Про COVID-19 та комп'ютерну томографію

27 Жовтня 2020

Коли я працювала радіологом, у нашому департаменті лікарі носили спеціальні беджі. Вони вимірювали рівень радіації, яку отримала людина. Одного разу мій бедж зафіксував перевищення норми в два рази, тож через це я цілий місяць не могла заходити в приміщення, де була апаратура. Чому? Бо опромінення не зникає нікуди просто так, воно здатне накопичуватися (це називається cumulative radiation exposure), і з часом може мати негативні наслідки для здоров’я.

Дивлячись на те, що зараз відбувається з самопризначенням та призначенням лікарями КТ (комп'ютерної томографії) у разі хвороби на COVID-19, коли воно зовсім не потрібне, та чергами на це дослідження на тижні наперед, здається, що скоро ми матимемо проблему. Чомусь про це не говорять самі лікарі, та ті заклади, які роблять КТ всім і всюди просто так без жодних на те причин. Навіщо говорити про ризики та непотрібність процедури, якщо пацієнти сплачують за це гроші зі своєї кишені.

Випромінювання, яке ви отримуєте, коли робите рентген чи КТ, — це іонізуюче випромінювання. Його дія може пошкоджувати ДНК, і хоча ваші клітини відновлюють більшу частину завданих збитків, це не завжди відбувається повністю. Результатом цього можуть бути мутації ДНК, які з часом можуть збільшувати ризик мати рак. Це залежить від регулярності виконання втручання, типу обладнання, на якому його роблять, а також розміру частини тіла, яка піддається опроміненню. Не варто й забувати, що ми постійно піддаємося дії радіації з навколишнього середовища.

Що це означає? Що кожне виконання КТ — це плюс до вашої дози радіації. І що частіше це відбувається, то збільшується опромінення. Тому КТ, як і будь-які види медичних втручань, передусім, передбачає оцінку очікуваної ефективності та користі втручання та пов’язаних з ним ризків.

Що ми бачимо у випадку КТ і COVID-19?

Знімок КТ фактично не впливає на тактику лікування та не сприяє швидкості одужання.

Не є визначальним у прийнятті рішення щодо госпіталізації у разі ускладнення перебігу хвороби. Для цього є безліч інших індикаторів, які не піддають людину опроміненню, — вимірювання кисню, загальний стан, наявність певних симптомів (як-от задишки) чи низка аналізів.

Воно збільшує ризики непотрібних втручань та сприяє прийняттю необдуманих рішень щодо здоров’я. Найпоширенішим у випадку з COVID-19 є зайве лікування антибіотиками.

Тож в результаті ви не отримаєте жодної користі від проведеного дослідження окрім додаткової дози радіації та зайвих грошових витрат.

Щодо збільшення ризику появи раку.

Зараз науковці досі не мають однозначної відповіді, чи збільшує КТ вірогідність виникнення раку, бо не вистачає даних. Але більшість все ж таки переконані у тому, що це можливо. Особливо це стосується людей, які вже лікувалися від раку. Часте використання КТ в подальшому, може збільшувати ризики появи інших видів раку в майбутньому.

Є також такі дані. У дослідженні, проведеному в 2009 році, науковці оцінили потенційний ризик раку в результаті КТ у майже 31 500 тисяч пацієнтів протягом 22 років. В цілому для групи зростання ризику було невеликим — на 0,7% вище загального ризику раку в США протягом усього життя. Але для пацієнтів, у яких були проведені множинні КТ, збільшення ризику було вищим — від 2,7% до 12%. (У цій групі 33% отримали більше п'яти сканувань КТ; 5% — понад 22 сканування; і 1% — більше 38).

Що це означає? Що сукупний вплив випромінювання від КТ поступово додається до базового ризику мати рак. Просто уявіть, що з кожним КТ ви збільшуєте свої шанси мати рак. Ці ризики можуть бути незначиними (тобто одне КТ не перевищує природний ризик мати рак), але в загальному на рівні популяцій виконання КТ багатьма людьми без потреби та без значної вигоди для здоров’я можуть серйозно збільшувати захворюваність в майбутньому.

Коли рекомендують робити рентген чи КТ легень у разі COVID-19?

Їх не варто робити для первинної діагностики COVID-19. Тестування на наявність вірусу залишається єдиним специфічним методом діагностики. Завжди потрібне підтвердження тестом, навіть якщо знімок показує зміни.

Знімок також навряд покращить клінічні результати у разі хвороби, тобто зробите ви його чи ні — одужання не настане швидше. Такі висновки наводить огляд із Кокранівської бази даних. Це стосувалося пацієнтів з інфекцією нижніх дихальних шляхів, які мали чи не мали рентгену.

Робити КТ чи рентген знімок рекомендовано госпіталізованим(!) пацієнтам із важким перебігом хвороби, що мають конкретні клінічні показання до КТ, наприклад, задишку чи наявність супутньої патології.

Зауважте, що в жодному протоколі лікування COVID-19 у разі легкого перебігу хвороби немає рекомендації робити КТ, аби дізнатися, що ж там відбувається в легенях. 

Тож що робити?

Якщо ви пацієнт — ніколи не поспішайте призначити собі самостійно КТ або будь-який інший тест, не проконсультувавшись з лікарем. І навіть поради лікаря намагайтеся сприймати обдумано. Обговорюйте різні варіанти та намагайтеся зрозуміти, що відбувається у процесі вашого лікування чи діагностики і для чого.

Але навіть, коли на КТ вас направляє лікар, не соромтеся перепитати, чи можна замінити КТ на інший спосіб діагностики, який не включає в себе випромінювання, наприклад, цифровий рентген, МРТ або УЗД.

Якщо ви лікар — пояснюйте пацієнтам, що КТ не є помічним у разі легкого перебігу COVID-19, говоріть про ризики для здоров’я та радіацію у разі використання цього методу діагностики хаотично та коли заманеться. Та зрештою не призначайте своїм пацієнтам КТ навмання та без медичних на це показань.