Чому не можна мовчати, коли вчитель порушує права дітей

16 Жовтня 2020

Кілька днів тому в мережу потрапив запис як вчителька під час уроку сварить та принижує дитину за те, що вона відповіла їй українською мовою. Це відбулося в одній з одеських гімназій. Послухайте запис, якщо ви його ще не чули. Жодні переповідання змісту не зможуть передати цю ситуацію повною мірою.

Вчитель, який чи яка дозволяє собі принижувати дитину, має бути позбавлений можливості працювати з дітьми назавжди. Спробуйте уявити таку ситуацію десь в Німеччині чи у Франції. Це просто неприпустимо.

Інша річ, яку неможливо оминути увагою — те, як викладачка звинувачує ученицю, що вона начебто “вище за всіх”, бо розмовляє українською. В Україні. Мовою, яка є державною мовою згідно з Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Можливо, вчительці та директору школи, де стався інцидент, слід нагадати, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова — це визначено в Законі. І вчителька, яка викладала урок російською, порушила Закон.

Ще один Закон, з яким слід познайомити вчительку — це Закон щодо протидії булінгу (або цькування, коли дії кривдника завдають шкоди фізичному чи психічному здоров’ю). Це стосується зокрема психологічного насильства стосовно малолітніх осіб у навчальних закладах. Закон передбачає за булінг адміністративну відповідальність — штраф або громадські роботи. Якщо керівник навчального закладу не повідомляє про булінг поліції — на нього чи неї також накладається штраф або обов’язок виконати громадські роботи.

Коли вчителька каже всьому класу учнів, що одна учениця вважає себе “вищою за всіх”, бо відповідає українською мовою — вона принижує дитину, але не лише це. Такими конструкціями вчителька намагається налаштувати інших дітей проти неї. Тобто намагається цькувати дитину та ще й підбурює до цього інших учнів. З одного запису неможливо судити, чи системна така поведінка вчительки. Однак, є підставою для того, щоби жодні батьки не захотіли, аби їхні діти відвідували її уроки.

Після того, як про цей інцидент в Одесі написали в багатьох ЗМІ, а соцмережами прокотилася хвиля обурення — вчительку звільнили. Однак, вона так і не вибачилася ані перед дитиною, якій завдала психологічної шкоди, ані перед класом. Крім того, вона може знову влаштуватися на роботу в іншу школу й мати можливість знову намагатися цькувати учнів.

Те, що саме використання української мови стало приводом для цькування у свідомості цієї викладачки, демонструє наскільки сильно вже “попрацювала” російська пропаганда. Ні для кого не секрет, що ідеї щодо “утисків російськомовної меншості”, “штучного насадження української мови” й інші нісенітниці безперебійно лунають з російських та проросійських ЗМІ, або ж публічних осіб, що підтримують інтереси Росії. Бо це є елемент гібридної війни, яку веде Кремль, яка зокрема має на меті знецінити та знищити українську мову та українську культуру.

Проблема становища української мови в українській системі освіти — це чергова демонстрація того, яку мову реально треба захищати в Україні. Поки рупори Кремля розкручують штучні дискурси про нібито утиски російськомовних людей в Україні, а деякі політики продовжують здіймати ґвалт на “захист” російської мови та російськомовного населення, в українських школах дітей сварять за українську мову. Чи передбачаються зміни в цьому напрямку, коли на чолі Міністерства освіти України — плагіатор та носій ідей Табачника — питання риторичне. Поки що українцям, у своїй державі, доводиться буквально виборювати право отримувати послуги та освіту державною мовою чи витрачати час і зусилля, аби виховувати дитину в україномовному середовищі. Детальніше

Те, що інші українські викладачі не захотіли чи побоялися відкрито заявити, що обурені діями колеги з одеської гімназії й не підтримують їх, показує, що ситуацію хочуть чимшвидше замовчати та забути. Так, про це неприємно і соромно говорити. Але, якщо просто закривати на таке очі, подібні історії повторюватимуться знову й знов. Прикро, але таких вчителів в Україні може бути сотні. Просто їхній тиск на учнів та знецінення державної мови залишаються в межах сім’ї чи школи. Або взагалі дитина все тримає в собі, бо боїться поділитися з батьками.

Будьте пильними:

• Якщо ваша дитина каже вам, що в школі на неї тиснуть через українську мову або будь-які інші причини
• Навіть, якщо ваша дитина не каже вам про це, але вона повертається зі школи сумною і пригніченою
• Якщо з вашою дитиною все гаразд, але ви помічаєте, що в її класі цькують чи ображають інших дітей і, можливо, ваша дитина є співучасником цього
• Якщо ви вчитель та помічаєте, що ваш колега дозволяє собі принижувати учнів
• Якщо ви директор школи, в якій вчителі ігнорують законодавство та тиснуть на учнів

Не мовчіть про такі речі! Поговоріть з кривдником, з дитиною, її батьками, зверніться до правоохоронних органів. Якщо ви бачите несправедливість і нічого не робите — ви стаєте співучасником цієї несправедливості. Тільки разом ми можемо вплинути на те, щоб прибрати токсичну атмосферу і комплекс меншовартості з українських навчальних закладів. Це дуже важливо, адже саме від школи великою мірою залежить виховання майбутніх поколінь українців та майбутнє країни.