Святкові приготування здорової людини
22 Грудня 2019Аби ви розумно та усвідомлено підійшли до планування свят, приготували для вас невеличкий експеримент. Для нього знадобляться лише папір і ручка, та трохи усвідомленості. Називається експеримент “Святковий щоденник”. Він допоможе вам або гостріше відчути радість від того, що ви робите, або “намацати” ситуації, де можна щось покращити. Детальніше
Запишіть, скільки грошей ви витратили на передсвяткові закупівлі. Можете просто зберегти чеки.
Скільки часу у вас пішло, щоби все замовити, чи знайти і принести додому? Як ви при цьому почувалися: були піднесені, задоволені, натхненні, приємно чи неприємно втомлені, спустошені чи роздратовані? Чи є у вас спонтанне, тобто власне і невимушене, бажання ходити за покупками? Якщо передріздвяне базарування вас надихає, тішить і ви на нього чекаєте — вітаємо. Якщо ні, то варто замислитися.
Далі приготування оселі.
Святкові прикрашання, особливо видимі сусідам і перехожим, свідчать про те, що люди досить щасливі і відкриті до спілкування.
Подумайте і занотуйте, чи ви лаштуєте свій дім до свят, чи вам це приємно, чи бере вся сім’я участь в цих приготуваннях? Як ви почуваєтеся потім? Буває таке, що цей ритуал є цінним і приємним в родини, його потім згадують діти і плекають спогади про прикраси і вогники. А буває таке, що поки розплутують гірлянду, то встигають пересваритися.
Коли прикрашання оселі до свят в радість усім, чи ви це робите самі, але домашні вдячні, а ви самі тішитеся — знову вітаємо. Якщо це стає передсвятковим ритуальним стресом, варто замислитися, чи воно того варте.
Кухонний марафон.
Були часи, що для приготування їжі треба було наколоти дрова, принести води, заколоти свиню після посту, натопити смальцю, закоптити ковбасу, витратити кілька тижнів, аби капуста заквасилась, тісто на опарі на світанку ставити. А ще корову доїти, курей годувати, чи в місті на закупи ходити.
Піст тримали тижнями, їли переважно кашу і пісний борщ. Від такої невпинної колотнечі та обмеженого раціону справді хочеться відпочити, і мати хліба в запасі, ковбасу готову, щоби спокійно піти до церкви і прийняти колядників.
В містечках і селах так і досі роблять, і це подекуди виправдано чи вимушено. А ось багатьом можна замислитися про таке (і занотувати у щоденнику). Скільки часу пішло на приготування їжі? Як ви почувалися після цього? Чи брала вся родина участь в приготуванні та прибиранні кухні після цього? Чи не болить спина, ноги від стояння, не пащіють щоки? Чи проявили ви любов і співчуття до самих себе, роблячи все це? Чи достатньо місця в холодильнику?
Дуже круто, якщо приготування їжі це — ритуал всієї родини, коли люди теревенять, нарізаючи те саме олів’є, згадують щось хороше, чи гуртом випікають імбирне печиво. Спільні справи породжують спільні приємні спогади. Дослідження показали, що спільне приготування їжі зменшує рівень гормону кортизолу і в жінок, і в чоловіків.
А приготування їжі, особливо випічки, для пригощання інших, дарує відчуття співпричетності, власної значущості. Випікання може бути так званою поведінковою активацією — людям з депресією радять “змушувати” себе робити речі, що колись приносили задоволення і відповідали цінностям. Приготування їжі, що виходить за межі буденності, може добре впливати на психологічний стан.
Готувати науковці радять, “перебуваючи тут і зараз”, тобто бути зануреними у свою роботу, а не робити заради годиться чи бути думками десь далеко. Так, власне, треба їсти, прибирати, слухати один одного. Тож чи готуєте ви “олів’є та заливну рибу”, чи пампухи, голубці, кутю і ріжете копченості, головне, щоби вам воно подобалося, і не було тягарем, стресом, причиною виснаженості чи черговим доказом кризи стосунків. Запишіть свої думки та відчуття в щоденнику. http://bit.ly/2PXuaUC, http://bit.ly/2sNKdMS
Тепер святковий стіл.
Наші потреби в калоріях, співвідношенні білків, жирів, вуглеводів, клітковини, в доданих цукрах не залежать від того, свято нині чи ні. Раціон має базуватися на їжі рослинного походження, складних вуглеводах, містити достатньо харчових волокон, передусім олії, а не масло чи тваринний жир, і зовсім трохи дуже переробленої їжі, солодощів чи алкоголю.
Шлунок може розтягуватися, звісно, але згодом може порушитися механізм відчуття насичення, залежний від розтягнення стінок. Їжа без холодильника може псуватися, алкоголь не покращує травлення, він лише посилює апетит. http://bit.ly/35Jw9CQ
Тож за святковим столом і після нього спробуйте відчути — коли ви уже наситилися? в який момент пропадає апетит? ви відчуваєте сп’яніння і перехід від тривожності і втоми до ейфорії, а потім знову до втоми і злості (чи ваш варіант). Ця вправа також стосується усвідомленості і життя “тут і зараз”. В ідеалі, вам має бути комфортно, смачно, весело, жодної “печії”, важкості, здуття, спазмів, набору ваги чи набряків на ранок. Якщо ні, то запитайте себе: а чи воно було того варте?
Поради зі свідомого споживання їжі (mindfulness) такі: їжте в тиші, можете не доїдати, відкладіть гаджети і вимкніть телевізор, пережовуйте, питайте себе, а чи ви справді хочете це їсти, беріть малу тарілку і накладайте собі їжу самі, і припиніть перехоплювати то цукерку, то ковбаску. Це теж їжа. І не забувайте дякувати тим, хто цю їжу приготував. http://bit.ly/36UQGEB, http://bit.ly/2EAHZ62
Передостанній момент — це відчуття екзистенційної порожнечі на свята чи вихідні.
Люди настільки зайняті потрібними і непотрібними справами, що коли їх раптом не стає: все готове, вихідний, прибирати зарано — ми не знаємо, куди себе подіти. Людям буває важко залишитися на самоті зі своїми думками. Традиційними втечами, і досить хорошими, є секс, настільні ігри, співи, танці, вертепи, гуляння, спорт, візити. Зрештою, сидіти і рефлексувати увесь день точно не треба, як і геть тікати від себе.
Гіршими засобами подолання порожнечі і тиші є телевізор і соціальні мережі, та продовження бенкету. Запишіть в щоденнику, як вам було у вільний день: весело, цікаво, спокійно, чи ви втомилися, чи були тривожність, сум, не було куди себе подіти, нудно?
А тепер погляньте в холодильник і смітник.
Оцініть, чи все приготоване і закуплене спожито, нічого не пропало і не набридло. Чи не змінилася у вас вага? Погляньте на суму витрат на їжу і напої: в ідеалі, вас має все влаштовувати, витрати цілком виправдані і бюджет не підірваний. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, після зимових свят українці викидають на смітник їжі на 470 мільйонів гривень.
Ми жодним чином не ставимо собі на меті зіпсувати вам свята. Ми навпаки прагнемо, щоби кожен святкував Різдво не так, як “завжди робили”, а саме так, як комфортно для його чи її здоров’я, очікувань і цінностей. Сподіваємося, застосування усвідомленості допоможе щасливіше пережити свята і може навіть сформулювати неочікувані, але точні цілі в наступному році.