Як перевірити, чи соціологічне опитування не фейк
14 Листопада 2019Дискусія, що виникла після публікації соціологічного дослідження, проведеного на окупованих територіях компанією “Нью-імідж маркетинг груп” на замовлення “Дзеркала тижня”, насправді мала би бути передусім про те, навіщо потрібні соціологічні дослідження та як користуватися їхніми результатами.
Соціологічні дослідження проводять, аби розуміти настрої суспільства щодо важливих для держави або окремих людей чи компаній питань. Залежно від мети вони можуть бути кількісними або якісними та відрізнятися за іншими показниками.
Соціологічні дослідження насамперед є інструментом заміру суспільних настроїв. Вони допомагають ухвалювати рішення, формувати державну адженду та вирішувати суспільні проблеми.
Але не рідко в руках політиків чи груп впливу вони стають засобом маніпуляції громадською думкою, особливо під час передвиборчих кампаній. Це може бути зроблено зумисно, якщо дослідження замовне. Або ж так може статися через хибні інтерпретації результатів дослідження в медіа.
Тож перш ніж хапатися за серце після невтішних результатів чергового соціологічного дослідження або кричущого заголовку, варто зазирнути трохи далі, і розібратися, чи взагалі варто довіряти соціологічному дослідженню.
- ▪️З’ясуйте хто саме та як проводив дослідження і на чиї гроші, чи немає у виконавців конфлікту інтересів. Особливо, коли йдеться про рейтинги кандидатів чи партій — зверніть увагу на замовника. Варто також перевірити, чи немає компанії-виконавця в списку псевдосоціологів:
- ▪️Шукайте першоджерело опитування — сайт компанії допоможе переконатися, що названа організація дійсно існує, а не є вигадкою передвиборчої кампанії або компанією на один день. Якщо сайту або бодай сторінки в соцмережах немає — це поганий сигнал.
- ▪️Результати ґрунтовних дослідженнях зазвичай публікуються разом із запитаннями та розгорнутими даними. Читайте далі заголовків. Від того, як сформульовані питання, безпосередньо залежить результат дослідження. Віяла відповідей мають бути взаємовиключними. Може бути так, що одне питання йде вглиб іншого, розвиває його. Також можуть бути запитання, що слугують перевіркою того, чи свідомо респондент відповідав на попередні питання.
- ▪️Зверніть увагу на вибірку. Вона має бути репрезентативною та відповідати цілям дослідження. Якщо вибірка є репрезентативною для всієї України, має бути примітка щодо тимчасово окупованих територій.
- ▪️Також має бути обґрунтовано метод збору даних і вказані його обмеження. Наприклад, чому опитування проводили телефоном, онлайн чи наживо.
- ▪️Варто зважати, коли проводилося дослідження. Обов’язково має бути вказано, якою є похибка та дизайн-ефект.
- ▪️ Має значення також, коли були опубліковані його результати, хто їх опублікував та які медіа, блогери чи канали їх поширюють.
Цей гайдлайн допоможе ретельніше дбати про свою інформаційну гігієну, захистити себе від фейків, маніпуляцій та невиправданих емоційних переживань.
Але перевіряти достовірність досліджень варто не лише пересічним споживачам інформації, а й журналістам та редакторам, які регулярно пишуть новини за результатами соціологічних досліджень. Редакційна політика видань також має містити рекомендації щодо трактування досліджень і формулювання заголовків до них. Авторам новин варто пам’ятати, що неточне формулювання заголовків може спричинити хибне трактування всього дослідження та викривлення сприйняття його суспільством.
Детальні поради, як читати результати досліджень