Нові дані про ліки від коронавірусу

19 Жовтня 2020

Два найбільш очікувані винаходи у 2020 — це вакцина та ліки проти COVID-19. Якщо з вакцинами можемо хоч трохи бути впевнені, адже їхні розробки зараз в активній фазі, і принаймні десять кандидатів вже на третій стадії клінічних випробувань, то з ліками не все так просто.

Днями опублікували результати Solidarity Trial — великого клінічного дослідження ліків (з контролем плацебо), які застосовували для лікування COVID-19. Це препарати гідроксихлорохін, ремдесивір, лопінавір (з ритонавіром) та інтерферон-β1a. Останній досліджували в комбінації з лопінавіром, а пізніше без. В дослідження було залучено 11 266 людей в більш ніж 400 лікарнях у 30 країнах світу. Поки результати опублікували в препринті 

І вони такі: жоден з препаратів, які досліджували, не показав ефективності в лікуванні госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 — ані у зменшенні тривалості перебування в лікарні, ані зменшенні смертності, також їхній прийом не впливав на потребу в підключенні до апарату штучної вентиляції легень.

Щодо гідроксихлорохіну (протималярійний препарат) та лопінавіру і ритонавіру (це ліки, які приймають люди з ВІЛ) стало все ясно ще раніше — після результатів клінічного дослідження Recovery в Британії. Спочатку виявилося, що гідроксихлорохін не приносив жодної користі госпіталізованим пацієнтам, згодом, що лопінавір/риторнавір також — прийом цих препаратів не зменшував суттєво смертність у порівнянні зі стандартною допомогою. Проаналізувавши ці результати та інші зібрані дані з досліджень, ВООЗ виключила ці препарати з дослідження Solidarity. 

Все ще існувала надія на ремдезивір та інтерферон-бета, який спочатку вводили у комбінації з ритонавіром та лопінавіром, але після виходу даних дослідження Recovery почали досліджувати як самостійний препарат. Тепер дані Solidarity цю надію також фактично розвіяли.

• Конкретно у цьому дослідженні ремдесивір показав такі результати: з 2743 госпіталізованих пацієнтів, які його отримували, померли 11%. У контрольній групі — 11,2%. Бачимо, що різниця настільки незначна, що могла виникнути навіть випадково. Отримані дані з проведених раніше досліджень вказували, що ремдесивір зменшував тривалість перебування в лікарні, але не мав значного ефекту на смертність або ж не показував значущих клінічних результатів. Вже тоді науковці вказували, що робити цей препарат загальнодоступним для лікування COVID-19 скоріше за все немає сенсу, зокрема, через його ціну.
• Інтерферон-бета показав ще гірші результати: смертність у групі, яка отримувала препарат (самостійно або в комбінації з лопінавіром чи ритонавіром), становила 11,9%. У контрольній групі — 10,5%.

Що маємо у підсумку? Ті препарати, на які покладали велику надію, виявилися неефективними у лікуванні COVID-19, та жодним чином не вплинули на смертність внаслідок хвороби. Можливо, деякі їхні дослідження ще продовжать з вивченням, чи допомагають вони на ранніх стадіях хвороби. Але зараз зрозуміло точно, що ці противірусні препарати не приносять жодної користі для пацієнтів з тяжким перебігом хвороби.

Лікарям і пацієнтам може бути важко це усвідомити, але зараз досі немає ефективних ліків для лікування COVID-19. І скоріше за все їх не буде взагалі. Антибіотики також не грають вагомої ролі в лікуванні цієї хвороби, при цьому їхнє безконтрольне застосування під час пандемії може мати катастрофічні наслідки глобально у вигляді антибіотикорезистентності.

У лікуванні COVID-19 важливо використовувати підхід “sensible medicinе”. Він пропонує більш ретельний та уважний погляд на доступні варіанти лікування та їхню ефективність у пацієнтів з COVID-19. І передусім закликає лікарів підвищити рівень стандартної допомоги за пацієнтами, зменшити зайві втручання (наприклад, виписати будь-які ліки про всяк випадок, бо це створює ілюзію допомоги) та суворо керуватися науковими даними. Часом умовна бездіяльність — наприклад, не давати пацієнту ліки, ефективність яких може бути спірною та мати негативні наслідки для пацієнта, може бути безпечнішою, ніж дія (дати такі ліки). Важливий баланс та стриманість. Тут є цікава про це стаття

Окрема історія як реагує керівництво МОЗУ на нові дані щодо препаратів для лікування COVID-19. Коротка відповідь — майже ніяк.

Спочатку так було з гідроксихлорохіном. На появу даних, які прямо вказували на небезпеку гідроксихлорохіну, жодної реакції не було.  Добре, що з протоколу в липні виключили лопінавір та ритонавір, але гідроксихлорохін там все ще залишився. 

Тепер схожа ситуація може бути з ремдесивіром. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко вчора повідомив, що препарат закуплено і його вже везуть в Україну. Цікаво, чи зміниться щось у протоколі МОЗУ для лікування COVID-19 щодо його застосування, зважаючи на нові дані.

Зараз нам всім залишається одне — не нехтувати заходами безпеки, аби не підхопити вірус — правильно носити маску, дотримуватися фізичної дистанції та гігієни рук, очікувати на ефективну і безпечну вакцину проти COVID-19 та зберігати здоровий глузд.

Щодо останнього пункту раджу почитати інтерв’ю лікаря Руслана Буяновського для LB.UA. Це, зокрема, хороше пояснення простою мовою чому нам варто дотримуватися всіх попередніх пунктів та ретельно піклуватися про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких.