокоагуляція інфрачервоним світлом. Ефективність низька, ймовірність рецидивів висока, але процедура безболісна і швидка.
• Склеротерапія — це заповнення вузла спеціальним препаратом. Ефективність низька, ризик рецидиву високий. Склеротерапію використовують при 1-3 ступенях тяжкості геморою.
• Можлива також трансанальна деартеріалізація (прошивання артерій, які живлять вузол) з мукопексією чи без. Цей страшний термін означає хірургічну підтяжку гемороїдального вузла. Лігація артерій є помірно ефективною і мінімально інвазивною технологією.
• Гемороїдоектомія — це хірургічне видалення вузлів. Попри травматизм втручання, сучасні технології дозволяють скоротити період реабілітації. Ймовірність рецидиву дуже низька, тому гемороїдектомія залишається у всіх ґайдлайнах з для лікування 3-4 стадії геморою.
• Пацієнти з тромбозом та защемленням гемороїдальних вузлів, відчувають сильний біль. Ускладненням такого стану є некроз тканин з ризиком приєднання інфекції. Такі пацієнти потребують гемороїдектомії, яка завжди виконується з використанням методик регіонарного чи загального знеболення.

Кілька корисних лінків:

Порівняння методів можете знайти тут: http://bit.ly/2MF9TkU, http://bit.ly/2BfEkc6
В цьому матеріалі — про геморой у пацієнтів з ослабленою імунною системою, цирозом чи тих, що приймають антикоагулянти.

Наші поради стандартні: аби не було геморою, більше рухайтеся, контролюйте вагу, їжте більше овочів та цільнозернових злаків, вчасно звертайтеся до лікаря, та менше читайте новини в туалеті та від туалетних медіа.