Як пережити втрату близької людини

29 Лютого 2020

Більшості з нас доведеться пережити втрату близької людини. Щорічно по всьому світу помирає приблизно від 50 до 55 мільйонів людей. За підрахунками, кожна смерть залишає в середньому п’ятьох людей у скорботі.

Кожна людина по-різному переживає смерть близьких. Як правило, з часом більшість людей знаходять достатньо ресурсів, щоби пристосуватися до свого нового життя після втрати. Вони не обов’язково “переборюють” свою втрату, скоріше, вчаться з нею справлятися.

Але приблизно кожна десята людина переживає втрату дуже складно. Така гостра реакція займає більш тривалий період, що призводить до розвитку соціальних, психічних та фізичних проблем.

Ускладнена реакція втрати — це розлад при якому після смерті близької людини виникає стійке та всеохопне відчуття скорботи й горювання. Воно характеризується тугою за померлою людиною або постійною зайнятістю справами, що мають до неї стосунок. Людина не може займатися професійною діяльністю, відчуває емоційне оніміння, а також те, що втратила частину себе. Це може тривати протягом більше, ніж пів року після втрати, або навіть довше.

Зокрема, через дослідження, що підтвердили відмінність у здатності протистояти горю і пов’язані з цим згубні наслідки, ВООЗ у 2018 році включила діагноз скорботи до класифікації психічних розладів. До 2020 року планують організувати надання допомоги людям, які мають такий діагноз, в межах систем охорони здоров’я.

Вислів “час лікує всі рани” лише частково відповідає дійсності, і для людей, які переживають ускладнену реакцію втрати час точно не є рішенням. В такому разі не варто закриватися в собі, сприймати смерть близької людини як покарання чи забувати про своє життя. Важливо заручитися підтримкою близьких, звернутися до фахівця та пройти спеціалізоване лікування.

Про кроки реабілітації після смерті близької людини, як жити з втратою та у який спосіб пристосуватися до нової реальності, у новому матеріалі спецпроєкту “PsycheЯ” від Patriot Defence / Захист Патріотів.

Про допомогу і підтримку людям, які переживають скорботу після насильницької смерті.