Що варто знати про скринінг на різні види раку. Частина 2

07 Грудня 2020

Виявляти небезпечне захворювання на початковому етапі значно краще, ніж пізніше, коли хвороба прогресувала і завдала великої, часом незворотної шкоди організму. Це твердження стосується всіх хвороб, утім, найбільш критичне для раку. Дуже часто трапляються ситуації, коли рак виявляють на пізніх стадіях, коли шансів на успішне лікування та одужання залишається менше. Саме тому знання своїх ризиків та вчасне проходження скринінгу відіграє життєво важливу роль.

Цей допис — продовження теми про здоровий підхід у планових перевірках здоров’я та скринінгах. Його перша частина тут 

За статистикою, найбільше людей у світі помирають від неінфекційних хвороб (це серцево-судинні хвороби, рак, цукровий діабет, хронічні респіраторні та психічні захворювання). Друге місце в структурі смертності займає рак. Від раку у 2018 році померло 9,6 мільйона людей. У попередній рік приблизно так само. 

Які види раку є найбільш поширеними та від яких частіше помирають?

За даними ВООЗ, найбільше діагностують рак легень (понад 2 млн), рак грудей (понад 2 млн), колоректальний рак (1,8 мільйона), рак простати (1,28 мільйона), рак шкіри (трохи більше ніж 1 млн випадків) та рак шлунку (приблизно 1 млн). Відповідно найбільше помирають внаслідок раку легень, колоректального раку, раку печінки та грудей.

В Україні структура захворюваності на рак та смертність від нього приблизно така ж. Тут можна переглянути статистику смертності від раку в Україні за 2018 рік

Чому так багато говорять про скринінг? Бо це один з методів раннього виявлення хвороби, і передусім означає рутинне проходження обстеження, коли симптомів НЕМАЄ. Є різні фактори, які впливають на вік і способи проходження скринінгу, це також залежить від статі та наявності факторів ризику. Нижче наводимо рекомендації US Preventive Services Task Force щодо того, коли проходити скринінг на різні види раку. Тут вказані найбільш поширені види раку в Україні, зокрема.

Який скринінг на рак варто робити та коли?

Рак легень.

Який скринінг?
Флюорографія і рентген мають низьку чутливість і не дуже підходять для скринінгу легень на рак. Зараз стандартом скринінгу вважається низькодозова комп’ютерна томографія. 

В якому віці його слід проводити?
Людям у віці від 50 до 80 років (раніше його рекомендували з 55 років), які мають 20-річну історію куріння (близько пачки сигарет на день) і продовжують курити або покинули куріння протягом останніх 15 років.
Скринінг слід припинити, якщо людина вже не курить протягом 15 років або ж у людини виникає проблема зі здоров’ям, яка істотно обмежує тривалість життя або здатність виконувати медичні втручання для лікування раку.

Про симптоми раку легень і червоні прапорці, коли варто звернутися до лікаря

Рак грудей.

Який скринінг?
Мамографія — золотий стандарт для виявлення раку грудей. Якщо є проблема, виявлена після огляду чи самодіагностики, лікар спочатку порадить пройти саме мамографію. Після цього, якщо буде потреба в додатковому дослідженні, лікар може направити на УЗД чи МРТ.

В якому віці треба робити мамографію?
Стосовно цього в науковій спільноті існують різні думки щодо віку та частоти проходження мамографії. Тому навіть рекомендації провідних організацій у сфері здоров’я відрізняються. Тут є порівняльна таблиця рекомендацій різних організацій https://bit.ly/34kU9ws

Рекомендація US Preventive Services Task Force така: не варто робити мамографію раніше ніж 50 років. Рішення робити його до 50 має базуватися на індивідуальному ризику жінку, який краще визначати разом з лікарем. Тож мамографію рекомендовано робити один раз на два роки у віці 50-74 роки. Щодо віку за 75 — наразі бракує доказів щодо ризиків і переваг мамографії у такому віці. Детальніше

Рішення робити скринінг на рак грудей може залежати від низки факторів ризику, які має жінка. Ризик може зростати з віком, залежати від наявності певних мутацій генів (BRCA1 та BRCA2) чи сімейної історії хвороби. Про це докладно тут

Колоректальний рак.
Який скринінг?

Їх є кілька. Колоноскопія, аналіз калу на приховану кров, ДНК-тест калу (для пошуку змін ДНК в клітинах, які можуть свідчити про наявність раку чи передраковий стан), КТ колонографія. Кожен з цих методів має свої переваги та ризики, тому вирішувати який саме підходить варто з лікарем. Детальніше

В якому віці рекомендують робити?
Починаючи з 50 років до 75 років. Щодо людей старшого віку (від 75 років й пізніше), рішення робити скринінг має бути індивідуальним. В такому випадку варто взяти до уваги загальний стан здоров’я людини та попередні результати скринінгу.

Дорослі в цій віковій групі, які ніколи не проходили обстеження на цей рак, частіше отримують користь, ніж шкоду. Але все одно найбільш доцільним для людей такого віку скринінг вважається у випадку, коли вони достатньо здорові для лікування (якщо виявлять рак) та не мають супутніх хвороб, що суттєво зменшують тривалість життя. 

Водночас люди, які мають високі ризики мати такий рак, повинні проходити скринінг починаючи з 45 років. Це рекомендація American Cancer Society. Високі ризики включають особисту історію хвороби на цей вид раку чи певні типи поліпів, сімейна історія хвороби, попередня хвороба на запальні хвороби кишківника (виразковий коліт або хвороба Крона), попереднє лікування раку, яке передбачало променеву терапію в області живота чи тазу. Детальніше

Рак простати.

Який скринінг?
Найбільш поширений метод скринінгу для виявлення цього раку — аналіз крові на ПСА (простат специфічний антиген). Якщо результат показує, що рівень ПСА підвищений в крові, далі рекомендують робити біопсію. Або ж МРТ, а потім біопсію.

Проблема цього скринінгу, що ПСА може показувати хибнопозитивний результат, і вести до надмірної діагностики та лікування. Це має як фізичні, так і психологічні наслідки для чоловіків. Наприклад, біопсія у цьому випадку може стати причиною ускладнень — збільшує ризики інфекцій чи може стати причиною появи крові у спермі або еякуляті.

Через таку специфіку тесту, ПСА не є частиною національних скринінгових програм, і не рекомендований всім та кожному. US Preventive Services Task Force вказує, що рішення робити тест варто робити з огляду на наявність факторів ризику, клінічну картину та обговорення з пацієнтом негативних наслідків, які може мати ПСА (це хибнопозитивний результат та надмірна діагностика та лікування).

В якому віці?
Рекомендації вище стосується чоловіків віком від 55 до 69 років. Старшим за 70 років робити ПСА як скринінг не рекомендовано. 
Більше про рак простати тут

Рак шийки матки.
Який скринінг?

Для скринінгу раку шийки матки найчастіше використовують ПАП-тест. Його перевага в тому, що він допомагає визначити зміни в організмі, які за відсутності лікування можуть призвести до раку.

В якому віці?
Жінкам у віці від 21 до 29 років ПАП-тест рекомендовано щонайменше кожні три роки. Жінкам у віці від 30 до 65 років ПАП-тест треба продовжувати робити з таким самим інтервалом, а також додати до цього тест на вірус папіломи людини — кожні 5 років. Жінкам за 65 років робити скринінг не рекомендовано за умови, якщо вони робили регулярно тести до цього та не мають факторів ризику.  

За наявності факторів ризику, ПАП-тест рекомендовано робити раз на рік. Які саме фактори ризику? Куріння, ВІЛ-інфекція, вірус папіломи високоонкогенних типів, ослаблена імунна система через прийом кортикостероїдів, часта зміна статевих партнерів без використання презервативів, рак шийки матки у матері/бабусі/сестри, ранній початок статевих стосунків (до 16 років).  Детальніше

Рак печінки.

Не існує загальних рекомендацій для скринінгу раку печінки. Тому варто зважати на ризики. Найбільш вагомими факторами ризику є хвороба на гепатити В чи С та цироз печінки. https://mayocl.in/3goCIRq Звісно, надмірне вживання алкоголю та пов’язані з цим хвороби також підвищують ризики.

Якщо ризик високий, лікар може порадити проходити скринінг. Це може бути аналіз крові на наявність білка альфа-фетопротеїну чи ультразвукове дослідження печінки. American Cancer Society зазначає, що ці методи також не ідеальні. Наприклад, аналіз крові може показати хибнонегативний результат, водночас цей білок може підвищуватися внаслідок й інших станів. Але все ж є дані, що такий скринінг поліпшує виживання пацієнтів, які мають такий вид раку. 

Рак шкіри.

Немає конкретних рекомендацій щодо проведення скринінгу, наразі вивчають який і коли скринінг може бути найбільш доречним в контрольованих рандомізованих дослідженнях. Це вивчають щодо різних типів раку шкіри. В цьому випадку так само важливо зважати на фактори ризику та консультуватися зі своїм лікарем.

US Preventive Services Task Force вказує, що рак шкіри будь-якого типу частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок, серед людей зі світлою шкірою, людей, які користуються соляріями, отримували сонячні опіки або перенесли рак шкіри. Конкретні фактори ризику для меланоми (типу пухлини) включають наявність атипової родимки, множинні родимки (понад сто) та сімейну історію меланоми. Як і для більшості видів раку, ризик меланоми зростає з віком. Якщо впізнали себе — зверніться до лікаря щодо рутинного скринінгу — дерматоскопії.

Це дуже загальна інформація для ознайомлення щодо скринінгу на рак. Для деяких видів раку, вчасне проходження скринінгу може врятувати життя, для інших — фактично не існує надійних методів виявити рак передчасно, не дочекавшись симптомів.

Основні недоліки деяких скринінгів — бракує даних щодо їхньої ефективності, часто показують хибний результат (позитивний чи негативний), не впливають на виживання чи хід лікування. Саме тому знання своїх ризиків дуже і дуже важливе. Знаючи ризики, можна скласти індивідуальний план скринінгів з лікарем. Звісно, ще краще — робити все можливе, аби не захворіти на рак. Не всі фактори ризику залежать від нас особисто, але є й ті, на які можна ефективно впливати чи суттєво зменшити свої ризики. Про них тут

І наостанок. Низку досліджень для раннього виявлення раку можна зробити безоплатно за направленням свого сімейного лікаря. Для цього є окремий пакет в програмі медичних гарантій. Докладно про це тут