Про користь відповідального споживання

16 Листопада 2019

Апсайклінг став словом року за версією Кембриджського словника. Апсайклінг — це виготовлення нових речей зі старих чи з перероблених матеріалів. Речі використовують ще раз, аби зменшити обсяги світового виробництва та мінімізувати негативний вплив на довкілля. Це особливо актуально для великих міст, де гостро стоїть питання переробки та утилізації сміття 

Показово насправді, що серед претендентів на слово року 2019 екологічні терміни:

• carbon sink — ділянка лісу, яка може поглинути велику кількість вуглекислого газу та зменшити глобальне потепління,
• compostable — матеріал, який можна компостувати,
• preservation — збереження природних ресурсів.

Водночас, використання слова апсайклінг за останні 8 років зросло на 181%. Це свідчить про усвідомлення людством своєї відповідальності за стан довкілля та загрози, яку становить забруднення планети.

Важливо не плутати ресайклінг та апсайклінг. Ресайклінг передбачає повну переробку виробу для виробництва з його сировини аналогічного. А апсайклінг — це про нове життя речі. Наприклад, кросівки з океанічного пластику.

Чудово, що і в Україні розвивається філософія відповідального споживання. При тому, що обсяги сміття, що припадають на одну людину, в Україні є доволі високими — від 0,5 до 0,99 кг сміття на день.  Загалом по всьому світу за рік генерують більше 2 мільярдів тонн побутових відходів. Щоденний екологічний слід людини — 0.74 кг сміття. Зважаючи на урбанізацію, зростання населення землі та розвиток виробництв, очікується, що до 2050 року щорічна кількість сміття сягне 3,4 мільярди тонн. 

В Україні також розвивається бізнес, заснований на повторному використанні речей. Вони створюють вечірні костюми з роби зварювальників і пожежників, світильники із запчастин старих велосипедів, аксесуари з консервних банок.

Про шкоду пластику сказано вже доволі багато, і боротьба з забрудненням пластиковими відходами триває доволі активно. Використання пластикових пакетів заборонене в Грузії, Кенії, Чилі, Південній Кореї, Новій Зеландії, частково — у Молдові. У Євросоюзі до 2021 мають зникнути пластикові соломинки для напоїв, посуд і палички для надувних кульок. До 2025 року в ЄС мають переробляти 90% пластикових пляшок. Днями Верховна Рада також ухвалила закон про обмеження використання пластикових пакетів, наприклад.

Що ж стосується відповідального споживання та використання одягу, кожен може зробити свій внесок — для цього не потрібне законодавче регулювання абощо.

Декілька простих порад, які зроблять ваше трохи більш екологічним:

• Сортуйте сміття. Як банально це би не звучало, потрібно дійсно докласти зусиль, аби зробити перший крок. Дізнайтеся, де найближчі до вас пункти прийому, облаштуйте вдома декілька ємностей для збору пластику, паперу, скла.
• Ходіть за покупками з екосумками, так ви убезпечите себе від зайвих поліетиленових пакетів. 
• Купуйте напої в скляних або металевих, а не пластикових пляшках. А каву — у свої чашки.
• Купуйте лише ті речі, які вам дійсно знадобляться. Старайтеся реалістично оцінити, чи будете ви носити цей одяг, взуття, сумки, прикраси. Відмовтеся від хутра та шкіри.
• Не викидайте непотрібні чи старі речі просто в смітник. Їх можна передати благодійним фондам, продати в благодійних магазинах чи на благодійних ярмарках. Спробуйте самостійно дати речам друге життя, за потреби зверніться до кравчині, або, друзів, батьків, які можуть у цьому допомогти.

Пам’ятайте, що з 1960 року кількість людство генерує на 811% більше текстильного сміття. І лише в США щороку викидають 16 мільйонів тонн тканини. Виробництво одягу також є забрудником довкілля. Воно потребує землі та води. Також виробництво кольорових тканин не рідко означає шкідливі викиди у водойми та повітря. 

• Заохочуйте друзів, знайомих, рідних та сусідів бути екологічно відповідальними та сповідувати свідоме споживання — не купувати зайвого та не викидати зайвого. Ота упаковка від молока на вашому столі та ота стара сукня цілком можуть мати цікаве життя і після того, як ви позбудетеся їх.