Як під час карантину втрачається відчуття часу та як з цим впоратисяя
01 Травня 2020Озирніться довкола — сьогодні вже перше травня. Можливо, ви зрештою вибралися на вулицю і здивувалися від кількості зелені на деревах, адже не помітили, як проминув час.
Відчуття деформованого часу є одним з типових наслідків самоізоляції та карантинних обмежень для багатьох людей, чиї щоденні звички зазнали змін. Людський мозок не сприймає час згідно зі стандартизованими одиницями хвилин і годин — наш організм спирається на внутрішні нейронні годинники.
Дослідники Інституту системної нейронауки ім. Кавлі в Норвегії виявили мережу мозкових клітин, які відповідають за наше сприйняття часу в межах досвіду та спогадів. Простіше кажучи, без нового досвіду, який би розмежовував один день чи тиждень від іншого, наша особиста форма часу може згинатися і розтягуватися у досить дезорієнтуючий спосіб.
А змінюючи діяльність, якою ми займаємося, змінюючи зміст цього досвіду, ми можемо фактично змінити хід сигналу часу в мозку і, відповідно, саме сприйняття часу. Логічно, що досвід в умовах карантину є досить обмеженим. Це впливає і на наше когнітивні навички, тобто здатність ясно мислити, вчитися і запам’ятовувати.
Тому разом з відчуттям дезорієнтації нам стає все важче зосередитися. Потрібно більше часу для виконання раніше звичних завдань, неначе наш мозок став працювати повільніше.
Про те, як допомогти мозку і собі відновити звичне відчуття часу, а також чи пов’язані дезорієнтація в часі та режим багатозадачності, у новому випуску спецпроєкту “Психея”.
Спеціально для любителів нейронауки команда спецпроєкту підготувала переклад статті “How the Brain Experiences Time” — “Як мозок сприймає час”, що присвячена згаданому вище дослідженню, проведеному в Інституті системної нейронауки ім. Кавлі. Почитати статтю українською можна тут
Підписуйтеся на сторінку Спецпроєкт «Психея» у фейсбуку, аби не пропускати нові випуски та залишатися на хвилі здорового глузду
Ілюстрація Іра Лисенко