Про поради батькам маленьких дітей (доречні і не дуже)

21 Грудня 2020

Цим постом хочу звернутися до бабусь та дідусів маленьких онуків.

Ви теж колись тільки починали робити свої перші кроки в цьому прекрасному і бентежному світі батьківства. Як і всі, спочатку ви почувалися розгубленими та трохи наляканими. Але потім вивчали все більше методів виховання та все більш вправно навчалися доглядати за своїми дітьми. Після років кропіткої і дуже непростої роботи ви виростили чудових людей. І, можливо, вам іноді здається, що це достатній аргумент, який би підтвердив, що все, що ви робили на шляху їхнього виховання, було на 100% правильним. Але хочу попросити вас зупинитися на хвилинку та послухати іншу точку зору.



У світі нічого не стоїть на місці. З року в рік науковці відкривають щось нове, а людство відмовляється від якоїсь практики чи переконання, які були вельми популярними в минулому. Зокрема науковці постійно щось дізнаються про особливості функціонування організму людини, його слабкостей та можливостей. І також умов, за яких він росте й розвивається у найкращий спосіб. Через це не перестають змінюватися навіть усталені уявлення щодо таких базових потреб людини, як їжа, сон, способи гігієни, перша допомоги при хворобі тощо. Вимоги до виховання дітей змінюються також.

Ці стрімкі зміни щороку стають ще стрімкішими. Це складно прийняти, коли те, що ви звикли робити все життя, раптом хтось називає неактуальним чи навіть шкідливим. Це нікому не сподобається. Але ми всі маємо вчитися докладати зусиль над собою та прислухатися до здорового глузду.

Дуже часто і на моїй сторінці, і в батьківських пабліках чи чатах батьки маленьких дітей жаліються, що не можуть порозумітися зі своїми батьками. Що бабусі та дідусі нав’язливо пропонують свої погляди та методи виховання дитини, як єдино правильні. І навіть не хочуть допустити можливість, що їхні діти також можуть мати рацію.

“Я тебе купала у відварі череди з марганцівкою і ти взагалі ніколи не хворіла!”

“Не знаю, завжди всі дітям одягають шапочку, а ти взагалі про що думаєш?!”

“Та припини пручатися і постав гірчичники — одразу стане легше"

Поради, які сформульовані подібним чином, звучать скоріше деструктивно, аніж приносять якусь користь. З більшою ймовірністю вони призведуть до сварки. Або виснажені батьки маленьких дітей просто втомляться сперечатися та удаватимуть, що дотримуються цих прохань. Бо сучасна наука відкидає більшість способів догляду за дитиною, які користувалися популярністю у минулому столітті. І це нормально.

Пам’ятаєте, як колись усі користувалися стаціонарними телефонами? Натискали великі кнопки, тримали велетенську слухавку і могли з’єднатися з людиною тільки перебуваючи вдома. Мені подобалося цим користуватися, в цьому був свій шарм. Але, відколи є мобільні телефони, я майже забула як виглядав мій телефон вдома. Натомість я і пару годин не протримаюся, щоб не зазирнути у свій смартфон. Думаю, у вас схожа ситуація. Так само не варто дотримуватися застарілих поглядів лише тому, що в якийсь момент вони здаються більш звичними, ніж щось нове.

Звісно, ви хочете допомогти. Звісно, ви ділитеся лише речами, в яких впевнені. Але згадайте, як самі лише стали батьками. Хіба вас не дратувало, коли інші люди повчали, як робити правильніше? Хіба ви не відчували, що як батьки бажаєте зробити лише найкраще для своєї дитини та шукаєте найбільш оптимальні й прогресивні способи, як це зробити?

Це не означає, що ви не можете допомогти своїм дітям. Просто розгляньте також інші способи допомоги, в яких не доведеться полемізувати щодо того, чи правильно вони привчають дитину до горщика й чи достатньо часу вони проводять на вулиці. Ваші діти розберуться, як колись розібралися й ви.

Натомість спробуйте способи допомоги, які порадують усіх:

Є дуже багато варіантів, як ви можете допомогти. Бабуся й дідусь — це незамінні люди, з якими в онуків можуть скластися особливо теплі стосунки. А в їхніх батьків — тонни вдячності. Будьте відкриті до нового та чуйте, які насправді є потреби у ваших дітей.

поділитися