Що варто знати про облисіння у чоловіків

28 Серпня 2019

Чи боротися з облисінням у чоловіків? А якщо хочеться — то як? Чи пов’язані раннє облисіння та ризик раку простати? Ви можете зекономити багато грошей і нервів, якщо прочитайте цей пост із рубрики #НезручніПитання.

Механізм алопеції

Алопеція — це офіційна назва облисіння. Якщо вона залежить від чоловічих статевих гормонів, то вона називається андрогенетична алопеція. Вона може розвиватися за чоловічим типом. У такому разі волосся тоншає на чолі і скронях, а також тімені, і замінюється безбарвним тонким волоссям (велюсом). А в жінок, відповідно, волосся випадає за жіночим типом. Це помітно на центральному проборі, на скронях і потилиці щільність не міняється. Про втрату волосся жінками у цьому дописі мова не йтиме.



Тестостерон — це чоловічий стероїдний статевий гормон. Фермент альфа-редуктаза перетворює його на дигідротестостерон (ДГТ). Якщо це шкіра рук чи грудей, то в деяких чоловіків ДГТ викликає там ріст волосся, а якщо голови — то поступову втрату за згаданим патерном: від чола і скронь до потилиці. ДГТ має більшу спорідненість до рецептора андрогенів, ніж тестостерон, тому діє цей гормон активніше.

Чи конкретний чоловік буде схильним до облисіння визначається, переважно, генетично. Частина цих генів знаходиться на Х-хромосомі, а чоловіки спадкують її лише від матері. Тому довгий час вважалося, чи якщо батько лисий, то синам лисина не загрожує. Але це лише частково так, адже інші гени, залучені у втрату волосся, знаходяться на аутосомах (не-статевих хромосомах).

Висновок такий: якщо у вас розвивається лисина, з імовірністю 80% це через ваші гени, а не забруднене довкілля чи стрес. 

http://bit.ly/2L1FAFJ 
http://bit.ly/2KZps7E 
http://bit.ly/347AEq7 

Втім, з облисінням ясно далеко не все. Зокрема, більше тестостерону не означає більш раннє облисіння, а мало тестостерону, в тому числі при вісцеральному ожирінні чи навіть кастрації, не гарантує повної зупинки втрати волосся. 

Випадіння волосся супроводжується запаленням в скальпі, грубшанням шкіри, кальцифікацією і фіброзом довкола волосяних фолікулів та погіршеним кровопостачанням. ДГТ при цьому є лише посередником, а не головною причиною змін в шкірі голови.

Що з цим робити?

У разі облисіння в чоловіків їх аж два: пероральний препарат фінастерид, блокатор ферменту альфа-редуктази, і місцевий міноксидил (5% розчин). Мезотерапія, лазерна терапія, введення збагаченої на тромбоцити плазми мають низьку ефективність, погано запобігають подальшій втраті волосся, і можуть бути шкідливими, особливо введення плазми.

Лосьйон чи піну з 2% або 5% міноксидилом слід наносити двічі на день, і ефект припиняється разом із терапією. 5% розчин ефективніший за 2%. Цей препарат подовжує фазу росту волосяних фолікулів та стимулює виділення низки факторів росту в шкірі голови.

Він далеко не ідеальний. Серед побічних ефектів еректильна дисфункція, зниження лібідо і проблеми з еякуляцією, гінекомастія (збільшення молочних залоз) але вони нечасті. З іншого боку, фінастерид прописують в разі доброякісних пухлин простати.

Зв’язок зі здоров’ям

Побутує думка, що чим більше тестостерону, тим чоловік більш сексуально активний і схильний до облисіння. Також є припущення, що чим більше тестостерону, то більший ризик раку простати. Чи треба боятися?

По-перше, схильність до облисіння та кількість тестостерону не пов’язані безпосередньо. Можна мати низький рівень гормону і облисіння, а можна зберегти шевелюру при високих показниках. Це залежить від альфа-редуктази в шкірі голови та інших складових. Хвороба має досить хороший прогноз, якщо виявлена на ранньому етапі. 

По-друге, зв’язок між раком простати і станом шкіри голови справді є, але він нелінійний. Рак простати — другий за поширеністю рак в чоловіків. Головними предикторами (факторами, що допомагають передбачити) раку простати є вік, етнічна приналежність та сімейний анамнез. Одним із можливих предикторів раку простати може бути алопеція, але не кваптеся перейматися.

Алопеція на 80% залежить від спадкових факторів, а рак простати — на 42%. В його розвиток залучено принаймні 40 генів, тому прямого і однозначного зв’язку із облисінням бути не може. Є зв’язок із наявністю в сім’ї випадків раку молочної залози та яєчників і раку простати, а також із поліпами в кишківнику.

Є певний зв’язок між облисінням за типом корони, коли волосся випадає передусім на тімені, а також при поєднанні лисини на тімені і скронях. Чоловіки, які у віці 20+ років уже мали алопецію, і більш схильні до раку простати.

Інші чинники, що збільшують ризик раку простати — раціон, багатий на тваринні жири, кальцій і червоне м’ясо, дія хімічних канцерогенів, малорухомий спосіб життя та високий зріст. Куріння не збільшує ризик захворіти, але збільшує ризик померти від раку простати.

Але це ще не все. Є зв’язок із облисінням у чоловіків та схильністю до метаболічного синдрому (діабету 2 типу, ожиріння) та серцево-судинних хвороб. Не відсутність волосся винна, але і те, і інше є наслідком реакції організму на, скажімо спрощено, переїдання. 

Тестостерон практично весь перебуває в зв’язаній з білками формі, і так переноситься кров’ю. Альфа-редуктаза перетворює на ДГТ лише вільний тестостерон. Коли рівень інсуліну регулярно піднімається (є надлишок цукрів чи алкоголь), то рівень вільного тестостерону зростає, тож і кількість ДГТ більшає. Це впливає на гладенькі м’язи судин, утворення оксиду азоту NO, тиск, і кровообіг у волосяних фолікулах.

Тож не обов’язково мати спадкову схильність до алопеції чи високий рівень тестостерону. Можна часто перекусувати солодким і пити літр пива замість вечері. 

Як з цим жити?

Щасливо. Повністю поголена голова робить обличчя більш симетричним, а симетрія, разом із “типовістю” обличчя і гарною шкірою є ознаками привабливості.

Тому не потрібно, як в старі часи, начісувати довге відрощене волосся на бік і створювати асиметрію. Лікарі, коли до них звертаються пацієнти зі скаргами на алопецію, мають подбати про психологічний комфорт людини. Втрата волосся — це не соромно, не погано, і не треба вважати її причиною всіх бід у житті.

Виміряти окружність талії, масу тіла, а також тиск ви можете в сімейного лікаря. Зокрема важливо знати рівень глюкози в крові натщесерце, рівень холестерину та ліпопротеїнів.

 

поділитися