Взяла участь у панельній дискусії про комерційні детермінанти здоров'я

29 Жовтня 2019

Взяла участь у панельній дискусії про комерційні детермінанти здоров’я у рамках World Health Summit 2019. Головний меседж мого виступу — великий бізнес часто ставить дохід вище суспільної користі, Україна — не виняток. І це має дуже небезпечні наслідки для здоров’я нації.

Маємо яскравий приклад, про який уже розповідала раніше, — заводи українського олігарха Ріната Ахметова. 6 із 10 підприємств, що найбільше забруднюють довкілля, належать саме цьому олігарху.

Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, який входить до групи “Метінвест”, очолює список найбільших забрудників країни. Загалом підприємства Ахметова за рік викидають у повітря 847,795,000 тонн шкідливих речовин. Напевно, не дарма місцеві називають цей холдинг СмертьІнвест.

У 2018 році Маріуполь визнали найбільш забрудненим містом України. Водночас, саме у 2018 році Метінвест подвоїв свій прибуток у порівнянні з 2017 і заробив 1,188 млрд доларів. Загальна виручка групи минулого року становила 11,88 млрд доларів.

Сьогодні в Маріуполі відбувся перший інвестиційний форум за участі найвищого керівництва держави Re:Think Invest in Ukraine. Там президент Володимир Зеленський, Олексій Гончарук - Прем'єр-міністр України, спікер Дмитро Разумков та міністри закликали міжнародних інвесторів повірити в Україну, порівнювали нашу країну з Apple та Google на початку свого розвитку і акцентували увагу на тому, що проводять форум саме в Маріуполі. Це дійсно могло бути символічно — промислове місто, звільнене від російських окупантів.

Щоправда, навряд інвесторам показали та розказали про підприємства українського олігарха, які фактично не дають місцевим мешканцям дихати та повільно вбивають їх. Особливо, якщо враховувати, що серед медіа-партнерів форуму телеканали Ахметова, а топ-менеджмент його компаній під телекамерами підписав меморандум про інвестиції в екологію.

Доларовий мільярдер та його бізнес інвестують чималі гроші в те, щоб купувати лояльність і контроль. Місцеві активісти стверджують, що Маріуполь фактично перебуває під контролем Метінвесту. У 2015 бізнес-група Ахметова витратила більше мільярда гривень на місцеві вибори. Мером міста став один із колишніх топ-менеджерів Метінвесту Вадим Бойченко.

Тепер у міській раді наполегливо захищають групу від закидів щодо екології, називаючи її головним наповнювачем міського бюджету. Дійсно, підприємства Метінвесту, завод Ілліча та АзовСталь дають половину всіх податків, що надходять до міського бюджету. Так, вони дають робочі місця та гроші на потенційний розвиток міста, але саме вони свідомо вбивають місцевих мешканців.

Забруднене повітря ще більш небезпечні наслідки для здоров’я, аніж наприклад, куріння — щороку у світі через нього помирають 8,9 млн людей, від наслідків куріння — 7 млн.

Ця історія — про безвідповідальний бізнес, який заробляє мільярди доларів та псує життя і здоров’я мільйонів українців.

Ще одним наслідком безвідповідальності бізнесу є реклама фуфломіцинів. Фармкомпанії вкладають величезні гроші в рекламу цих псевдоліків на телебаченні та наживаються на здоров’ї українців.

Наведу декілька цифр, які дають достатньо чітке розуміння небезпечності ситуації:

• У 2016 році фармацевтичні компанії загалом на телевізійну рекламу витратили 42,5 млн доларів.
• 30-50% реклами на телебаченні — це реклама медичних препаратів.
• 69% українців вдаються до самолікування.
• 52% українців обирають ліки за порадою друзів або Google.
• За 5 років (2013-2017) українці витратили 3,6 мільярда доларів на препарати без доведеної ефективності.
• Із 10 найпопулярніших препаратів, які найбільше купували українські пацієнти у 2017 році, лише 3 належать до категорії основних лікарських засобів. Решта — симптоматичні та супутні препарати, або ж такі, що не мають достатньої бази ефективності.

Рішення придбати саме ці ліки, що насправді є фуфломіцинами, могло означати для багатьої українців відмову від інших препаратів — через обмежені фінансові можливості. Тобто фактично фармацевтичні компанії, обманюючи українців, позбавляють їх можливості на лікування. Крім того, використання препаратів, які не лікують, може бути небезпечним для здоров’я, адже хвороба в цей час може прогресувати.

Аби змінити ситуацію в охороні здоров’я, як не дивно, потрібно змінити ситуацію в правоохоронній та судовій системі. Потрібне законодавче регулювання та контроль за його виконанням.

Здавалося б, в Україні рекламний ринок регулюють із десяток законних та підзаконних актів. Щоправда, вони не виконуються, адже немає дієвого механізму контролю. Ще в міністерстві ми розробили законопроект, який має регулювати ринок реклами, і суттєво обмежити рекламу лікарських засобів. Він мав заборонити використовувати в рекламі ліків відомих людей, що зображають медиків, заборонити будь-яку рекламу народної медицини та цілительства. Законопроект також мав надати МОЗ можливість моніторити та контролювати рекламу лікарських засобів і передбачав чіткі штрафні санкції за порушення законодавства. Більше про проект тут. Однак він так і не був ухвалений.

Нереформована судова система також дає свої “плоди”. Не виключено, що під тиском алкогольного лоббі славнозвісний Окружний адміністративний суд Києва скасував заборону на продаж алкоголю вночі. Прихильники цього рішення заявляли, що заборона є обмеженням вільного ринку. Але варто не забувати про наслідки вживання алкоголю і про те, що безпечної дози не існує. Як і про те, що в країні із верховенством права судові рішення так не ухвалюються.

Ще одна прогалина в законодавстві, яка становить безпосередню загрозу здоров’ю українців — відсутність будь-якого регулювання продажу вейпів та електронних цигарок. У США уже зафіксовано 7 смертельних випадків від важкої хвороби легенів серед курців електронних пристроїв для куріння та вейпів. Також зафіксовано 530 випадків цієї хвороби. Американські дослідження свідчать, що середній вік хворих від 18 до 34 років, багатьом немає ще навіть 18.

Детально про шкоду вейпів та епідемію хвороби вейпінгу тут.

Усі ці приклади об’єднує те, що виправити ситуацію та захистити здоров’я українців не вийде без змін у правоохоронній та судовій системах. А влада, якщо дійсно прагне дбати про здоров’я нації, має не йти на компроміси з олігархами, а встановлювати чіткі червоні лінії, які нікому не можна переходити, незалежно від статусу, фінансових можливостей чи посади.