«Хочеться померти, щоб більше не відчувати цю порожнечу». Що таке депресія та як вона лікується

27 Листопада 2019

Авторка: Юта Коргун

«Якщо у вас з’явиться мета зануритися у самі глибини людського страждання — оберіть депресію. Депресія — найгірше з того, чим ви можете захворіти».

Роберт Сапольскі, американський нейроендокринолог, професор біології, нейронауки і нейрохірургії Стенфордського університету

 

Депресія — найпоширеніший психічний розлад у світі. Щороку депресія вражає понад 300 млн людей, згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Депресію можуть недооцінювати не тільки самі хворі, але і їхні близькі. Лікування отримують менше половини тих, що страждають від розладу, а навколо депресії існує купа міфів. 

Що таке депресія, як вона лікується та у чому небезпека хвороби — з цими та іншими питаннями «Психея» розбиралася разом із лікарем-психіатром та психотерапевтом Віталієм Плохих та психотерапевткою Вікторією Горбуновою.

Люди, які живуть з депресією, не обов’язково ходять всюди з сумним виразом обличчя або плачуть за першої нагоди. Наша героїня Катя поділилася своїм досвідом. Вона розповіла, що відчуває людина з депресією та як ця хвороба впливає на життя. 

Депресія чи все ж таки хандра?

Часто депресією називають те, що нею не є. Хтось вважає, що це — вигадка, вияв слабкості, лінощів, брак мотивації або потурання. 

Наприклад, ви отримали погані новини, посварилися з близькою людиною, хтось вас сильно розчарував або засмутив — ви зажурилися на кілька днів, і все — ви «в депресії». Але це не депресія.

Це нормально, що виникають неприємні відчуття і пригніченість, коли стається щось прикре. Але з часом ці почуття зникають, а ви продовжуєте жити.  

Коли починається депресія, все виглядає інакше. Ознаки депресії виражаються не тільки в поганому настрої, адже у кожної людини трапляються емоційні підйоми чи спади. Депресія означає, що людина перестала справлятися з такими спадами.

Депресія — це захворювання, що впливає на фізичний стан організму, настрій і психіку. Воно впливає на те, як людина їсть і спить, як ставиться до себе і яким сприймає навколишній світ. Надалі в людини може виникати відчуття провини, безпорадності, самотності, що наростає попри наявність соціального оточення, друзів і рідних.

Депресія — це не те ж саме, що поганий настрій. Вона не є ознакою слабкості людини або станом, який можна подолати силою волі або бажанням.

«Життя з депресією — це постійна боротьба, як би пафосно це не звучало. Під час депресивних епізодів змінюється сама твоя особистість, ти стаєш іншою людиною. Сприймаєш світ, людей та події, що відбуваються навколо, у чорних тонах, все здається беззмістовним, навіть те, що раніше приносило радість та задоволення. 

Зникає мотивація будь-що робити та спілкуватися з людьми, бо, по-перше, ти відчуваєш постійну втому, як психологічну, так і фізичну, а по-друге, не бачиш ні в чому сенсу. Тобі просто хочеться, щоб все це скінчилось, хочеться померти, щоб більше не відчувати цю порожнечу.

Водночас можуть виникати дуже інтенсивні негативні емоції. Часто плачеш так, ніби відчуваєш всі страждання світу, зростає емпатія, але від того, що нічого не можеш з цим зробити, впадаєш у відчай. Іноді відчуваєш себе дуже самотньою, байдуже, чи ти дійсно залишаєшся наодинці, чи тебе оточують близькі люди. Тобі все одно погано, і жодна дружня підтримка не допомагає подолати той вселенський смуток, що душить щодня», — розповідає про свій досвід Катя.

Перші прояви депресії в дівчини з’явилися в 13 років, в 17 — була перша спроба суїциду без подальшого лікування. Друга спроба сталася минулого року. 

«Найважчими в депресії для мене стають періоди дисоціації, коли ти не відчуваєш зв’язку з реальністю. Це дуже страшно. Здається, що ти сходиш з глузду і так буде завжди. Втрачаються всі сенси, ти перебуваєш у якомусь лімбі, де в тебе всі думки та відчуття переплуталися, створивши у свідомості незбагненний хаос. А ще постійні істерики, які трапляються з тобою навіть на роботі чи в громадському транспорті, і ти витрачаєш всю свою енергію на те, щоб притлумити ридання. Це сильно виснажує.

Свідомо по допомогу я звернулася лише у 26 років, коли до депресії додалася сильна тривога. Така, що я постійно жила в стані паніки і не могла нормально працювати та підтримувати повноцінну життєдіяльність. Тоді я вперше лягла на стаціонарне лікування у психіатричну клініку і тоді ж отримала два своїх перших офіційних діагнози — депресія та синдром хронічної втоми», — додає героїня. 

Довідник з діагностики і статистики психічних розладів Американської психіатричної асоціації (DSM-5) відзначає дев’ять основних ознак великого депресивного розладу. Щонайменше п’ять із них мають проявлятися протягом двох тижнів — лише тоді можна буде діагностувати хворобу: 

  1. Переважно пригнічений настрій; 

  2. Істотно знижений інтерес до справ та інших активностей і відсутність задоволення від них; 

  3. Істотна втрата або набір ваги; 

  4. Порушення сну; 

  5. Збудливість або пригальмованість; 

  6. Втома чи втрата енергії; 

  7. Переживання власної меншовартості або безпідставної провини; 

  8. Нездатність концентрувати увагу чи ясно думати; 

  9. Регулярні думки про смерть, наміри чи спроби самогубства.

«Власне, сукупність усіх цих ознак та їхня тривалість і відрізняють депресію від хандри, суму, смутку, печалі, непозбувної бентеги тощо. Переживання депресії можуть відрізнятися в різних людей, проте спільним є відчуття повної втрати “смаку життя” та “сенсу життя”. Фактично, людина не має сили, що мотивує її жити», — пояснює Вікторія Горбунова.

Як виникає депресія та якою вона буває

Важко назвати одну причину депресії, адже хвороба розвивається внаслідок складної взаємодії соціальних, психологічних та біологічних факторів.

«Є генетичні маркери розвитку депресії. Тобто одні люди більше в зоні ризику, аніж інші. Але так само важить і соціальна ситуація, в якій перебуває людина, загальний стан її здоров’я та різні кризові події в житті», — каже Вікторія.

Причини депресії можуть бути різними:

— екзогенними (або ж реакційними), тобто вихідними зовні. Це реакція психіки людини на сильні негативні зовнішні фактори або події. Наприклад, складні життєві ситуації і хронічний стрес, важка хвороба або втрата близької людини, раптове порушення звичного укладу життя, різке погіршення матеріального стану тощо;

— ендогенними, тобто вихідними зсередини. Вони не мають виражених зовнішніх причин для їх появи, тобто відбуваються «всередині психіки».

Якщо з екзогенною депресією ніби все зрозуміло, то з ендогенною депресією трохи складніше. Однозначної відповіді на питання, що ж «іде не так» у той момент, коли в людини починається депресія, немає. 

Проте є наукові гіпотези щодо цього. За словами лікаря-психіатра Віталія Плохих, однією з основних є моноамінова теорія депресії, на основі якої розроблені всі сучасні клінічно ефективні антидепресанти.

В основі порушення лежить збій у роботі нейромедіаторів. Це речовини головного мозку, які покращують передачу нервового сигналу від одних нейронів до інших — без них передача сигналу неможлива. 

Порушення в роботі нейромедіаторів та рецепторів порушує і гармонію в організмі, тому людина почувається погано не тільки морально, а й фізично. Основні речовини, дисбаланс яких може призводити до депресивних розладів — це серотонін, дофамін і норадреналін. 

«Недолік серотоніну провокує тривожну депресію, яка, крім поганого настрою, викликає безпричинну тривогу і занепокоєння через дрібниці. Низький рівень норадреналіну є причиною занепаду сил, браку енергії і підвищеної стомлюваності. Дефіцит дофаміну призводить до втрати відчуття задоволення», — зауважує психіатр.

Сам пацієнт часто може не знати, що стало причиною депресії в кожному конкретному випадку. Встановити це здатний тільки професійний психологічний аналіз.

Важливо відзначити:також існує так звана симптоматична депресія, в основі якої лежить інше захворювання. Це може бути патологія головного мозку (пухлина, інсульт, черепно-мозкова травма) або ж важкі соматичні захворювання (цукровий діабет, ішемічні хвороби серця, бронхіальна астма тощо). 

При цьому виді депресії лікування спрямоване на основне захворювання, яке стало пусковим механізмом психічного розладу. Пацієнти з симптоматичними депресіями проходять огляд у неврологів, терапевтів, онкологів. Психіатри і психотерапевти відіграють у процесі лікування допоміжну роль.

Стосовно типів депресії існує багато діагностичних варіацій.

«Від великого депресивного розладу, який зустрічається найчастіше, до дистимії (стійке, тривале (часто — роками) зниження настрою) або ж депресії, викликаної прийомом медикаментів/психоактивних речовин чи передменуструальним дисфоричним розладом. Є специфічні види депресії, наприклад, післяпологова», —  розповідає Вікторія Горбунова.

Фахівчиня пояснює, що депресивні стани також можуть пов’язувати із сезоном — наприклад, осіння депресія. Кількість денного світла, яке потрапляє на сітківку ока, впливає на синтез мелатоніну. Він так само бере участь у синтезі серотоніну. А восени менше не лише денного світла, а й людей, які займаються фізичною активністю. Це впливає на рівень ендорфінів. 

В яких випадках при депресії допомагають ліки, а в яких — розмови з лікарем?

Депресія не минає сама по собі. Як і будь-яка хвороба, вона може прогресувати. Це головна причина, чому її не можна соромитися і потрібно лікувати. 

«Справа в тому, що депресія в багатьох випадках не з’являється зненацька, а може розвиватися довгі роки. Вона потроху вповзає у твоє життя, і ти цього навіть не помічаєш або не приділяєш належної уваги, думаючи, що “само пройде”, допоки хвороба не проявляється у гострій формі, частково або повністю перетворюючи тебе на дисфункціональну», — розповідає Катя.

Депресію поділяють на три типи залежно від тяжкості перебігу захворювання: легку, помірну і важку. Лікування призначається відповідно до ступеня важкості депресії.

Віталій Плохих розповідає, що для лікування депресії легкої або помірної важкості лікарі можуть застосовувати методики самодопомоги: прочитати освітні матеріали для підвищення обізнаності про свій розлад та шляхи до покращення стану. Якщо ж депресія середнього ступеня, рекомендують психотерапевтичну допомогу. Когнітивно-поведінкова терапія та інтерперсональна психотерапія — ці два методи мають високий доказовий рівень.

«Також при середньому, важкому та дуже важкому рівні депресії обов’язково треба застосовувати антидепресанти. Якщо спеціаліст бачить, що є суїцидальний ризик або депресивний розлад на важкому чи дуже важкому рівні, людині пропонують пройти стаціонарне лікування», — додає Віталій.

Підбір антидепресанту — компетенція лікаря-психіатра, оскільки враховувати потрібно тип депресії, ступінь її вираженості, передбачувану реакцію пацієнта на конкретний препарат. Прийом ліків відбувається лише під наглядом лікаря.

Антидепресанти. Як це працює

За дією антидепресанти можно умовно розділити на седативні, збалансовані та ті, що стимулюють. 

«Ті, що стимулюють, потрібні, коли переважає млявість, апатія і знижена працездатність. Седативні добре підходять при поєднанні депресії і тривоги, а також для корекції порушень сну. Для призначення антидепресантів є відповідні протоколи й алгоритми. Наприклад, депресія в структурі біполярного афективного розладу повинна лікуватися з додаванням інших класів препаратів (таких як стабілізатори настрою або антипсихотики)», — розповідає лікар-психіатр Віталій Плохих.

За словами лікаря, лікування починають з найбільш безпечних антидепресантів — селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Пацієнту з депресією вони допоможуть позбутися туги, млявості і дратівливості, підвищать психічну активність. 

Також існують препарати, що впливають на захоплення норадреналіну, дофаміну або відразу декількох нейромедіаторів.

«Будь-який антидепресант починає діяти за два-три тижні, і тоді людина помічає ефект від ліків. Тому процес прийому препаратів не варто кидати. Мінімальний термін прийому має бути від трьох місяців, а рекомендується — від півроку до року й більше. Це залежить від важкості депресивного розладу, його типу, етапу терапії, наявності побічних ефектів та супутніх розладів, ризику рецидиву, тощо», — пояснює лікар.

Віталій зазначає, що у перші тижні може проявлятися побічна дія від ліків. Це пов’язано з тим, що нейронним мережам потрібен час для відновлення.

«Побічні ефекти — це та річ, яка дуже часто заважає лікуванню. Якщо ви хочете припинити прийом ліків, оскільки незадоволені побічними ефектами, ваш психіатр може запропонувати альтернативи, які працюватимуть для організму. Перед тим, як зупиняти прийом, розкажіть фахівцеві, як почуваєтесь», — наголошує лікар. 

Всупереч міфам, антидепресанти не викликають ейфорії і не ведуть до звикання. Також це не «таблетки щастя», що підвищують настрій і дають приплив сил. 

«Чутки про небезпеку антидепресантів значно перебільшені та виникають через незнання принципів дії препаратів та невідповідності реаліям. Багаторічні навички застосування антидепресантів у лікуванні депресій та психосоматичних розладів підтверджують дослідження сучасних європейських та американських вчених», —  підсумовує психіатр.

Як депресія впливає на життя та здоров’я зокрема

Протягом останніх десяти років число випадків депресії у світі зросло на 18%. Щороку депресія вражає понад 300 млн людей.

В Україні, за даними ВООЗ, більше 2,8 млн людей живуть із депресією, що робить нашу країну лідером в Європі за кількістю тих, хто потерпає від цієї хвороби. 

У перспективі — кожна сьома людина переживатиме клінічний депресивний епізод тривалістю мінімум два тижні.

Найбільша  небезпека депресії в тому, що вона здатна тривалий час залишатися без належної уваги як з боку хворої людини, так і з боку її оточення. Лише двоє з п’яти людей звертаються по допомогу. 

Депресія призводить до поганого функціонування на роботі та втрати працездатності.

«У якісь моменти починає нудити від того, що робиш, навіть якщо займаєшся тим, що любиш. Тебе все бісить або ж не викликає взагалі ніякої реакції. Хочеться відсторонитися від колег, стає важко виконувати звичні обов’язки та навіть просто вставати з ліжка, аби ходити на роботу. Перетворюєшся на не надто вправного робота. І в якийсь момент просто вигораєш, якщо нічого з цим не робити. 

До того ж, через те, що не справляєшся зі своїми обов’язками, завалюєш дедлайни, підводиш керівництво, стаєш неуважною, на тебе тисне почуття провини, яке у людей з депресією зазвичай гіпертрофоване. Це ще більше ускладнює ситуацію і не дає рухатись у правильному напрямку. Тебе поглинає відчуття власної нікчемності, і думки про те, що ти взагалі не заслуговуєш на життя, стають ще гучнішими», — розповідає Катя.

У найгіршому випадку депресія призводить до суїцидів, які є другою (після дорожньо-транспортних пригод) причиною смертності серед людей у віці 15-29 років.

Незважаючи на те, що у жінок депресія зустрічається вдвічі частіше, ніж у чоловіків, рівень самогубств серед чоловіків вищий. Протягом 2015 року у країнах з низьким і середнім рівнем доходів чоловіки вчиняли суїцид у чотири рази частіше, ніж жінки.

Депресія підвищує ризик розвитку тривожних розладів, порушень, викликаних вживанням психоактивних речовин, а також виникнення інших неінфекційних захворювань, зокрема, діабету та серцево-судинних хвороб.

Пряма мова. Як це — жити з депресією та де шукати вихід

«Для мене “точкою неповернення” стала втрата працездатності два роки тому та друга спроба суїциду минулого року. Цієї весни я вже не стала чекати, коли наважусь на третю, і пішла до приватного психіатра та почала комплексне лікування. Але я взагалі за профілактику, щоб до таких кризових ситуацій не доводити.

Наразі я вже більш, ніж півроку, перебуваю в ремісії, і це для мене справді велике досягнення. Для порівняння — минулого року кількість часу, коли мене не турбували симптоми депресії, складала три тижні поспіль. Це був мій максимум без постійних перепадів настрою та затяжних депресивних періодів.

Зараз я підтримую себе постійною зайнятістю, роблю те, що мені подобається, а саме: пишу тексти на фрілансі та музику, намагаюся йти за своєю мрією. Це, звичайно, додає фінансової нестабільності, але я зрозуміла, що для мене краще заробляти менше грошей, але працювати у своєму ритмі та відповідно до своїх інтересів. 

До того ж я продовжую приймати призначені мені ліки, займаюся фізичними вправами, медитую, постійно спілкуюся з людьми, читаю багато літератури та дивлюся лекції на тему ментального здоров’я і роботи мозку, тобто намагаюся якомога глибше вивчити свого “ворога”, щоб ефективніше з ним боротися. Знання справді надають перевагу, тому постійний саморозвиток є дуже важливим. 

Навчитися спостерігати за собою — це одна з найважливіших речей для збереження нормального самопочуття. Це підтвердить будь-який психотерапевт. 

До психотерапевтки я також ходжу, але нерегулярно, бо не завжди вистачає на це грошей. Але якщо я відчуватимуу нагальну потребу в допомозі спеціалістки, я поставлю візит до неї як пріоритетний, бо вже зрозуміла, що здоров’я — це найголовніше. Відкладати вирішення якихось проблем матиме дуже серйозні наслідки».

Катя

Якщо помітили симптоми — не зволікайте 

Якщо ви відчуваєте симптоми можливої депресії — не лякайтеся свого стану. Не зволікайте й одразу звертайтеся до спеціаліста.

«Депресивні розлади є розповсюдженими, але якщо людина грамотно лікується, то ймовірність впоратися з поточними проблемами є доволі висока. 65-70% пацієнтів позбавляються від депресії, застосовуючи психотерапію чи антидепресанти або ж у їхньому поєднанні. Проблеми частіше виникають у тих випадках, коли люди відмовляються від допомоги, ізолюються, займаються самолікуванням тощо», — зазначає психіатр. 

Пройдіть тести долікарняної оцінки, але пам’ятайте, що діагностичну цінність мають тільки дослідження, проведені фахівцем.

Шкала Бека — класичний тест для долікарської оцінки вираженості депресії. Цей опитувальник складений на основі спостережень клінічних хворих. Його використовують у своїй роботі багато американських психіатрів і психотерапевтів. 

У кожному питанні потрібно вибрати одне з чотирьох тверджень, яке характеризує ваш стан сьогодні та за останній тиждень.
Пройти тест можна тут. 

Шкала Занга також є однією з найпопулярніших методик діагностики депресії. Тест допомагає виявити соматичні, психологічні, поведінкові та афективні прояви захворювання.Ознайомитися з тестом можна за посиланням.

Отримати першу консультацію щодо проявів депресії можна у вашого сімейного лікаря, невролога та психотерапевта. Якщо у вас ніколи раніше не було депресії, почніть з сімейного лікаря. Деякі її симптоми можуть бути пов’язані з фізичним станом.

Спробуйте надати лікареві якомога більше інформації. 

Якщо можливо, розкажіть:

Це може бути незручно, але спробуйте розповісти своєму лікарю все. Так він зможе поставити більш точний діагноз і направити вас до психотерапевта чи психіатра.

Якщо вам здається, що ваші рідні, друзі або знайомі страждають від депресії —  допоможіть їм знайти хорошого спеціаліста. 

Навіть якщо діагноз депресії не підтвердиться, візит до фахівця допоможе навчитися краще керувати власними емоціями та психологічними станами. 

Якщо ж діагноз підтвердиться, цілком можливо, ви врятуєте себе або близьку людини від смерті, інвалідності, залежності або просто багатьох років страждань.

Аби попередити депресію — турбуйтеся про себе

Намагайтеся спати не менше 8 годин на добу. Сон — найкращі ліки для нервової системи. Лягайте спати раніше, бажано до півночі.

Поліпшити настрій і самопочуття допоможуть продукти, які містять поліненасичені жирні кислоти омега-3.

Не забувайте про спорт. Він допомагає боротися з симптомами нудьги і підвищує почуття внутрішнього благополуччя.

Говоріть. Якщо вас щось бентежить — про це не треба мовчати. Діліться наболілим з близькими. Ідеальний варіант, якщо ви поговорите з фахівцем з ментального здоров’я.

Вибирайте комфортне для вас коло друзів відповідно до ваших інтересів. Якщо ми проводимо час разом з позитивно налаштованими людьми, самі стаємо радіснішими.

Перебудуйте режим дня у такий спосіб, щоб максимально використовувати для роботи та різних активностей світлий час доби.

Джерела 

World Health Organisation report  

The European Alliance Against Depression (EAAD)

Stanford’s Sapolsky On Depression in U.S. (Full Lecture)

«Beat The Blues Before They Beat You: How to Overcome Depression». Robert L. Leahy

 

Варто прочитати

Роберт Сапольскі. «Психологія стресу»

Альфред Ленглі. «Дотягнутися до життя: екзистенційний аналіз депресії»

Роберт Лігі. «Переможи депресію перш, ніж вона переможе тебе»

 

Варто подивитися 

Роберт Сапольскі. Великий депресивний розлад (лекція англійською мовою з англійськими субтитрами; лекція з російським перекладом)

«Меланхолія» / «Melancholia», реж. Ларс фон Трієр, 2011 рік

«Три кольори: Синій» / «Trois Couleurs: Bleu», реж. Криштоф Кесльовський, 1993 рік

«Елен» / «Helen», реж. Сандра Неттелбек, 2009 рік

 

поділитися