Як влада імітує правосуддя
07 Серпня 2020Чи відчуваєте, що ви живете у країні, де існує верховенство права, справедливість і рівність перед законом? Я — ні.
В Україні немає незалежної правоохоронної системи. Права та свободи людини — це просто слова, якими можна маніпулювати. Мати справу з правоохоронними органами — як грати в лотерею. Ніколи не знаєш, чи пощастить тобі і вони справді допоможуть, захистять від злочинців і покарають їх. Бо часто українцям саме не щастить. “Нещастя” може відбутися, коли ти переходиш дорогу “не тим людям” — ну, наприклад, дуже голосно відстоюєш свою позицію, яка критикує чинну владу. І тоді вся махіна так званого правосуддя йде проти тебе. Навіть, якщо ти постраждалий, у кращому випадку — винуватців не знайдуть. У гіршому — звинуватять тебе.
Органи прокуратури України, на чолі з Офісом Генерального прокурора, часто не здатні справедливо представляти інтереси громадян. Кейси, які відбуваються в останні роки у резонансних судових справах, підтверджують це.
Справа Стерненка
Це може стати хрестоматійним кейсом про те, як ганьбить себе система правосуддя. Востаннє писали про це тут
Зараз просто хочу нагадати про свавілля Офісу Генерального прокурора, які вимагали обмежити Сергій Стерненко та адвокатів у часі для ознайомлення з матеріалами справи.
25 червня Стерненку повідомили, що закінчили досудове розслідування. У справі 11 томів, це близько 2700-3000 сторінок матеріалів справи. Сергій та адвокати мають право ознайомитися з усіма матеріалами, перш ніж справу передадуть до суду на розгляд по суті. Це законне право громадян — мати можливість підготуватися для захисту у суді.
Але прокурори Офісу Генерального Прокурора дуже наполягали, щоби вони чимшвидше ознайомилися з матеріалами, навіть звернулися до суду, щоби той встановив терміни, в які вони зобов’язані зробити це.
І суд встановив термін — 11 серпня. Лічені дні, щоби вивчити тисячі сторінок і підготуватися до справи, від якої залежить твоє життя. У матеріалах справи є близько 40 документів російською мовою. Прокурор Бозовуляк відмовив Стерненку та адвокатам перекладати їх українською (так, державною мовою) і запитував в суді: “А ви що, не розумієте російську?”.
Справа Гандзюк
19 (!) разів не відбулося засідання по справі одного з організаторів замаху на Катю — Ігоря Павловського. Оскільки він ігнорує засідання. Просто не бере в них участь. І це при тому, що він перебуває під вартою. Однак, йому вдається знаходити причини — то через “стан здоров’я”, то через “відсутність інтернету в СІЗО”. Все це відбувається за мовчазної згоди прокурорів. Замість того, щоб вимагати застосувати обов’язковий привід Павловського для участі у засіданні, або переконатися в тому, що є технічні можливості для його участі онлайн — прокурори удають, що те, що відбувається, нормально.
Лише тиск і невтомність відповідальних громадян не дає просто злити справу Каті. Хоча б вдалося переконати прокурорів перевірити стан здоров’я Павловського. Він здоровий. Детальніше
Херсонський прокурор Павло Шабуняєв, щодо якого журналісти надали докази зв’язку з головним підозрюваним в організації нападу на Катю, успішно пройшов переатестацію. Те, що він в час нападу зв’язувався телефоном з Ігорем Павловським та міг “зливати” інформацію по справі, не завадить йому і надалі працювати прокурором.
Тим часом, з дня нападу на Катю Гандзюк минуло вже більше двох років. 31 липня 2018 року Катя вийшла зі свого будинку, щоб поїхати на роботу, але на неї чекали покидьки, щоби вилити літр концентрованої сірчаної кислоти. І поки Катя та її близькі боролися за її життя у лікарні, правоохоронці на місці саботували розслідування обставин нападу та втрачали час –– найважливіший для розкриття злочину.
Справа Кирила Тлявова
На останнє засідання не з’явився адвокат підозрюваних поліцейських, які, в п’яному стані, вбили дитину. Нібито адвокат послизнувся на фарбі, розлитої біля суду активістами, і отримав травму. Через це засідання відклали більш ніж на два тижні. Прокурори в суді не заперечували.
Хлопчика вбили 31 травня 2019 року. Патрульні поліцейські Іван Приходько та Володимир Петровець влаштували стрілянину по металевих банках у людному місці. В результаті загинув 5-річний хлопчик, який був на дитячому майданчику біля будинку.
Чому це теж приклад прокурорського свавілля? Бо вони дозволяють відкрито саботувати роботу в суді і ніхто нічого не може з цим зробити.
Справи Порошенка, Звіробій, Федина, Чорновол та інші політично вмотивовані справи
Після приходу до влади команди Зеленського, проти експрезидента України Петро Порошенко слідчі ДБР та Офісу Генерального прокурора порушили близько 20 кримінальних проваджень. Один із адвокатів Порошенка повідомив журналістів, що у захисту інформація про ці справи "неповна і неточна". І що є принаймні чотири провадження, про існування яких вони знають з неофіційних джерел, проте жодного документу щодо них ані Порошенко, ані адвокати не мають.
Проти волонтерки Марусі Звіробій та депутатки Софії Федина відкрито кримінальне провадження через їхні слова у відеоблозі.
Колишній народній депутатці Тетяна Чорновол повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час Революції гідності.
Справа Шеремета
Розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, яке безуспішно тривало 3,5 роки, закінчилося голосним звинуваченням трьох людей: Юлії Кузьменко. Андрія Антоненко та Яни Дугар та взятя м їх під варту.
Адекватних доказів їхньої вини не представлено вже майже рік — детально писали про це тут. Однак, група прокурорів, яка складається з 15 людей, не спроможна навіть з’явитися на судових засіданнях з розгляду апеляції. Або робить це навмисно, затягуючи суд та позбавляючи невинних людей волі. І це відбувалося багато разів.
https://bit.ly/3iu5wrx https://bit.ly/3fzogDN
Ви уявляєте, що можете дозволити собі просто не приходити на роботу, коли від вас місяцями вимагають здати важливий проєкт? А ось прокурори так. Тільки от їхній “проєкт” — це життя людей. А роботодавець — народ України.
Справа Окружного адміністративного суду м. Києва
Головний редактор видання Цензор.нет Юрій Бутусов опублікував аудіозапис, який свідчить про те, що прокурори Офісу Генерального прокурора намагалися зірвати операцію НАБУ стосовно ОАСК. Прокурори, які мають бути незалежними та абсолютно особами. Бо саме це забезпечує справедливе розслідування та правосуддя.
Про саму справу ОАСК писали тут
Якщо коротко — НАБУ провели обшуки в ОАСК. За підсумками оголосили про підозру голові Окружного адміністративного суду Павлу Вовку, заступнику голови суду Євгену Аблову, п’яти іншим суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Їх підозрюють у тому, що голова суду керував злочинною організацією, метою якої було “захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод в їх роботі”. У НАБУ кажуть, що Вовк разом із підконтрольними суддями ухвалювали замовні рішення.
Неможливо згадати всі абсурдні звинувачення, але й цього зрізу досить, щоб оцінити ситуацію з правоохоронними органами в країні.
Замість того, щоб забезпечити верховенство права, захищати життя, здоров’я, честь, гідність і безпеку громадян, прокурори можуть дозволити собі та іншим блокувати роботу суду чи тримати під вартою невинних людей. Абсолютно безкарно. Вони навіть можуть бути співучасниками злочину і це ніяк не вплине на їхню кар’єру. Натомість, коли комусь згори треба обмежити підсудного в правах або навпаки — виправдати, прокурори доводять, що можуть “працювати” дуже швидко. Така “робота” не призведе ні до чого іншого, як до ще більшої кількості трагедій та смертей. Доки в Україні не буде нормальної системи правосуддя, доки прокурори дозволятимуть шити справи білими нитками та захищати злочинців, всі злочини повторяться знову.