Що варто знати про обсесивно-компульсивний розлад

12 Жовтня 2019

Бажання все впорядкувати, ні хвилини спокою, безперервна діяльність, ритуали, педантичність — наче, непогані та корисні в житті риси. Таку людину вважають працьовитою і старанною. Але інколи за постійним прибиранням і миттям рук стоїть не лише надмірна охайність, а обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).

Це досить поширений, хронічний і тривалий розлад, коли людина має неконтрольовані, повторювані думки (обсесії) та/чи дії (компульсії), і здається, що вона мусить робити це знову і знову для подолання тривожності і “відвернення біди”.

Обсесії (нав’язливі стани) — це повторювані думки, бажання, образи, що бентежать. Це можуть бути страх зараження чи забруднення, небажані чи табуйовані думки про секс, релігію чи травмування себе або інших, агресивні думки про себе чи інших, та бажання все симетрично або досконало впорядкувати.

Компульсії (мимовільні дії) — це повторювана поведінка, яку людина з ОКР ніби-то мусить робити внаслідок нав’язливих думок. Поширеними компульсіями є надмірне прибирання чи миття рук, впорядкування речей певним чином, неперервне перевіряння зачинених дверей, перекритого газу і вимкненої праски, а також постійна лічба подумки чи вголос.

Чому виникає такий розлад:

Причину ОКР можна описати так: наш мозок вміє сприймати сигнали загрози, і запускати програму заспокоєння. Це еволюційний механізм опанування себе, коли загрозу чи дискомфорт можна лише пережити, а не здолати. Ми знаємо, що в’язання чи прибирання заспокоюють, а чистота і симетрія створюють відчуття, що все гаразд. Але інколи цей захисний механізм запускається без зовнішніх причин, і у нього ламаються гальма.

Так людина з ОКР постійно намагається заспокоїтися чи зробити ритуали, які відвернуть можливу біду. Можна навіть уявити абстрактного шамана чи монаха, який невпинно бурмотять закляття чи молитви, “аби не сталося лиха” і перебирають намистини.

Зложивання наркотиками (кокаїну, амфетаміну), деяких ліків та токсинів може спричиняти ОКР, пов’язаний з їхнім вживанням або виникати в період, коли людина вже від них відмовилася.

Як проявляється розлад:

Ритуали і обачність притаманні багатьом, і не всі вони є мимовільними діями та нав’язливими станами. Відрізнити ОКР можна так:

• Людина не може контролювати свої думки чи дії, навіть коли розуміє їхню надмірність
• Такі думки чи дії займають щонайменше годину щодня
• Повторювані дії радості не приносять, але є відчуття, що без них станеться біда
• Все це заважає поточним справам

Проявами ОКР є також трихотиломанія (коли люди смикають, накручують на пальці волосся), нав’язливий догляд за шкірою (видалення акне і цяток, ретельне маскування “недоліків” шкіри), нагромадження речей, коли люди збирають мотлох, або заводять багато тварин. Згідно із DCM-5 (міжнародним ґайдом з діагностики та лікування психічних хвороб), проявами ОКР можуть бути трудоголізм, нездатність делегувати завдання, дріб’язковість, впертість, перфекціонізм, що не дає завершити роботу, і надмірна педантичність.

Обсесивно-компульсивний розлад може супроводжуватися тіком — раптовими, швидкими, повторюваними рухами, як-от моргання, стискання плечима, різкі повороти голови чи гримаси. Бувають і вокальні тіки, коли людина без потреби прокашлюється чи видає інші звуки.

ОКР часто супроводжує тривожний розлад чи депресія, дисморфічне порушення (коли людина гадає, що якась частина тіла їй не належить чи виглядає неналежним чином) і синдром Туретта. Зі сторони це може виглядати химерно чи лячно. Деякі дорослі і більшість не дітей не усвідомлюють, що їхня поведінка є нестандартною.

Як ОКР проявляється у дітей:

ОКР у дітей вартує окремого розгляду. Бо буває дитячий ОКР — поступовий розвиток нав’язливих думок чи дій, зумовлений вродженими особливостями мозку (хтось із батьків теж мав ОКР) або уникненням чинників, що провокують тривожність (життя в “теплиці”).

А буває дитяче автоімунне нейропсихіатричне порушення, пов’язане зі стрептококами, чи дитяче автоімунне раптове порушення (Pediatric Autoimmune Neuropsychiatric Disorder Associated with Streptococcus (PANDAS); Pediatric Acute-Onset Neuropsychiatric Syndrome (PANS). Воно може виглядати, немов “дитину зурочили, вчора все добре було, а зараз смикається”.

Таке порушення розвивається миттєво, і викликано стрептококовою інфекцію та реакцією на неї імунітету, чи іншими патогенами в разі PANS: менінгококами, вірусом грипу чи бореліями.

Стрептококи маскуються під наші власні антигени, і таким чином уникають знищення імунною системою. Але імунна система може навпаки, приймати антигени свого ж тіла за стрептококів. В обох автоімунних порушеннях інфекція призводить до атаки базальних гангліїв мозку імунною системою, і раптової появи тіків, нездатності писати, анорексії, страху розлуки з батьками, гіперактивності, нічної уринації, перепадів настрою, болю в суглобах.

Як лікують ОКР:

• ОКР потребує лікування антидепресантами групи синтетичних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗРи) та когнітивно-поведінкової чи діалектично-поведінкової терапії.
• Медикаментозне лікування, як і в разі клінічної депресії, дає результати через кілька місяців. Деякі пацієнти, зокрема, з тіком, потребують також і психолітиків (медикаментів, що використовують для лікування психозу). В деяких випадках допомагає лише нейромодуляція (вплив на роботу) ділянок мозку, що запускають нав’язливі стани.
• Якщо ж в дитини автоімунне порушення, пов’язане з інфекцією, то потрібно знищити її. Курси антидепресантів дітям прописують обережно, починаючи із найменших доз і уважно контролюють стан дитини. Можливе також переливання плазми чи лікування антитілами, але наразі застосування таких технологій не є поширеним.

Гротескні химерні персонажі, які лічать цеглини на стінах і смикають головою, чи засмічують помешкання мотлохом, трапляються не лише в літературі чи кіно. Такі люди можуть жити поруч з нами, і ми можемо стати такими ж. Треба вміти розпізнати обсесивно-компульсивний розлад і вчасно звернутися по допомогу до фахівців, що займаються лікуванням цього розладу.