Що варто знати про нетримання сечі в дітей

23 Липня 2020

Якщо дитина має нічне нетримання сечі (енурез), то батьки можуть бідкатися, соромити дитину, часом закликати зважати, що він/вона уже дорослі. Якщо це відбувається у в садочку, то вихователі можуть давати менше пити або ж почати соромити дитину, запрошувати батьків і вимагати терміново “щось з цим зробити”. Чи допоможуть тут заклики до дорослості чи обмеження у воді? Коротка відповідь — ні. А тепер в деталях

• Енурез — це періодичне нічне нетримання сечі у дітей, старших за 5 років. Тобто якщо дитина молодша за 5 років, і над ранок ліжечко сире, і так час від часу було все її/його життя, це не енурез. Це скоріше за все досі не встановлений режим туалету. У цьому віці для дітей це нормальне явище.
• Якщо дитина вже старша за п’ять років, а час від часу мочиться уві сні, то говорять про первинний енурез. Вночі дитина не може прокинутися, коли сечовий міхур повний, а сечі вночі утворюється багато чи функціональний об’єм сечового міхура обмежений.
• Якщо дитина уже нормально прокидалася в сухому ліжку понад пів року, а потім знову почалися проблеми з нічним сечовипусканням, то говорять про вторинний енурез.
• Якщо в дитини немає патологій сечової системи, інфекційних захворювань сечовивідних шляхів, то говорять про моносимптомний енурез.
• Якщо є денне нетримання сечі, біль в геніталіях чи нижніх сечовивідних шляхах, часта потреба в сечовипусканні, то говорять про не-моносимптомний енурез.

Коли варто починати лікування енурезу — залежить від родини та від віку дитини. Всі учасники, і дитина передусім, мають вважати енурез завадою і бажати його позбутися. Якщо в дитини ще немає усвідомлення проблеми, то особливого успіху в лікуванні первинного моносимптомного енурезу буде складно досягнути.

Як треба діяти батькам? Передусім, потрібно звертатися до педіатра. За результатами огляду та збору анамнезу лікар може скерувати до фахівців спеціалізованої ланки (уролога, хірурга, психіатра).
Схема огляду і підбору терапії приблизно така (за настановами Американської Асоціації сімейних лікарів )

• Скільки років дитині? Якщо менше ніж п’ять, то енурез мине сам. Краще подбайте про медичні пелюшки, аби не псувати матрац та нерви. Якщо понад п’ять, і дитина хоче позбутися цієї проблеми, починають з немедикаментозного лікування (про нього буде далі). Якщо дитина не переймається, почекайте, щоб почала перейматися. Зазвичай, діти зважають на думку однолітків та починають перейматися, якщо нічне пісяння їх у чомусь обмежує.
• Чи уже були хоча б пів року без мокрих пелюшок? Якщо так, то це вторинний енурез, і слід шукати причину в психосоціальній сфері (стрес, тривожність) чи патологію, що призвела до проблеми з нетриманням сечі.
• Який патерн енурезу? Якщо дитина випускає великий об’єм сечі в першій половині ночі, і все, то це, ймовірно, моносимптомний енурез і прогноз лікування хороший. Якщо це кілька епізодів за ніч, то прогноз гірший.
• Що уже робили? Якщо пробували користуватися будильником, але нічого не вийшло, скоріше за все, варто спробувати медикаментозну терапію з десмопресином. Це синтетичний аналог гормону вазопресину, який зменшує сечоутворення. Узгодити прийом цих ліків треба з лікарем.

Що таке ці енурезні будильники, про які йде мова? Це такий прилад, що дитина носить на собі, чи який лежать в ліжку. Він активується і будить дитину вібраціями, коли відчуває вологу. Дитина прокидається і усвідомлює, що сталося. Зрештою формується рефлекс стримуватися під час відчуття вібрацій чи інших стимулів.

• Підстелили медичні пелюшки, а на ранок вони дуже мокрі та вже не тримають вологу? Або пелюшка мокра, а об’єм ранкової сечі все одно великий? Це схоже на нічну поліурію (багато сечі, бо утворилося мало гормону вазопресину). В нормі його стає більше вночі, тому ми не бігаємо в туалет серед ночі та спимо сухими. В такому разі, ймовірно, потрібна терапія десмопресином.
• Як дитина п’є упродовж дня? Якщо весь день терпить спрагу (бо в школі чи садочку не дають пити, чи потрапити в туалет — це ціла проблема, бо черга/немає кабінок), а потім ввечері багато п’є, то не варто ані закликати до свідомості, ані давати десмопресин.

Варто зробити так, аби вдень можна було спокійно пити та ходити в туалет за потреби. Головне — пити достатньо, адже є міф, що дорослим треба пити 1,5 літри води на день, а дітям відпвоідно менше.
Яка норма пиття для дітей? Дітям 4-8 років потрібно 1000-1400 мл на добу, дітям до 9 років — понад два літри, підліткам в залежності від потреб, ваги, активності — від півтора літра до понад трьох літрів. Візьміть до рахунку не дуже релаксуючу атмосферу шкіл та садочків, сорочку на всі ґудзики, вікна на південь та ймовірну відсутність провітрювання у навчальних кабінетах (“бо ж протяги!”). В таких умовах діти відчувають спрагу. Детальніше

• Якщо дитина багато п’є весь день, слід перевірити, чи це не діабет. Якщо дитина багато п’є, багато ходить в туалет і втрачає вагу слід перевірити роботу нирок і, знову ж таки, діабет (цукровий і так званий не-цукровий, викликаний браком гормону вазопресину). Буває таке, що полідипсія (коли багато п’ють) має психогенний характер. В такому разі не варто пити десмопресин, бо будуть набряки.
• Чи є симптоми нетримання сечі: біг прожогом в туалет, неповне сечовипускання, підтікання, стискання схрещених ніг? Скоріше за все, це не-моносимптомний енурез, і справа у надмірно активному сечововому міхурі чи наявна проблема з дисфункційним сечовипусканням, чи анатомічними порушеннями (фімоз, аномальне розташування уретри). В такому разі потрібно вести щоденник уринації (сечовипускання) та звернутися до фахівців спеціалізованої ланки, до яких скерує педіатр.
• Чи важко чи викликає біль процес сечовипускання (це називається дизурія)? Можливо, це інфекція, і потрібно зробити бактеріальний посів сечі. Якщо інфекції були в минулому, а зараз енурез, то потрібно звернутися до уролога.
• Чи є в дитини закрепи (тобто менше, ніж чотири успішних дефекації на тиждень, важкість при дефекації чи сліди калу на білизні через проблеми зі сфінктером)? Закрепи можуть зменшувати функціональний об’єм сечового міхура. Спершу слід подолати закрепи (достатнім питтям упродовж дня, споживанням рослинної їжі та, можливо, медикаментів — це також важливо узгодити з лікарем), а вже потім дивитися, чи треба лікувати енурез.
• Чи є в дитини складнощі з поведінкою? Якщо так, то лікувати буде важче, і потрібно вирішувати спочатку їх (разом з психотерапевтом, психіатром чи психологом та батьками, залежно від ситуації) паралельно з лікуванням енурезу.
• Чи дитина сонна вдень? Можливо, в неї/нього нічне апное (зупинка дихання) через те, що аденоїди заважають дихати, і причина сечовипускання в цьому.
• Чи є в дитини в анамнезі затримка психомоторного розвитку, проблеми з концентрацією уваги, проблеми з навчанням? Ці аспекти слід обговорити з неврологом та/чи психіатром. Можливо, за енурезом стоїть недіагностоване порушення центральної нервової системи. Також, є шанс, що в дитини розлад з дефіцитом уваги і гіперактивністю.
• Чи є причини вважати, що на дитину діють стресори, є ознаки поганого поводження з дитиною, в тому числі сексуального насильства? В підлітків вторинний енурез може виникнути як прояв ПТСРу. Лікар має оцінити, чи можна покладатися на родину, чи не каратимуть вони за енурез тощо. Якщо справа в тривожності через спілкування з однолітками, навчання, булінг, зміни в житті, то варто працювати з цими питанням разом з психотерапевтом.

Більше про підходи до лікування енурезу в дітей, їхні плюси та мінуси читайте за посиланням

Присоромленням та спрагою енурез подолати неможливо. Такими методами можна нашкодити та навіть ускладнити проблему. Тож звертайтеся до педіатра та покладайтеся лише на доказову медицину.