Про безсимтомне поширення COVID-19 та важливість тестування

10 Квітня 2020

Науковці зараз намагаються дослідити роль пресимптоматичної та безсимптоматичної передачі вірусу SARS-CoV-2. Тобто випадків, коли людина інфікована вірусом, але взагалі не проявляє симптомів хвороби COVID-19, або ж проявляє їх пізніше. При цьому навіть без прояву симптомів може передавати вірус іншим. Що наразі про це відомо?

➡ Для початку, коротке пояснення понять простою мовою для розуміння. Перебіг інфекції викликаної SARS-CoV-2 орієнтовно можна поділити так:

→ Люди, інфіковані вірусом SARS-CoV-2, які не проявляють симптомів, тобто з асимптоматичним перебігом.
→ Люди з вірусом SARS-CoV-2, які мають легкі симптоми, тобто мають, легку форму CОVID-19, та не потребують госпіталізації.
→ Люди, у яких SARS-CoV-2 викликав хворобу CОVID-19 з важкими симптомами. Ці люди потребують госпіталізації.

Це означає, що не всі люди інфіковані вірусом SARS-CoV-2 мають хворобу CОVID-19. Але означає, що навіть без симптомів хвороби вони можуть інфікувати інших.

➡ Тому World Health Organization (WHO), за наявними даними наразі, визначає такі типи передачі вірусу:

◾ Симптоматична передача — це випадок, коли людина має розвинені ознаки та симптоми COVID-19 і вже за їхньої наявності може інфікувати інших.

Дані опублікованих епідеміологічних та вірусологічних досліджень свідчать про те, що вірус SARS-CoV-2, передусім, передається від симптоматичних людей іншим людям під час тісного контакту. Це відбувається через невеликі краплі рідин з носа чи рота. Ці краплі поширюються під час того, як хвора людина кашляє, чхає, розмовляє або видихає повітря.

Інший спосіб — контакт із забрудненими предметами чи поверхнями. Якщо, наприклад, інфікована людина, пчихнула, не прикривши рот, краплі можуть приземлитися на поверхню. Інша людина може її торкнутися, а потім торкнутися свого обличчя, і таким чином інфікуватися.

Дані досліджень, в яких збирали повторні біологічні зразки у підтверджених пацієнтів, свідчать про те, що вивільнення вірусу SARS-CoV-2 є найвищим у верхніх дихальних шляхах (у носі та горлі) на початку захворювання. Тобто людина може бути найбільш заразною протягом перших трьох днів від часу появи симптомів. https://bit.ly/3c9c9fC, https://go.nature.com/2Vjn8Mz

◾ Пресимптоматична передача.

Інкубаційний період для хвороби COVID-19 (час від зараження вірусом до виникнення симптомів) становить в середньому 5-6 днів. Проте, може збільшуватися до 14 днів. У цей період деякі люди, інфіковані вірусом SARS-CoV-2, можуть вже бути заразними і передавати вірус іншим. Тобто до появи симптомів хвороби COVID-19.

Такий тип передачі було виявлено шляхом пошуку контактних осіб та ретельного дослідження кластерів підтверджених випадків. Наприклад, в Сінгапурі серед 157 випадків внутрішньої передачі вірусу (станом на 23 січня — 16 березня), 10 випадків зараження трапилося саме таким шляхом. В чотирьох кластерах такої передачі було визначено дати зараження і всі контакти, і виявилося, що інфікування відбулося за 1-3 дні до появи симптомів у людини, що інфікувала.

Дослідження серійних інтервалів, тобто, кількості днів між появою симптомів у первинному та вторинному випадку у Китаї показало, що 12,6% випадків передачі були пресимптоматичними.

Можливість пресимптоматичної передачі також підтверджується даними, які показали, що деякі люди мали позитивний лабораторний тест на наявність вірусу за 1-3 дні до появи симптомів хвороби.

Механізм передачі вірусу від пресимптоматичного випадку такий самий, як і під час симптоматичного — через краплі під час тісного контакту з іншою людиною чи торкання до забруднених поверхонь.

◾ Асимптоматична (безсимптоматична) передача означає, фактично те ж саме, що і пресимптоматична. Лише з відмінністю, що людина з вірусом SARS-CoV-2 взагалі не розвиває симптомів хвороби COVID-19, тобто не має клінічних проявів хвороби.

Перший кейс асимптоматичної передачі вірусу був зафіксований в Німеччині. Також наявні повідомлення про ймовірний шлях такої передачі у Китаї та США.

Наприклад, останнє дослідження, проведене в будинку для літніх людей в Вашингтоні. Після виявлення COVID-19 у медичного працівника, який там працював, 76 з 82 жителів були протестовані на SARS-CoV-2. Виявилося, що 23 з них (30,3%) мали позитивні результати тесту. Приблизно половина випадків протікала безсимптомно в день тестування.

Асимптоматичні випадки передачі були зафіксовані і під час спалаху хвороби SARS, яку викликав вірус SARS-CoV. Цікаво, що безсимптомні випадки характеризувалися нижчими титрами антитіл вірусу SARS-CoV у порівнянні з інфікованими людьми, які розвинули пневмонію.

➡ Що це все означає?

Раннє виявлення та ізоляція симптоматичних хворих на COVID-19, разом з відстеженням та ізоляцію їхніх контактів, є важливою стратегією стримування COVID-19. Однак, існування підтверджень щодо передачі вірусу без симптомів також мають враховуватися, особливо, під час розробки стратегії тестування населення. Тим паче, протестовані на SARS-CoV-2 мають бути УСІ контактні особи виявленого хворого, навіть якщо вони не проявляють симптомів COVID-19.

Тестування людей ЛИШЕ із симптомами не здатне виявити всі випадки інфікування SARS-CoV-2. Це один з аргументів на користь впровадження масового тестування людей і збільшення потужностей тестування.

Що більше робиться тестів, то краще відбувається виявлення ВСІХ випадків SARS-CoV-2. Що більше виявлено випадків, то краще можна контролювати поширення вірусу та зрештою навіть його зупинити.